Календар знаменних та пам'ятних дат Кілійщини на 2014 рік
11.11.2013, 19:21
Календар знаменних та пам'ятних дат
Кілійщини на 2014 рік
Лютий
(на фото Б.О.Райнов)
Морозным утром в феврале Шуршат сережки клена, Рассвет зарею заалел – Улыбкой небосклона… А. Ефименко
9 – 80 років від дня народження Б.О.Райнова (1934), кілійського історика, директора Кілійського історико – краєзнавчого музею. 15 – 60 років тому (1954), територія Кілійського району включена до складу Одеської області. 9 лютого До 80 річчя від дня народження Б.О.Райнова Борис Олександрович Райнов народився в селі Кам'янка Арцизького району Одеської області. Після успішного закінчення школи в 1952 році став студентом історичного факультету Кишинівського університету. Його трудова діяльність почалася в 1957 році в Молдові, а після переїзду в Кілію його життя було тісно пов'язане з середньою школою № 2. Борис Олександрович Райнов був учителем з великої літери, він навчав не тільки історії, він вчив життю, вчив любити рідне місто. Ентузіаст по натурі, він шукав документи, факти з історії Придунайського краю, зустрічався зі свідками історичних подій, записував їхні спогади. Він відвідував музеї і працював в архівах Ізмаїла, Одеси, Кишинева, Бухареста та інших міст. Крупиці знань, які він збирав, ставали новими сторінками у великому історичному літописі Кілійщини. Як справжній патріот Кілії, він намагався доносити ці знання до кілійців. Так стали друкуватися його статті на сторінках місцевих газет «Дунайська зоря» і «Наш час», а потім вийшла з друку і перша книга «Нариси історії Кілії», слідом за нею «Подвиг на Дунаї (1941 – 1945)». Ці книги стали великою подією в історії кілійського краєзнавства. За величезний внесок у вивчення та популяризацію історії Кілійщини, а також за патріотичне виховання юних кілійців, рішенням Кілійського міської ради Борису Олександровичу Райнову присвоєно звання почесного жителя міста. Де б не працював Борис Олександрович, він завжди відрізнявся великою працьовитістю. Краєзнавство, в якійсь мірі, було сенсом його життя. Саме йому він присвячував велику її частину. Б.А.Райнов – чудовий історик і співрозмовник, великий ерудит і просто хороша людина – залишив в історії нашого краю чудову пам'ять про себе – свої праці. Усі, хто знав його – не забудуть, а хто не знав – впізнають його завдяки книгам. Література: Памяти настоящего человека [о Б.А.Райнове] // Наше время. – 2010. – 28 сентября.
Квітень
(на фото В.О.Виходцев)
Квітують вишні в квітні біля хати – І зробилось біло у саду, Де мене чекає біла мати, Зупинивши стомлену ходу. В.Виходцев
10 – 50 років тому (1964), у м. Кілії було створено історико – краєзнавчий музей. 28 – 65 років від дня народження В.А.Виходцева (1949 – 2003), кілійського поета, члена Спілки письменників України. – 30 років тому (1984), було створено літературне об'єднання «Дунайська хвиля». 28 квітня До 65 річчя від дня народження В.А.Виходцева Валерій Опанасович Виходцев народився в багатодітній селянській сім’ї в с. Байбузівка Савранського району Одеської області 28 квітня 1949 року. Після школи закінчив Одеське медучилище № 3‚ працював фельдшером. Згодом закінчив Сімферопольський державний університет‚ викладав в школі українську мову та літературу. Перші його вірші були надруковані в поетичних збірках «Горизонт»‚ «Утренние поезда» та альманахах, виданих в Криму. З 1976 року В.