Четверг, 24.08.2017, 05:57
Приветствую Вас Гость | RSS

Детская библиотека г.Вилково

Поиск
Форма входа

Наш банер
Герб України
Герб Вилково.
Запорозький козак
Вилково
Князь Володимир
Одесская область
ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ
Города и села
Статистика

Онлайн всего: 1
Зайцев: 1
Пользователей: 0

Главная » .. » Сценарии

..: 90
..: 21-30
Страницы: « 1 2 3 4 5 ... 8 9 »



Зал прикрашений гірляндами з осіннього листя. Скрізь у вазочках осінні квіти, кетяги калини, гілочки клена, горобини, колоски... Всі діти в костюмах осінніх квітів, городини, садовини.

"Осінь” – ведуча, одягнена у однокольорове плаття, на якому нашите листя клена. На голові вінок з осінніх квітів, колосків, гілочок горобини, а в руці – кошик з фруктами.

На сцені 5 дітей:
1-й:
Непомітно з’явилася осінь (Заходить "Осінь”, вклоняється тим, хто в залі)
Все коротшає день щодоби
Глянь, берізки уже злотокосі,
І в дубів багряніють чуби.
Лиш не хочуть ялини та сосни
Вічно свіже міняти вбрання
Не беруть їх тумани та роси,
Холодніші щоночі, щодня.
2-й:
Не пустою прийшла до нас осінь
В неї повно достатку в мішку
Покосили вже гречку та просо,
І отави в стогах на лужку...
Що є краще осінньої тиші?
Хоч і любимо всі ми її,
Та щоранку усе холодніше,
Облітають ліси і гаї.
3-й:
Саме груші солодкі поспіли,
Пахнуть яблука, наче в меду,
Повен соку – янтарної сили,
Виноград золотіє в саду. (На сцену піднімаються дари саду).
Пізні ягоди спіють, гляди-но,
Так буває лише восени –
Червоніє шипшина, калина,
Повні кетяги горобини.
4-й:
Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби дзвінкі – журавлі
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі
Клишоногий ведмідь вже потроху
У барлозі готує тепло.
Білка тягне гриби і горіхи
У своє потаємне дупло.

(Заходять до залу всі учасники в костюмах).
5-й:
Осінь лад навела, напоїла
Землю щедрим дощем до весни
Хай поспить! Заметільниця біла
Їй навіє замріяні сни.

(Осінь кожному читцю дає по яблуку. Лине мелодія вальсу, всі парами кружляють по залу)
Осінь:
Виднині я господарка в природі
Пишаюся, що люблять всі мене.

1 хл.: Що правда – то правда. Люблять тебе всі, Осінь! Ще тепло, але вже й не жарко, вже прохолодно та ще не холодно. А які дари зібрала ти з полів, садів, лісів!
2 хл.:
Щедра осінь ходить садом
Діточок малих скликає.
Пригощає виноградом
В кошик яблук насипає.

Осінь: Не тільки виноград і яблука. Я найбагатша пора року. Все маю. В мене щедрі дарунки саду й городу. Шикуйтесь в рядочок, мої милі сини й дочки! Розкажіть гостям, чого ви варті.

(В рядок стають: Урожай, Картопля, Помідор, Морква, Часник, Груша, Яблуко)
Урожай:
Я скажу такі слова:
Хліб – усьому голова –
Жнуть і жито, і пшеницю
На рум’яну паляницю
Хліб на білім рушнику –
Ніби сонце у вінку.
Картопля:
Куштуйте усі бараболю,
Варіте і смажте із сіллю й без солі,
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля, як хліб, вона – всіх нагодує.

Помідор:
Беріть помідори, вони – пречудові
До вашого столу хоч зараз готові.

Морква:
Я морква, під сонечком щедрим зросла.
Земелька водою мене напувала
Тому-то я завжди смачна й соковита
Морквяного соку всім треба попити.
Часник:
Хто гострого хоче – часник хай придбає –
Він всякі мікроби вогнем випікає!

Груша:
Скуштуйте цю грушку солодку, духмяну,-
У роті, немовби медок, вона тане.

Яблуко:
Лоточків із яблуками не минайте,
Які до смаку вам, такі вибирайте.
Сортів тут багато, усі вони – різні.
Ось яблука ранні, ось – яблука пізні.

Осінь:
Пан город серед городу
Лад дає своєму роду.

Город:
Гей, шикуйтеся в рядки,
Буряки та огірки,
В лаву станьте, біб, квасоля,
Помідори й бараболя!
Кроком руш всі до комори,
Бо зима настане скоро.

Осінь:
У мене не тільки овочів та фруктів багато.
Мене прикрашають і квіти.
3-я д.:
Сонце в хмарі.
Пахне в’ялим листом.
Всохли квіти, що цвіли колись,
А на грядці килимом барвистим
При негоді айстри розцвілись.
Дощ дрібненький падає росою,
Мокрі листя у саду летять.
Горді, гарні, сяючі красою –
На морозі айстри ті тремтять.
4-а д.:
Процвітала рожа
Супроти вікна
Запашна та гожа,
Пишна та рясна.
(Грає музика, дівчатка в костюмах квітів танцюють)
Осінь: А тепер я загадаю вам загадки, мої юні друзі, а ви їх відгадайте.

Круглий, як куля, зелений, як трава,
Червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун).
Без рук, без ніг, а виліз на пліт. (Гарбуз)
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках. (Капуста)
Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)
Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Квасоля)
Товстий Гнат –
При землі, не впізнать.
А як вирвеш, борщик звариш,
Тоді й похвалиш. (Буряк)
Що то за коні стоять на припоні:
Довгасті, голчасті, зеленої масті
Нікого не возять, лише солі просять. (Огірки)
Сидить дівка в коморі,
А коса її на дворі. (Морква)
Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
(За правильну відповідь Осінь пригощає кожного фруктами з корзини)
1 хл.: Таврійська осінь.
Помітні зміни в листі.
Красується калина
В червоному намисті.
Вже яблука достигли
Червоні й жовтобокі
Складають обережно їх
В корзини неглибокі.
Збирають груші, айву
І виноград янтарний
Пахучий та солодкий
На вигляд дуже гарний!
Достиг кавун на сонці,
А поряд – жовта диня.
Лежить собі, пишається:
Вона ж бо – господиня!
Усе спішать зібрати:
Картоплю, помідори,
Капусту, сині, перець
Поки тепло надворі.
Наш край Таврійський щедрий
Родючий і багатий.
Люблю його безмежно,
Бо край наш благодатний. (В.Нижеголенко)
2 хл.: Я теж знаю хороший вірш про осінь. (Читає).
Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.
Цвіркуни й перепілочки припинили концерт
Чорногуз поклонився лугам і садам
Де ж ти літо поділось? Куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь!
Осінь, ось вона , ось.
Осінь брами свої замикає вночі,
огубила у небі журавлині ключі. (Л.Костенко)

Осінь: Ну що ти, любий, так сумуєш за літом? На протязі року все минається в природі. І кожна пора року по-своєму чудова. Може пісня вас розвеселить? Заспівайте, а я послухаю.

