День учителя

Перший ведучий:
В прекрасну пору року приходить до нас учительське свято. Це час, коли шелестить падолистом осінь і снує в лузі мереживо бабиного літа, а червоні жоржин плямоніють над землею, немов дарують весь свій жар любові нашим учителям.

Другий ведучий:
У народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, скульптор - у своїх скульптурах, а вчитель - у думках і справах своїх учнів.
Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свою рідну школу, своїх духовних батьків-учителів усе своє життя. Адже в кожному прожитому дні у школі було щось неповторне, незабутнє, що лишає у кожній душі свій відбиток.

1. Вчителі наші люди прекрасні,
А наша школа - ніби весна.
Живе тут пісня, легенда і казка.
Кращої школи у світі нема.

2. Не сумуйте, любі вчителі,
Що держава не завжди до вас лицем.
Усміхайтесь, смійтесь від душі,
Адже вчитель завжди був для всіх взірцем.

3. Тепла осінь, як весна.
Далечінь така ясна.
Дружно з квітами малеча
До школи нині поспіша.

4. Вас із святом наймолодші
Привітають залюбки,
Побажають щиро вам,
Рідним, милим вчителям,
Щоб ви ставили усім лише п'ятірки,
Не підводили надії наших мам.

3 клас:

1. Матусю моя ріднесенька,
Бачу я тебе частенько.
Ти приходиш в світлий клас,
Щоб навчити усіх нас.
Ти навчила нас писати
І самих книжки читати,
На уроках працювати,
Малювати і співати.

2. Як піду я в п'ятий клас,
Буду згадувати Вас.
Буду вчитися гарненько,
Матінко моя рідненька.
Бо для мене ти найкраща,
Перша вчителько моя.
Всіх добріша і прекрасна.
Як тебе кохаю я.

3. Матусю мила,
Бажаю, щоб сонце теплом зігрівало,
Щоб похмурі дні назавжди відійшли,
Щоб щастя і радість поряд крокували
І роки повільно йшли.

4. Сьогодні ми всіх вас вітаєм,
У ваш професійний цей день
Найкращого в світі бажаєм
І щирих та ніжних пісень.

5. Хай роки ідуть, а серце не старіє,
Онуки ростуть, а чоло не сивіє,
Хай серце не знає печалі й розлуки,
Шанують вас люди, діти й онуки.

6. ВЧИТЕЛЬ - яке прекрасне слово,
Багато хочеться мені сказать,
Але про те я поведу тут мову,
Що вчителів потрібно поважать.

З ім'ям директора школи в кожному учнівському серці прокидається ніжність і гордість. Він тримає у своїх руках весь учительський, учнівський колектив. Тож побажаємо сили йому, натхнення для його роботи.

Для багатьох з нас завучі не просто вчителі, а наставники у повному розуміння цього слова.
І наступне привітання ми присвячуємо їм:

Наши милые, наши нежные
Со школой навеки обвенчаны,
Несравненные и любимые,
Драгоценные Вы наши женщины
Вы учили нас между строк читать
Воспитанием души занимались Вы
Вы учили нас думать и мечтать
И такими навеки останетесь!
Вы поверьте нам Ваш нелегкий труд
То, что было годами в нас вложено
Семена добра, верьте, прорастут,
Проживем нашу жизнь как положено.

Перший ведучий:
О, які цікаві випадки бувають іноді в нашому шкільному житті. Наприклад на історію України ми дізналися, що спочатку Степан породив Гната, Гнат - Стецька, Стецько - Грицька, а вже потім Грицько породив Адама.

На історії сидим хвилюємось
Викличуть чи знову пронесе
Якщо на урок не підготуєшся
Знай що це все даром не пройде

Дати й події в голові крутяться
Хоч би іще разок в книгу зазирнуть
Кожен із визваних говорить повільно,
Повільно тягнуться 45 хвилин

Другий ведучий:
Математику вчити треба нам усім на "5"
Бо без неї навіть гривні
Ми не зможем рахувать
На уроках не дрімати добре все запам'ятати
Треба зараз нам учиться - у житті усе пригодиться
Математиків шануймо, нерви їм не псуймо
Побажаймо щастя їм, творчої наснаги
І побільше приділяймо своєї уваги

Перший ведучий:
А як гарно говорити рідною мовою нас навчили вчителі української мови та літератури - справжні "аси" педагогічної праці.