Виходцев жив в м. Кілія ,працював в середній школі №3‚ школі робітничої молоді та школі–інтернаті. Свої вірші друкував в альманахах «Південна ліра»‚ «Літературна Бессарабія» та у місцевій пресі. В 1984 році Виходцев створив літературне об’єднання «Дунайська хвиля». В 1994 році він стає дипломантом Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов»‚ а на радіохвилі «Промінь» звучать його вірші. В 1998 році з друку виходять дві збірки віршів Валерія Виходцева: «Дзвони вічного добра» та «Полум’я кульбаб». В 2001 році поет стає членом Спілки письменників України. Природа наділила його багатьма талантами‚ він прекрасно малював та грав на гітарі. Валерій Опанасович був цікавим співрозмовником‚ доброзичливою і чуйною людиною. 16 лютого 2003 року поет помер від приступу бронхіальної астми. Похований у м. Кілії. Література: Поезії Валерія Виходцева Виходцев В. Біле поле:Вірші // Дунайская заря. – 1985. – 8 марта. Виходцев В. В горах Копетдагу: Вірші // Дунайская заря. – 1984. – 23 февраля. Виходцев В. Вірші //Дунайська хвиля: Вірші і пісні поетів Кілії. – Ізмаїл‚1996. – С. 21 – 32. Виходцев В. Дев’ятого березня:Чудова краса: Вірші // Дунайская заря. – 1984. – 10 марта. Виходцев В. Дзвони вічного добра: Поезії. – Ізмаїл – Кілія, 1998. – 104 с. Виходцев В. Осколок: Стихи // Дунайская заря. – 1985. – 23 февраля. Виходцев В. Полум’я кульбаб: Поезії. – Ізмаїл – Кілія, 1998. Виходцев В. Хай втрачу я сонце…: [Нові поезії] // Дунайская заря. – 1983. –28 мая. Про Валерія Виходцева Варивончик Н. «До боли сердечной»: [о книге поэзий Валерия Выходцева «Дзвони вічного добра»] // Дунайская заря. – 1998. –11 июля. – С.8. Гроно щедрих обдарувань//Дунайская заря. – 1997. – 17 декабря. – С.6. Єфіменко А. Пам'яті Валерія Панасовича Виходцева // Дунайская заря. – 2005. – 15 февраля. – С. 2. Єфіменко А. Сумна річниця // Наше время. – 2004. –13 февраля. – С. 3. Полум’я кульбаб: [про нову збірку поезій В.Виходцева] // Дунайская заря. – 1998. – 2 сентября. – С. 2. Провідні письменники України про нашого земляка: [В.Виходцеву – 50] // Дунайская заря. – 1999. – 27 апреля. Смаль К. «Хай гучніше видзвонюють «Дзвони»: [про поета В.Виходцева] // Дунайская заря. – 1998. – 25 июля. – С. 11. Томша Є. Пам'яті друга // Наше время. – 2008. – 15 февраля. Я по іншому жити не згодний‚ як довіку страждать і любить…: [пам’яті поета] // Дунайская заря. – 2007. – 27 февраля.
Травень
(на фото монумент над братською могилою воїнів – захисників та учасників операції «Кілія – Веке»)
Завирувало марево бузкове, Травневий ранок в пахощах дріма, І настрій мій піднесено-казковий, І ні хмаринки у душі нема… До сонця рвуться свічечки каштана, Горіх сережки зрання приміря, І затухає зіронька остання, І ятраніє ранішня зоря. А.Ефименко
9 – 40 років тому (1974), у м. Кілії над братською могилою воїнів – захисників та учасників операції «Кілія – Веке» замість скромного обеліску було відкрито монумент /скульптор Вішер, архітектор Новицька/, який представляє собою скульптуру воїна з прапором у лівій руці та автоматом у правій.
Липень
(на фото с. Десантне)
Коли забіліють липневі хмаринки В краю придунайськім над рідним селом, В минулі часи моя пам'ять полине, Неначе той жайвір до сонця крилом. В.Сімейко
6 – 530 років тому (1484), оттоманська армія взяла у облогу Кілію. 14 – 530 років тому (1484), турецько – валаські війська заволоділи Кілійською фортецею. 21 – 70 років тому (1944), біля с. Десантне (раніше носило назву Галілешти) висадився десант.