(Діти співають "Осінню пісеньку”(муз. Д. Васильєва-Буглая, сл. О.Плещеєва – пісенник школяра. – К., 1989. – С.208))
Наступила осінь,
Промайнуло літо,
На полях і в гаї
Стало сумовито.
Птахи відлетіли,
Стали дні коротші,
Сонечка не видно.
Темні, темні ночі.

Осінь: Хороша пісня! Добре ви її співали, але ж знову сумна. Можливо друга буде веселішою?

(Діти співають пісню "Падає листя”(муз. М. Красива, сл. М. Івансена – там же – с.209), вальсують під неї)
Падає, падає листя,
Листя в саду мерехтить,
Жовте, яскраво – вогнисте,
Тихо за вітром летить.
В ірій птахи відлітають
Гуси, граки, журавлі...
Ось і остання вже зграя
Сумно курличе вгорі.
Візьмем до рук козубочки,
Разом до лісу підем.
Пахнуть стежки і пеньочки
Смачно грибком і дощем.

Осінь: І цей сумний. Можливо ви знаєте веселий танок?

(Дівчатка у вінках з осінніх квітів і осіннього листя дерев: клена, горобини, дикого винограду – під веселу гру підходять до хлопців, дарують квіточки, запрошують в танок).

Осінь: Молодці! А тепер прийшов час розіграти святкову лотерею. Підходьте до мене по черзі.

(Діти ласують садовиною з кошика Осені)

Осінь: Ось і скінчилося наше свято, таке веселе і багате. До зустрічі в наступному році!
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013



В напівзатемненому залі звучить музика Ф.Шуберта ”Діва Аве Марія”.

Голос диктора:

Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітний раю,
На милосердіє твоє,
На тебе, мати, возлагаю,
Святая сила всіх святих
Пренепорочная, блогая.

(Т.Г.Шевченко "Марія”)

I ведучий.
Милосердя, доброта. Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природнім і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок безлюдному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

II ведучий.
Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді – це в характері нашого народу.

I ведучий.
Саме таким був безкорисливий порив мільйонів людей; котрі прийшли на допомогу багатострадальному – народові Вірменії після страшного землетрусу; Україні, Білорусії – після аварії на Чорнобильській АЕС, трагедії в Таджикістані.

Читець:

Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
(О.Довгий)

II ведучий.
Доброта, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні і твердь земна не хитається під ногами.

I ведучий.
Милосердя й доброта–як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб виіскрити доброту із наших сердець, потрібні землетрус ? Чи Чорнобильська катастрофа ? Хіба без них не можна бути милосердним ? Хіба в звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги.

II ведучий.
На Україні проживає майже два мільйони одиноких людей. Близько 200 тис. З них проживають в будинках-інтернатах, їх об’єднює немічність і самотність.

I ведучий.
У злигоднях живуть 5 тис. в наших земляків. Близько 1 тис. з них мешкають в напіврозвалених халупах. 7 тис. - ті, хто отримує мізерну пенсію. Є і таких чимало, які існуєть на межах бідності. Сумні цифри, незвичні. Та це правда життя.

II ведучий.
Важко уявити люди страждають не від того, що на щодень не мають свіжого хліба, а через те, що не чують вкрай необхідного "Добрий день” (Звучить музика).

Читець:

Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям і коханим
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану
(Чи перший біль, чи то останній)-
Коли б то знати наперед!
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське коротке,
Короткі внас слова черстві
Кажімо більше ніжних слів...
(І.Вовк)

I ведучий.
Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими сліпими, глухими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим.
"Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небуть з молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні ...” так писав письменник-гуманіст А.П.Чехов.

Читець:

Не нарікай на глухість душ людських
І не гостри в злобі на них зубів...
А ти, що людям зробив,
Що вимагаєш доброти від них?
Чого, мовчиш, подумай і збагни,
Але уже з низької висоти,
І зваж, і переваж, а хто є ти?
І зваживши, нікого не вини.
А сам в своє більмо душі заглянь,
Чи там хоч раз добром світила рать
І променем зорилося святим?
І ти збагнеш, що до твоїх страждань
Не відгукнеться власна глухомань
А ти шукаєш в людях доброти.
(О.Когачун)

II ведучий.
Мудрі французи кажуть: ”От якби то молодість знала, якби ж то старість могла ...” Гей-гей, старість-не радість, ніхто її не жде, всяк прихитряється відсунути її небажаний прихід. Та ба, вона підкрадається несподівано, раптово впаде, як сніг на скроні, і ти з печальною розсудливістю розумієш, - усе краще вже було, все в минулому. А з тобою лише спомини та недуги, самота та немічність.
Добре, коли за своєї життєвої зими звив тепле гніздечко родинне, коли довкола променяться рідні усмішки, дзвенить дитячий сміх. А як цього немає ...(Звучить музика О.Рахманінова ”Всеношное бдение”)

I ведучий.
Будинок пристарілих, сумне пристановище на схилі літ. Хоч там непогано. Тут не бачиш людей у рваному одязі, тут готують досить пристойну їжу, показують кінофільми і т. д.
Чому старі радіють, коли звідси їх забирать, чому просто на очах в’януть, почувши новину, що їх відправляють в будинок пристарілих.(Виходять на сцену).

Молодий чоловік:
Все гаразд, мамо, документи в будинок пристарілих оформлені. Там вам буде добре ... Спокій, тиша, обслуговування ... І ми не набридатимемо. Звісно, інколи будемо заглядати.

Мати:
Одна тепер, назавжди одна ... Ідуть геть найрідніші, без котрих життя не матиме сенсу, стане байдужим настільки, що втратить ціну.

Чоловік:
То що все, мамо ? Ми ж не куди-небудь, а в будинок пристарілих. Там вам буде краще, ніж з нами ... Вона розуміє, що діти відправляють її в зал чекання перед похоронною процесією.