Спить натомлене поле
Мирним лагідним сном
Я ж не висплюсь ніколи
Хоч засну за столом

Сторінки оксамитні
Мов отруйний напій
Як тебе не любити,
Вчителю мій!

В очі дивляться дітки
Серце в них переллю
Миттю знайдуться свідки
Що їх щиро люблю
Буду мріяти й жити
На крилах надій
Як тебе не любити, вчителю мій!
мобильные телефоны, смартфоны

Географія наука
Всім потрібна і корисна
Щоб ти добре клімат знав
Щоб ніде не заблукав
По усіх морях проплив
Усі гори підкорив
Знав про айсберг землетрус
Де Казбек а де Ельбрус
Ще й копалини знайшов
Ще й розумним в світ пішов

Ми всіх фізиків вітаєм
З гарним святом вчителів
Щиросердно побажаєм
Щоб ніхто з вас не хворів
На уроки щоб хотілось
Вам із піснею ходить
І щоб кожного із учнів
Було легко научить

Как на дереве ворона засиделась допоздна
Засиделась, рассказала
Всем про школьные дела

В нашей школе КВН
Всем на множество проблем
Мы команду собирали,
Что к чему и что за чем

Все мы любим дневники
Говорят ученики
На уроке, как всегда,
У ученика нет дневника

По дежурству нет проблем
Только гомон слышен всем
На перемене, как всегда,
С кем-нибудь стряслась беда

Коля лучший математик,
Это знают все в селе,
Даже корень он квадратный
Захотел найти в земле.

Стали физику учить,
Лишь бы что-то получить.
И весенний первый гром
Вдруг стал твердым веществом.

Как на дереве ворона
Уж устала нам вещать,
Что веселого есть в школе,
И вовек не рассказать.

Зараз хочеться виразити слова вдячності вчителям іноземної мови за їх добропорядність, чемність, сумління. Дякуємо Вам і бажаємо натхнення і творчих успіхів.

Ми не знаєм, як сказати,
З чого б це нам розпочати,
Біологія й природа
Та ще й хімія в додачу
Зоологія ще з нами
На й задали нам задачу

Анатомію забули із вами ще згадати
Як же важко всі предмети
Одним жінкам викладати

Жінки ці кмітливі
Дуже терпеливі
Все пояснять, все розкажуть
На малюнках все покажуть.

Другий ведучий:
Завжди чесними і діяльними, точними і добрими закарбуються у пам'яті вихованців вчителі зарубіжної літератури. Вітаємо їх і бажаємо творчих здобутків і натхнення для роботи.

Перший ведучий:
С литературой сдружились давно
И не разлучит нас даже кино.
Помним экзамен и помним зачет,
И в старой книге писалось о чем,
Помним экзамен, помним экзамен, зачет...
Снова всей школой готовы начать
Русский язык с вами изучать.
Вы прочитали большие тома,
Давайте изучим с вами Дюма,
Нам прочитайте, с нами прочитайте Дюма!

Перший ведучий:
-"В здоровому тілі - здоровий дух". Допомагають нам бути сильними і здоровими викладачі фізкультури, ДПЮ, санпідготовки. Сердечне їм за це спасибі. Дай їм Боже сили ростити здоровими, сильними і спритними ще не одне покоління дітей.

В нас учителі умілі, все розкажуть
Вам до діла:
Як відмірять разів сім,
А відрізать раз усім
Як в'язати, шліфувати
І як цвяхи забивати
Вас усіх навчать одразу,
Лиш зайдете ви до класу.

Другий ведучий:
Наступне привітання хочеться присвятити тим вчителям, які розвивають у нас творчі здібності і навички, прищеплюють любов до красивого і вічного цінного. Це вчителі музики і образотворчого мистецтва.

Перший ведучий:
Також слова вдячності і вітання висловлюємо педагогу організатору за організацію масових заходів, психологу - за цінні поради, лаборанту - за допомогу на уроках, секретарю за її ввічливість і розуміння. Дякуємо Вам і бажаємо всього найкращого, щоб усмішка цвіла на ваших обличчях і було від неї тепло оточуючим.

Другий ведучий:
Дорогі наші техпрацівники і поварі
Ви також завжди поряд з нами
Отож від душі вам спасибі!
Вічно буде земля
Вашою працею красива!
Сердечне вам спасибі!