Читець:

Людина чуйна
Й пса не вижене із двору,
Коли проживає
Десяток-другий літ,
Охороняючи садок його й комору,
Притулок дасть,
Поїсти дасть, як слід,
А зла-
І рідну матір виряджає,
Коли нема вже користі від неї.

(Мелодія Баха)

II ведучий.
Гіркі материнські сльози, гіркі як полин, і пекучі такі. Чи буває в світі щось гірше? Їй би внуків бавити своїх, їй би горнути їх до серця. А вона, обнявшись з самотністю, тихо журиться біля вікна. Мамо, мамо! – почулося бабі Наталі, і вона незважаючи на свої 83 роки кинулась до вікна. Чи не сини це на дворі гукають її ? Ні. Знову почулося. Далеко залетіли сини, думає старенька. А я ж так давно їх бачила.

(Музика вимикається)
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013

I ведучий.
Одинокість сивим полотном цвіте попід вікнами бабці Ярини. Не живу, а доживаю – з гіркотою мовить вона. – Ще хоча б раз подивитись на сина, то й помирати вже можна, бо важко піти з цього світу, не попрощавшись з ним. А він все не йде. Де ж ви сини ? Де ж ви соколята ? – виглядають матері у вікно. Вже й очі видивились. А їх все нема.

Шануйте матерів.
Мені болить, коли матуся,
Що має дочок і синів,
Живе одна мов та бабуся,
На схилі посивілих днів.
Працює вдень, не спить ночами
І часто зрощує слюзами
Тверду подушку на зорі
Скотину порає в дворі
А вдень копає на городі
Уста шепочуть:”Світе мій!
Як важко жить мені одній!
Одна-однісінька та й годі!..”
Цим віршем нагадать хотів:
Шануйте друзі матерів!
(К. Прохоренко)

II ведучий.
Виховує мати синів, доньок, надіється, що буде до кого на старість прихилитися. А вони, розлетівшись по світу, довго-довго не навідуються до отчого порогу. Лише скупі листи приходять час від часу. Подібні одна на одну телеграми. А коли нарешті знайдуть хвилину, щоб відвідати, нерідко це – буває надто пізно, зі скрипом відчиняються перекошені двері, застогне пошарпана віконниця і додому підстреленою горлицею впаде материнська, любов ...
Читець:

Допоки нас чекають наші мами,
І доки виглядають нас батьки,
Провідуймо , та не лише листами,
Хоч дорогі їм і скупі рядки.
Коли неждано вдарять в дзвони далі,
Тоді на все знайдеться час,
Але не сльози, не вінок печалі-
Уже ніщо не виправдає нас.
Заниє жаль у щедрім слові ”Мама”
І чайкою здригнеться синя вись,
Провідуймо і завжди пам’ятаймо,
Що можем запізнитися колись.
(О.Бочачук)

I ведучий.
А старість не обминути. Здається кожен має про що пам’ятати. Через те хочеться крикнути: “Люди схаменіться! Ви також будете старі, немічні, і ваші діти та онуки матимуть моральне право відвернутися від вас”.

II ведучий.
Дитинство починається з теплих материнських рук, рідної домівки. Ця аксіома актуальна для всіх часів і народів. Та на превеликий жаль оця найсвятіша і найніжніша пора, перші кроки у світ дорослих починається з чижих людей і інтернатських закладів. Діти-сироти, діти-напівсироти. Кому з них краще ?
Не знаю. Мабуть і тим, і тим погано. Не знають батьківської ласки. Ніхто їх не приголубить, і це тоді, коли батьки живі здорові !

Читець:

То не вітер, то не буйний
Що дуба ламає:
То не лихо, то не тяжке
Що мати вмирає:
Не сироти малі діти,
Що неньку сховали:
Їм зосталась добра слава
Могила зосталась.
Засміються злії люди
Малій сиротині
Виллє сльози на могилу-
Серденько спочине.
А тому, тому на світі,
Що йому зосталось?
Кого батько і не бачив
Мати одцуралась?
Що зосталось байстрюкові?
Хто з ним заговорить?
Ні родини,ні хатини:
Шляхи, пісні,горе...
(Т.Шевченко)

II ведучий.
Трирічного Сашка мати залишила на вокзалі. Його ровесника Ігоря кинула на дитячому майданчику, поклавши до кишені пальто записку з проханням влаштувати дитину в дитячий будинок на виховання ... Нехай доля буде милосердною, нехай росте під Хрестом. Та по всьому. Єдине, що дала, крім життя, сподівання на чиюсь добру волю. Чи божу, чи людську ... Чи справді усміхнеться їм доля, чи ласкавою вона буде для всіх тих, що прийшли у цей світ небажаними, чужими для найрідніших людей ?

I ведучий.
У сирітських дітей багато що є. Затишні спальні, на ліжках новенькі ковдри. В їдальні смачний борщ. Велика бібліотека і спортивний зал, світлі класи. Діти як діти. Безтурботно бавляться на дозвіллі, а вночі спросоння цілують маму. Вони часто розмовляють ночами.(Діалог хлопчика і дівчинки 5-6 років) – - Тебе ще ніхто не забрав ?
- Ні.
- А чого ?
- Бо кашляю.
- А я сплю тихо.
- Тоді тебе виберуть.
- В мене нема дому, і мами нема, і тата нема, і нікого нема. Одна я.

II ведучий.
Сім’я для дитини не тільки перше гніздо, а й школа життя, і тому немає для неї більщого горя ніж сирітство.

I ведучий.
З давніх-давен дзвони, окрім богослужіння повсюдно використовувались і як набат для сповіщення на якесь лихо, біль, сполох під час пожежі, ворожого нашестя.

II ведучий.
Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликають нас до Милосердя, Доброти. Бо тільки милосердя робить нас справжніми людьми.

I ведучий.
Друзі ! Добродії ! Поряд з нами живуть, а може доживають свої останні дні ті, кому допомогти можемо тільки ми – я, ваші сусіди або колеги. Зараз, сьогодні, завтра – може бути пізно.
Люди ! Будьте милосердні.Бо суд немилосердний на того,хто не вчинив милосердя.

II ведучий.
Милосердя-бо ставиться вище за суд .
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013



Мета заходу: виховувати почуття глибокої любові до Батьківщини, роду свого, почуття пошани до українців, вчити дітей розмовляти державною мовою.

Ведуча. Подивіться, діти, як гарно прикрашений зал! А знаєте, чому? Тому, що ми сьогодні здійснимо цікаву мандрівку по нашій рідній Україні. А допоможе нам ось це чарівне дерево - дерево роду, всього нашого українського народу.

Учень. Велика і прекрасна наша земля! Вона змінюється, вічно оновлюється. Погляньте навколо: як ласкаво світить сонечко, наливаються соком рум'яні яблука, вітерець грайливо пестить ніжні коси берези, плакучої верби, в голубому небі пропливають легенькі хмари, довкола щасливим співом заливаються птахи.

Учень. Але найбільше багатство нашої держави - це діти. Ви зміцнюєте нашу державу Україну, робите її ще багатшою.

Учень.
Над землею сонце встало,
Путь-дорогу осіяло.
Добрий ранок, Чорне море,
Добрий день, Карпатські гори!
Над землею пісня лине.
Це для тебе, Україно!
Гарна путь, славна путь -
Українські діти йдуть!

До залу під марш заходять діти, в руках у них - тризубці зі стрічками.

Ми є діти українські -
хлопці і дівчата.
Рідний край наш - Україна,
велика й багата.
Про твої роздоли
і про нашу мову
Слухай нашу пісню
щиру, колискову.

Учень.
Україно рідна!
Україно мати!
Ми про тебе пісню
хочемо співати.

Учні виконують пісню "Батьківщина".

Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори і долини,
Різні трави, різні квіти.
Та одна лише країна,
Найрідніша нам усім, -
То чудова Україна,
Наш гостинний, любий дім.
Живемо в своєму краї,
Де хатина материнська,
Де пісні кругом лунають,
Лине мова українська.
Вміють з вітром гомоніти
І тополя, і калина.
Тут наш дім, ми - твої діти,
Наша рідна Україно!

Учень.
На білому світі
є різні країни,
Де ріки, ліси і лани.
Та тільки одна на землі -
Україна,
А ми - її доньки й сини.

Учень.
Усюди є небо,
і зорі скрізь сяють.
І квіти усюди ростуть
Та тільки одну
Батьківщину ми маєм.
Усі разом.
Її Україною звуть.

Ведуча. Підходить до деревця роду, показує.
Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінинку, ніби зігріваючи її своїми руками. Та й вирішили дати життя - посадили. Опинившись у ґрунті, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який з часом виріс у розкішне дерево, яке й об'єднало всі народності України в єдину родину. Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, діти, - його гілочки, такі різні, талановиті, неповторні.
(Підходить до деревця роду).

Учень. Давайте подивимось, діти, про що розповідають ось ці гілочки? Ось ця гілочка розповідає нам про мистецтво нашого народу, високі гори, які вкриті розкішними лісами, отари овець, які пасуться на бескидах.

(Виходить дівчинка).
Учениця.
Я з того краю,
де ростуть смереки.
Я з того краю,
де живуть лелеки,
Я з того краю, де сопілка грає,
Я з того краю, де журби немає.
Я з того краю, де росте калина,
Мій рідний краю,
я - твоя дитина.

Діти виконують пісню "Кептарик".
Шию братові кептарик,
Шовком вишиваю,
Старший братик мій - дударик,
Дуже гарно грає.
Приспів:
Ой сопілко калинова,
Доки день погасне,
Буде братові обнова,
Як те сонце красне.
Вишиваний мій кептарик,
Очі мої радуй.
Старший братик мій - дударик,
Та ще й виноградар.
Приспів.
Одягнеться мій дударик -
Зразу ж загордиться:
В нього є такий кептарик
І така сестриця.

Ведучий. Давайте, діти, ще раз подивимось на наше дерево: поміркуємо, про що воно розповідає. Розповість воно нам про неозорі повноти Дніпра-Славути, лани широкополі, про головне місто нашої держави - Київ - величний та прекрасний, про красу нашої природи.

Учень.
Україно, лагідна і мила!
Водночас велична і проста!
Ти мене з дитинства полонила,
Закохала в сонячні жита.

Учень.
У Дніпрову воду синю-синю,
У небес невичерпну блакить,
В шум гаїв, у пісню солов'їну,
Що не мовкне в вихорі століть.

Учениця.
Я зросла між вишень та калини,
Назбирала райдужних надій
У садів травневій хуртовині
І в жовтневій казці золотій.

Учениця. Я зросла, не знаючи печалі
Мов трава безжурна, степова.
Тут мене в дитинстві колисали
Шепіт нив і тиша лісова.

Учениця.
Тут знайшла я розуму і сили.
Ця прекрасна лагідна земля
Дивним зіллям серце напоїла,
Щось мені у спадок віддала.

Учениця.
Я без неї - ластівка безкрила,
Я без неї - то уже не я.
Україно! Лагідна і мила,
Солов'їна спадщино моя!

Діти співають пісню "Тече річка невеличка".

Ведуча.
Над зеленим гаєм
та над бережком
Місяць випливає
золотим ріжком.
Посріблив отаву, віття лугове;
І на той бік ставу
човником пливе.
А на видноколі,
мов брову-шнурок,
Підняли тополі
хмарку до зірок,
Ген туман вітрила
підніма навстріч...
Ой, яка ж ти мила,
українська ніч!

Виконують танок "Полечка".

Пішла полька жито жати
Та й забула серп узяти.
"Серп узяла, хліб забула -
Так і полька дома була.

Ведуча. А чи знаєте ви, що в Україні жили та працювали видатні люди: вчений Микола Амосов, кінорежисер Олександр Довженко, письменник Олесь Гончар, художник та поет Тарас Шевченко, композитори Микола Лисенко та Платон Майборода?

Учень. А як наша Україна вміла сміятися, жартувати, пританцьовувати...

Учениця. Тому й не дивно, що такий письменник, як Гоголь, захоплювався талантами українського народу, його вмінням радіти, співати, танцювати та жартувати, відтворюючи це у своїх творах. Тож давайте і ми з вами послухаємо жарти нашого народу та побуваємо на Сорочинському ярмарку!
(Заходять діти, виходить "кінь").

Сценка.

Хлопчик. Тпру... Приїхали!

Продавець.
Гей, старі і молоді,
Швидше йдіть до нас сюди!
Тут у нас і тари-бари,
всякі різнії товари!

Ведуча.
Покупці йдуть,
в продавців товар беруть.
Люди горщики ховають
та погоничам моргають.

1-й продавець. Горіхи, горіхи!
10 копійок жменя!

2-й продавець. Найкраща цибуля у світі! Солодка як мед!

3-й продавець. Бублики! Дужі, круглі і смачні!

4-й продавець. Яблука! Купуйте дуже смачні яблучка!

Ведуча. А ось, діти, чоловік чогось зажурився. Чи не може вибрати, що купити?