Перший ведучий:
Нашому бухгалтеру хочемо побажати:

Щоб від гривнів гаманці тріщали
Щоб заборгованості ніколи не було
Щоб фінансами ви нас забезпечали
Щоб на душі Вам солодко було

Другий ведучий:
Навчання неможливе без підручників, без потрібних підручників. А саме потрібний підручник в потрібний момент - це вже обов'язки нашого бібліотекаря. Для неї ці рядки:

Читальный зал, выставки книг, стеллажи -
Здесь выбор большой, ты только скажи,
И вмиг библиотекарь тебе подберет,
Все интересует и чем страна живет
Она у нас внимательна,
Порой строга она,
К тому же, во всем старательна,
Всегда поможет вам.
И книжечку подклеит как доктор Айболит,
И праздник всем устроит,
И радость подарит.

Перший ведучий:
Нам дуже приємно сказати щирі слова для вчителя інформатики, яка навчає нас орієнтуватися в комп'ютерному світі. Ми Вам бажаєм щиро довгих років, щастя у життєвім вирі.

В Интернет, в Интернет
Вы приходите снова и снова,
Каждый вечер и день
Всем находите нужное слово.
Пусть уроки летят -
В Интернет к Вам скорее желаем.
Только там, только там
Ни на столечко мы не скучаем!

Другий ведучий:
Вірш за віршем, пісня за піснею, слово за словом, так і підійшло наше вітання до кінця.

Перший ведучий:
Але свято, Ваше свято, наші любі вчителі, продовжується. Ще стільки добрих, щирих слів Ви почуєте від людей. І всі вони будуть сказані від чистого серця.

Другий ведучий:
Бажаєм злетів і нових висот,
Щоб труднощі зникли на віки.
Побільше, щоб отримали державних нагород
І щастя плинуло мов синьоокі ріки.

Перший ведучий:
Із святом Вас, дорогі вчителі,
Хай щастить Вам всюди і завжди!
До побачення!
До нових зустрічей! -
Нині ми кажемо Вам, нашим рідним,
Найкращим в світі вчителям.

Дійові особи: Ведучий, діти, вітерець, Сніговий, сніжинки, Дід Мороз і Снігуронька.

Хід свята

Діти читають вірші:

Ми зиму зустрічаємо
І щиро так вітаємо!
Іде вона з смішинками,
Нарядними ялинками.
Дерева вздовж по вулиці
В убранні чарівнім,
В повітрі стільки свіжості
І стільки меди в нім.
Іде зима з бадьорістю,
Із свіжістю, з прозорістю,
З прогулянками лижними
І ще з святами різними.
Ми любим дні морозні
І щедрий сніговій,
І зорі заворожені.

Усі разом: Ми любим рік Новий!

Здрастуй, білий, пухнастий, веселий сніжок!
Здрастуй, гостя – зима-чарівниця!
Викликай же на гірку нас всіх на лужок,
А мороз хай рум”янить нам лиця.
Новоріччя настало, вітаємо ми
Вас із радісним святом красуні-зими!

Пісня „Ой, зима, ти зима”

Ой, зима, ти зима,
Не ходи до нас дарма,
Більше снігу нанеси,
Всі дорожки притруси!
І дорожки, і горбки,
Щоб котилися санки ( двічі)

Ой, зима, ти, зима!
Не ходи до нас дарма!
Краще збігай у ліси
І ялинку принеси!
Вибачай, нам не просту –
Новорічну, золоту! ( двічі)

Ой, зима, ти, зима!
Ти прийшла вже недарма –
Гори снігу намела,
Нам ялинку принесла!
Закружляв сніжинок рій.
Здрастуй, здрастуй, рік Новий! ( двічі)

Ведучий: Кажуть, під Новий рік трапляються різні цікаві пригоди. Про одну ми вам розповімо.

Дві дівчинки і хлопчик з саночками.

1-а дівчинка: Ой, як зимно! Завірюха несподівана прийшла.

2-а дівчинка. Чом не взяла я кожуха, рукавичок не взяла?

Хлопчик (гукає). Гей, ходіть сюди, дівчатка! Не лишайтеся самі.

Виходять.

1-а дівчинка. Де ми є? Сніги усюди, як додому нам дійти? Як дорогу віднайти?

Хлопчик. Хто поможе цю красуню нам у школу відвезти,

2-а дівчинка . Ой, як страшно! Я боюся.

1-а та 2-а дівчинки. Ой, ой, ой!