Виконують пісню "Зажурився чоловік".

Зажурився чоловік,
Як на світі жити.
Пішов собі чоловік
Курочку купити.
А курочка - тю-лю-лю
Тю-лю-лю, тю-лю-лю,
Тепер я ся не журю!
Зажурився чоловік...

(Дівчата виконують український танок "Сіяв мужик просо").

Сіяв мужик просо.
Жінка каже - мак.
Ой так чи не так,
Нехай буде з проса мак!
Зловив мужик рибу,
Жінка каже - рак.
Ой так чи не так,
Нехай буде з риби рак!
Купив мужик чіпець,
Жінка каже - сак.
Ой так чи не так,
Нехай з чіпця буде сак!
Купив мужик штани,
Жінка каже - фрак.
Ой так чи не так,
Нехай з штанів буде фрак!
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013

Ведучий. А як можна не згадати одвічні символи наші, без яких не може бути України? Це і рушники, і мальви, і чорнобривці, і верба з калиною. Люди говорять: "Без калини нема України!" І це вірно, бо росте вона біля кожної оселі, дає радість і заспокоює в горі, зберігає пам'ять.
Учениця. Калина - вірна супутниця людини протягом усього життя. Досі існує повір'я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду - син. "Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте..."

Виконують пісню "Ой на горі калина".

Ой на горі калина
Під горою - малина
Калина-малина
Комарики-чубчики малина...

Ведуча. Для кожного з нас Україна перш за все - це земля наших предків. І починається вона зі своєї родини, з рідної домівки, де ви народилися та живете, де вас огортають любов'ю та турботою найрідніші у світі люди; з вулиці, де знайоме кожне деревце та будиночок; з міста, яке назавжди залишиться у ваших серцях.

Учень.
У рідному краї і серце співає.
Лелеки здалека
нам пісню несуть.
У рідному краї
і небо безкрає,
Потоки, потоки,
мов струни течуть.

Учень.
Тут кожна травинка
і кожна билинка
Вигойдують мрії
на теплих вітрах.
Під вікнами мальви,
в саду - материнка,
Оспівані щедро в піснях.

Учень.
Над селищем рідним
ясний небокрай
І чистої річки
дзвінкий дивограй.
Квітують весною
вишневі сади -
І де б я не був,
повертаю сюди.

Учень.
Каштани цвітуть -
веселковий розмай.
Моя Батьківщино!
Ти мій отчий край!
Горджуся тобою,
ти в серці моїм.
О, місто кохане, мій дім!

Учень.
Калина цвіте,
верби тихо шумлять,
Пісні солов'їні у гаї дзвенять.
Край рідний!
Ти - місто дитинства мого,
Босоніж біжу
до джерельця твого.
І мрію, щоб місто
жило і цвіло!

Виконується пісня "Каштани".

Край рідний, тут знову вирує весна -
Яка це прекрасна і дивна пора!
Каштани свої засвітили свічки.
Чудові, мов казка, мов сон, чарівні.
Каштани прикрасили парки й сади,
І в школі у нашій розквітли вони.
До неба випростують квіти-свічки,
Чудові, мов казка, мов сон, чарівні.

Ведуча. Ось і завершилась наша подорож по Україні з нашим деревцем роду. А які вам найбільше сподобались гілочки? Чому? Правильно, тому що...

Учениця.
Вродлива, як весна,
Розкішна, наче літо,
Як осінь щедра,
Сива, як зима -
Це все вона,
серпанком оповита,
Моя кохана, матінка-земля.

Учень.
Натруджена за день,
як втомлена селянка,
Турботлива завжди,
як мати молода.
Барвиста,
як сорочка-вишиванка,
Моя кохана, матінка-земля.

Учень.
Велика, як любов,
безмежна, як кохання,
Душевна,
наче пісня солов'я.
Про тебе всі думки
і сподівання,
Моя кохана матінка-земля!

Ведуча.
Ви, діти, - велика родина,
Велика-велика сім'я
І горда єдина наша Україна
Так ніжно нам промовля:
- Гордіться, діти!
Я - вільна єдина,
найкраща країна
Калина і м'ята,
і батьківська хата,
Безкрайні пшеничні поля!

Виконується танок квіток (соняшник, барвінок, волошка, мак).
На сцену виходять діти, в руках у них - великі жовто-блакитні букети, з яких вони складають карту України.

Ведучий. Україна! Скільки глибини у цьому співочому слові... Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер та ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, карпатські верховини і донецькі простори. Полісся і Крим, біленькі полтавські хати. І велич міських краєвидів - все це наша Україна!

Виконується пісня "Деревце роду".

Щоб квітла Україна,
Із сонцем, з вітерцем,
Кожнісінька родина
Плекає деревце.
Той вишеньку, той яблуньку,
Той дуб, а той горіх
Для того, щоб прикрасити
Свій батьківський поріг.
У донечки, у сина,
Калинонька росте.
Матуся Україна
Всім дякує за те.
За вишеньку, за яблуньку,
За сосну, за дубок,
І за такий пахучий
Віночок із гілок.

Ведучі (під кінець музики). Так давайте ж примножувати багатства нашої України, нехай наливається добром кожне серце! Нехай кожний з вас відчує гордість за нашу державу, бо ми - діти твої, Україно!
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013



Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності.
Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, плакати «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня - душа народу», «Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна».

(На сцену виходять ведучі - хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику)

Дівчинка.
Добрий день вам,
добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.

Хлопчик.
Гостей дорогих
ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
любов’ю і миром,
Для людей відкрита
хата наша біла,
Тільки б жодна кривда
в неї не забігла.

(Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг).

Вчитель. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Дівчинка. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.

Хлопчик. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову. Україна - золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

1-й учень.
Люблю тебе, моя Вітчизно мила,
Твої поля і небо голубе,
Бо ти дала мені малому крила.
То як же не любить мені тебе!

2-й учень.
Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти пишатися могла!

3-й учень.
Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все-усе, що є в моїм краю!
Тепло долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!

4-й учень.
Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І, як небо, як даль солов’їна,
Не кінчається Україна.

5-й учень.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

6-й учень.
На землі великій
Є одна країна:
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.

7-й учень.
І живуть тут люди
Добрі, працьовиті,
І скажу, до речі,
Ще й талановиті.

8-й учень.
Землю засівають.
І пісні співають,
На бандурі грають
І вірші складають
Про ліси і гори,
І про синє море,
Про людей і квіти...
То скажіть же, діти,
Що це за країна?
Разом.
Наша велика славна Україна!

Учні виконують пісню «Це моя Україна»:
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна.
Приспів:
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна (двічі)
Пролягають дороги
У зелені діброви,
Що ростуть на початку села.

1-й учень.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.

2-й учень.
Мій друже, брате,
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї,
Мовою матері твоєї,
Народу твого мовою.

3-й учень.
Вся історія народу - в мові,
Мова - душа народу.
Позбавити народ рідної мови -
Це означає вбити народ.

4-й учень.
Слова летять у душу, як лебідки,
І пахнуть п’янко житом і росою,
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою красою.

5-й учень.
Зневажати мову мамину - біда,
Котра пустими зробить наші душі,
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калині сушить.

6-й учень.
Зневажати мову - зрадити себе,
А зрадників хто може поважати?
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мова.

7-й учень.
О, не згуби свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка.
Ти є душа співучого народу,
Що був і є, і буде у віках.

Учень. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ - патріот своєї країни, він любить її, поважає її закон і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.

Учениця. А ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, у 1991 р. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується.

Учень. Бо й не замовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна, наша українська мова.

1-й учень.
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

2-й учень.
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.

3-й учень.
В ній стільки слів,
що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.

Символами України завжди були хліб, рушник та калина.

2-й учень.
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.

3-й учень.
У полі калина, у полі калина
Хорошенько цвіте.
Ой роде наш красний,
роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо багато нас є.

Діти танцюють український танець.

4-й учень. Кожна пора дарує свою красу: весна - ніжні білі квіти, осінь - червоні ягоди. Важко уявити сільське подвір’я, де б не ріс кущ калини. У канадців - клен, в росіян - берізка, а в нас верба і калина.

5-й учень. Перша квіточка - наша родиночка. Друга квіточка - рідна сторона. Так говориться в пісні про калиновий цвіт. На луках і узліссі можна побачити цілі калинові гаї. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України».

6-й учень. В народі кажуть: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». Часто матері колихали своїх маленьких діток, сидячи під калиною. А як потрібна була калина на весіллі! Коли випікали коровай, то прикрашали його калиною.

1-й учень.
Слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між них левиний рев.
Неначе юна зоря світанкова,
Ти лісами, степами ідеш.
Українська чарівна мово,
Ти у серці народу живеш.
Мелодійна моя, промениста,
Як земля, твій багатий словник.
Українська мово пречиста,
Ти у серці народу навік!
Українська прабатьківська мово,
До зірок через терни ідеш.
Рідна мово моя, пелюсткова,
Ти у серці народу живеш!

Вчитель. Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі?
Учні (разом). Це наша рідна мова!

Учень. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Учениця. Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова - чудова, мелодійна, багата.

5-й учень.
Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову
Мусиш пам’ятати.

6-й учень.
Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.
Бо як відречешся,
Кине тебе пісня,
Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013

7-й учень.
Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

8-й учень.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.

Вчитель. Українська мова багата не тільки в піснях, а й у побуті. Хто з вас не був в українській хаті? Кругом вишивки, скатертини, серветки і рушники. Від сивої давнини і до наших днів, в радості й горі рушник - невід’ємна частинка нашого побуту. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. Ще й тепер у деяких селах жінки тчуть і вишивають рушники. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати дарує рушник, як оберіг від лиха.

(Учні виконують «Пісню про рушник», сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди).

1-й учень.
Ми дуже славим весь наш край
І любим Україну:
Її лани, зелений гай,
В саду ясну калину.

2-й учень.
Із слова починається людина,
Із мови починається людина,
Моя ласкава, мамина, єдина -
Щебече соловейко
на весь світ.

3-й учень.
Бентежна, тополина, калинова,
Не випита, не вибрана до дна -
Це наша українська рідна мова,
Немов бандури вічної струна.

4-й учень.
Моя земля - це гори темнолиці,
Навчили мови рідної мене
І підняли мене,
немовби птицю,
В склепіння неба тихе і ясне.

Вчитель. Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

1-й учень.
Друзі шановні,
Матусі і тата,
Вдячні ми всім,
Хто прийшов на це свято.

2-й учень.
Ми - українці - велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках
червона калина,
Рідна земля для нас всіх -Україна.

3-й учень.
Розвивайся, звеселяйся,
моя рідна мово!
У барвінки зодягайся,
українське слово.
Колосися житом в полі,
піснею в оселі,
Щоб на все життя
з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски
мову покохали.

4-й учень.
Вже кінчилось свято.
І прощатись нам пора.
Ми бажаємо Вітчизні.

Разом.
Щастя, миру і добра.

Лунає пісня «Це моя Україна».

Вчитель. Діти, ви, мабуть, і прислів’я знаєте?
За рідний край - хоч помирай!
Світ один, та різні люди.
Що країна, що родина.
Кров не водиця,
проливати не годиться.
Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим грітися.
Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.
Біда Україні: і відтіль гаряче і відсіль боляче.

Вчитель. А які скоромовки вмієте швидко промовляти?
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак пісню півню:
- Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.

Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

За горою, біля броду,
Обгороджений город.
Барабанять по городу
Бараболя і горох.

На печі, на печі
Смачні та гарячі
Пшеничні калачі.
Хочеш їсти калачі -
Не сиди на печі.

От Кіндрат, так Кіндрат,
Зуб зламав об мармелад.

Ати-бати - йшли солдати,
Ати-бати - на базар.
Ати-бати - що купили?
Ати-бати - самовар.

Лиса з лісу у село
«ку-ку-ріку» занесло.
Заглядає лис у вікна:
«Де ж це півень кукурікнув?»

Карл у Клари украв корали,
А Клара у Карла
украла кларнет.

Сорока сороченятам
Сорочки строчила,
Сорочки строчила,
Вишиванки шила.
Все чорним та білим,
Все білим та чорним
Сорочки строчила,
Стрекотати вчила.

1-й учень.
Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

2-й учень.
Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
3-й учень.
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013



"Якщо мама вчителька"
Вітання до Дня вчителя

(Беруть участь вчительські діти різного віку. Починає звучати пісня "Маленькие люди на большой планете". Старші ведуть за руки молодших.)

Третьокласниця:
Ми прийшли до вас на свято,
Не займем часу багато.
Хочем тільки привітати,
Сокровенне вас сказати.

Четвертокласник:
Любі мами, любі тата,
Зичим витримки й завзяття.
Як же вам допомогти,
Щоб ви нерви зберегли?
Бо шкільна ваша робота -
Це не головна турбота.
Головне диктує час -
Треба думати по нас.

Тож вітаємо вас від імені всіх вчительських дітей, які вчаться, вчились і будуть вчитись у нашій школі.

Першокласник:
Мама вчителька! Щасливий!
Всі так заздрили мені,
Коли з мамою я...
Йшов до школи день при дні.

Одинадцятикласник:
Та яке там щастя? Звідки?
Все не так, як у людей.
І не заздрити - жаліти
Треба вчительських дітей.

Дев'ятикласник:
Спробуй в класі ворухнутися,
Чи з уроку утечи,
Не дай Боже, запізнишся -
Знають враз усе батьки.
Що всім можна - тобі зась,
Не послухав - научайсь.

Десятикласниця:
То не так ти одягнулась,
"Де ж це совість твоя й стид, -
Чую майже щохвилини, -
Ти учительська дитина".
Ну хіба не геноцид?

Другокласниця:
Ввечері лягаю спати,
Прошу казку розказати,
Як всім дітям перед сном.
Де там. Мама за столом.
Пише, пише, щось листає
І на мене не зважає.
А щось скаже - я й так знаю:
"Плани тільки допишу
І контрольні перевірю -
Все, що хочеш, розкажу".
Тільки я уже не вірю.

Першокласниця:
Мовчки в ліжко я лягаю,
Покручуся й засинаю,
А вві сні
Мама бачиться мені
Лікарем, кондитером,
Тільки не учителем!!!...

Шестикласник:
От тому й кричати мушу
І звертатись до людей
SOS! Рятуйте наші душі,
Бідних вчительських дітей.
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013



Сценарій вечора до Дня вчителя

Ведучий 1:
Сьогодні в нас свято Вчителя.
У зв'язку з цією подією ми хочемо привітати вчителів та побажати їм всього найкращого. Перш за все ми хочемо подякувати Вам, за Вашу працю.

Ведучий 2:
Вчителю наш милий
Ми складаєм Вам подяку,
Що так щиро нас учили
Ми, старанні Ваші діти.
Вашу працю зрозуміли -
Ні часу, ні сил, ні здоров'я
Ви для нас не пожаліли.
Ви нам всім розкрили очі,
Показали правди світло,
Що знанням в умах дитячих
Диво-квіткою розквітло.
Ви розкрили світу чари,
Сині гори, темні води,
Ви навчили розуміти
Дива і красу природи.
Гріх, неправду і нечесність
Ви ненавидіти вчили
Витривалістю, завзяттям
Добивалися до цілі.

Звучить пісня "Пісня про вчительку".

В цей святковий день ми хочемо привітати директора школи. Вітаємо Вас з днем вчителя. Бажаємо Вам щастя, здоров'я та сімейного благополуччя.

Учениця:
Дай Вам, Боже, днів щасливих,
Дай добра, здоров'я, сили.
Дай любові, згоди, втіхи
Змоги дай - життю радіти
І ділитись словом щирим,
Теплим, радісним, правдивим.
А сьогодні на це свято
Щастя зичим Вам багато.
Хай Вас Бог благословляє
Многих літ Вам побажає.

Виконано "Романтичне інтермеццо"

Ведучий 2:
Ці вітання ми даруємо заступникам директора.

Завуч і директор,
Як тато і мама,
В школі коханій моїй.
Знаємо всі ми
Важко нести їм
Влади тягар на собі.
Вам співчуваєм,
Щастя бажаєм
На довгі-предовгі роки;
Сили, наснаги, здоров'я й відваги
Зичимо ВАМ залюбки.

Учениця:
Ці вітання даруємо ____________________________

Ми Вас вітаєм,
Всіх благ земних ми Вам бажаєм
За щедрість, людяність і простоту
За чуйне серце й доброту.

Пісня.

Хочемо привітати всіх класних керівників.

Нехай ця осінь золота,
Вам подарує вік щасливий,
Щоб не згасали: доброта,
Здоров'я, радощі і сила.
Щоб Ваш важкий почесний труд
Був плідний, як багата осінь.
І кожен день, що йде новий
Хай тільки щастя Вам приносить.

Ведучий 1:
Вітаємо вчителів початкових класів.

Я пам'ятаю кожне Ваше слово
Дивлюсь, заходите Ви в клас
І дзвонить ранком дзвоник малиново,
І вчителька стрічає знову нас.
На синіх вікнах райдуга повисла,
Вона до школи кличе мене знов.
Учителька, Ви перша наша пісня
Як пісня птаха з гомінких дібров.
Круті дороги доля нам простеле
Вам же допоможе
Так її любити
Мудрий Ваш наставник
Рідний Ваш учитель.

3. Математику вивчати
На 12 треба нам.
Бо без неї навіть гривні
Ми не зможем рахувать.

На комп'ютер не надійся
Бо, частенько в певний час
Пропадає світло в нас.
Роз'єднало коло ГЕС
І псується весь процес.

Ні помножиш, ні поділиш,
Та і в гру зіграть не смієш.
То ж на себе лиш надійся
З рахунку усного не смійся.

4. В школі різні вчимо мови,
Навіть ближчим став кордон.
Стало всім нам рідним слово
Гутен таг! Гуд бай! Пардон!
А якби ми краще вчили
Те, що кажуть вчителі,
Англічан би зрозуміли б
Й німцям відповідь дали б.
Іноземна дивна мова
Так потрібна зараз всім
Саме в ринкових умовах
Особливо молодим.

5. На уроках малювання
Ми любили малювати.
І у витворах мистецтва
Щиру дійсність помічати.

Світ чудовий кольоровий
На папері зображаєм
І малюнками своїми
Геть усіх навкруг вражаєм.

6. Хімія - наука віку
Пам'ятайте кожну мить.
Так вже травлять чоловіка,
Що не зна він, що робить

Овочі беремо в руку
Знаєм точно там є яд.
Та попробуй лише штуку,
А не їж усе підряд.

Екологію спасати
Вже сьогодні треба край
Треба хімію вивчати
Рятувати рідний край.

Ми всіх фізиків вітаєм
З гарним святом вчителів
Щиросердно побажаєм,
Щоб ніхто з вас не хворів.

На уроки, щоб хотілось
Вам із піснею летіти.
І щоб кожного із учнів
Було легко научити.
Фізика - наука віку.
Дуже треба чоловіку.

7. Ми не знаєм як сказати.
З чого б це нам розпочати:
Біологія й природа і
Ботаніка в додачу,
Зоологія ще з ними -
Ну й задали нам задачу!

Анатомію забули
Ми із вами ще згадати,
Як же важко всі предмети
Одній жінці викладати.
Жінка ця кмітлива,
Дуже терпелива.
Все пояснить, все розкаже,
На малюнках все покаже.

"Пісня друзів".
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013



День працівників освіти

І. Вступне слово директора школи, привітання.

ІІ. Слово надається учням.

1. Дорогі наші вчителі та працівники школи! Щиро вітаємо вас зі святом! Для вас звучить пісня "Вчителька", композитор Валентина Книш, виконує ансамбль школярів.

Нехай ця осінь золота
Вам подарує вік щасливий,
Щоб не згасали доброта,
Здоров'я, радощі і сила.

Щоб ваш важкий почесний труд
Був плідний, як багата осінь.
І кожен день, що йде новий,
Хай тільки щастя вам приносить.

2. Я не забуду ніколи
Першої в школу путі
Зошит, буквар мій у школі
Вчительку першу в житті.

Я не забуду ніколи
Руки, що вдень і в імлі
Нас вели батьківським полем
По неосяжній землі.

Я не забуду ніколи
Світлих очей у той час.
Може, від них видноколи
Ширшими стали для нас.

Першої вчительки слово,
Де б не стелилась нам путь
Так як і матері мову,
Нам у житті не забуть.

3. Для всіх вчителів молодшої школи виступає 8-В клас (танок).

4. Ми з подругою на групу
Поспішали залюбки:
Тут робили ми уроки
І проводили танки.
Поспівали, почитали
І в чудову гру пограли.
Дуже весело усім!

- Вітаємо зі святом вихователів групи подовженого дня.

5. Привітання 9-А класу для вчителів математики.

6. Українська та іноземні мови: пісня "Вечірня мелодія"

Ой яка чудова українська мова.
Мова мелодійна, мова калинова.
Вам її вивчати в школі допоможуть
Вчителі натхненні, мудрі педагоги.
Будете ви знати, що таке іменник,
Слово-дієслово та іще й прийменник.
Суфікси і префікси, корінь і основу
Вірно визначатиме в кожнім новім слові.

Будете диктанти гарно ви писати,
Твори і етюди, романи й трактати,
Будьте лиш уважні на уроках всіх,
Слухайте пояснення вчителів своїх.

В школі різні вчимо мови.
Навіть ближчим став кордон,
Стало всім нам рідним слово:
Гутен таг! Гуд бай! Пардон!

Іноземна дивна мова
Так потрібна зараз всім,
Саме в ринкових умовах
Особливо молодим.

Любих наших мовників
Щиро ми вітаєм і
Гарні побажання
Їм ми посилаєм.

Привітання 9-В класу для вчителів хімії:

Ми всіх фізиків вітаєм
З гарним святом вчителів.
Щиросердо побажаєм,
Щоб ніхто з вас не хворів.

На уроки щоб хотілось
Вам із піснею летіти.
І щоб кожного із учнів
Було легко научити.

9. Привітання класу для вчителів біології, анатомії:

Географія - наука
Всім потрібна й корисна!
Щоб ти добре клімат знав,
Щоб ніде не заблукав,
По усіх морях проплив,
Усі гори підкорив.

Вітаємо вчителів географії!

Привітання 10-А класу для вчителів фізичного виховання: Пісня "Осінь", виконують усі класи.

В нас вчителі умілі,
Все розкажуть вам до діла:
Як відмірять разів 7,
Як відрізать раз усім

Як в'язати, шліфувати,
І як цвяхи забивати
Вас усіх навчать одразу,
Лиш зайдете ви до класу.

Тож привітаємо наших умілих вчителів трудового навчання.

Привітання класу для вчителів ДПЮ та санітарної підготовки.

Музика - предмет не новий:
Мальовничий, пречудовий
І цікавий нам всією
Неповторністю своєю.
Тож урок не пропускай,
На заняттях - не дрімай!
Слух музичний будеш мати,
То навчать тебе співати.

8-В - привітання вчителю музики.

15. При вітання класу для вчителів зарубіжної літератури.

16. Хто нам завжди допоможе
Розібратись в морі книг?
Ще й цікавого багато
Всім розкаже тут про них?

Зрозуміло, - це не пекар
І ніякий не аптекар;
Це - шановний усіма
Наш шкільний бібліотекар.
- Вітаємо вас!

17. Привітання класу для вчителів літератури. Пісня "Новенький".

18. Документи оформляє
І печаті проставляє.
Графіки складає вміло,
Гарно робить кожне діло.
Наш шановний секретар... Валентина Миколаївна.

19. Наш завгосп дістане все:
Віник, лампу і кільце,
І пісок, й цемент, і глину,
Випише любу машину. Вітаємо!

20. Повар варить нам компоти,
Пиріжки завжди пече.
Є доволі в них турботи,
Швидко час у них тече.
Дуже вдячні вам за клопіт! Вітаємо!

Пісня "Випускниця" В.Ф. Книш.

Сторож школу стереже
І майно все береже.
Тож спасибі превелике
І здоров'я Вам навіки!

22. Хто наводить скрізь красу,
Дуже любить чистоту?
Працю любить над усе,
На місця розставить все?

Гарно вимиють підлогу,
Підметуть усі кутки,
Крейди вам дадуть шматки
Наші техпрацівники.

23. І нарешті, любі наші, шановні Дмитро Іванович, Ніна Василівна та Людмила Миколаївна

Завуч і директор,
Як тато і мама
В школі коханій моїй.
Знаємо всі ми,
Важко нести їм
Влади тягар на собі.
Вам співчуваєм,
Щастя бажаєм
На довгі-предовгі роки;
Сили, наснаги, здоров'я й відваги зичимо вам залюбки.

На завершення звучить пісня "Море" В.Ф. Книш.
Сценарии | Переходов: 0 | Дата: 05.04.2013

..
Праздники Украины
Праздники Украины
Погода
Прогноз погоды в Вилково » Украина
ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ
Шевченко Т Г
М.Коцюбинський
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Іван Франко
Пришвин М.М
Вишня Остап
111


Гоголь "Вечера на хуторе близ Диканьки" - сочинение "Вечера на хуторе близ Диканьки"

Реферат: Політичний портрет М. Грушевського

Скачать Бонк - Английский шаг за шагом

Смотреть онлайн Гарри Поттер (все части)

Смотреть онлайн Сказка о царе Салтане (1966) DVDRip

Смотреть онлайн Дюймовочка (2007) DVDRip

...
Поисковый анализ сайта
Besucherzahler russian brides interesting marriage foreign men
счетчик посещений

Copyright MyCorp © 2017