Хлопчик. Та тихше ви! Хтось іде, усі ховаймося.

Вітер (втікає) Не лякайтеся мене, бо вітерець я ще маленький. Але з снігом моторненький. Ось утихне сніговий і дорогу вам додому буде видно в лісі всьому. А ви хто такі?

1-а дівчинка . Ми – діти.

2-а дівчинка. У нас є тато, є і мамо, і тепленьки в нас хатки.

Вітер. Щож ви робите в лісі у такий зимовий час?

Хлопець. Ось наші санчата. Ми на них повезли в ліс із хлібом торбинку. А назад веземо від звіряток ялинку.

Вітер:

Ну, нічого, допоможу, раз у вас така біда!
Ви везіть, везіть, санчата,
І Миколку і дівчаток
Крізь сніжок легкий, пухнастий
У шкільне чарівне царство.

Виходить Сніговий.

Я – Сніговий, я – Сніговий!
Чистим снігом все навколо –
І шляхи, й дерева, й поле –
Покриваю, покриваю!
Я березу нахиляю,
Білокуру, білокуру,
Підіймаю і жбурляю
Цілий рій сніжинок вгору.

(вибігають сніжинки)

Сніжинки.

Ми сніжинки, наша мама – це зима,
А Мороз – наш рідний батько,
В світі кращого нема!
Він малює сріблом вікна,
Самоцвіти роздає,
І до танцю нам, снижинкам,
Він на вітрі виграє!

Діти. Як це гарно, як це гарно!

Дівчата.

Заспіваймо, щоб зігрітись,
То й не страшно буде нам.

(пісня-танок „Хоровод сніжинок”, сл. А.Фартуняшка, муз. Л.Дутківського)

1-а сніжинка. Гляньте, з неба зірка впала!

2-а сніжинка.

Чути срібні голоси!
Поспішайте, ждуть вас в школі!

Усi:. Новий Рік, прийди!

Пісня „Святкова”

Гей, давайте з усіма
Будемо співати!
Свята кращого нема,
Як сьогодні свято.

Приспів:
Новий рік! Новий рік!
Пісенька лунає.
За віконцем на поріг
Сніг-сніжок лягає.

Вся ялинка в іграшках –
Кульки, намистинки...
Он бурульки на гілках,
Зірочки, сніжинки.

Приспів

В хоровод веселий свій
Стали всі хлоп”ята,
І стрічають рік Новий
Білки, зайченята.

Приспів

Ялиноньки веселої діждались, друзі, ми!
До залу принесли її з холодної зими.
Стоїть вона, мов дівчина,
В барвистому вінку,
Ми біля неї з піснею
Кружляємо в танку.

Приспів

Здрастуй, ялиночко,
Здрастуй, дивиночко,
Снігом припала,
Як засіяла,
Біла зориночко!

Приспів

Виросла з луночки,
З тихої брунечки.
Ти нам наснилась,
В лісі зустрілась.
Здрастуй, красунечко!

Ведучий. Друзі, а яке ж Новорічне свято без Дідуся Мороза?

Дід Мороз в санках спішить,
З ним Снігуронька сидить.
Мчать удвох по снігах
У сріблястих кожушках.
Сніг на кущах верболозу,
Снігом укриті хати.
Як тепер Діду Морозу
Школу нашу знайти?
Вранці до гаю стежинку
Нам протоптать довелось,
Щоб і до нас на ялинку
Теж завітав Дід Мороз.

Ой, Дідусю наш хороший,
Ти до нас прийди з морозом!
Швидше стукай у вікно,
В гості ждем тебе давно.
Ми у коло стали,
Разом погукали:
- Гей, Морозе, йди в кімнату
Новий рік стрічати!

Ведучий. Друзі, давайте будемо всі разом Дідуся Мороза гукати!

Діти кличуть Діда Мороза.

Пісня „Дід Мороз”

Йшов ти, Діду, довго,
Всі стоптав доріжки.
То ж сідай із нами
Та спочинеш трішки.
Ми тобі, Дідусю,
Будемо співати
Про ялинку нашу,
Про веселе свято!
Ми весело всі грались,
Співали й танцювали.
Дід Мороз, і ти давай –
Затанцюй і поспівай!

(Дід Мороз і Снігуронька вітають усіх присутніх з наступаючим Новим роком. Загадують дітям загадки, проводять ігри).

Дівчинка.

Ой, Дідусю, бородатий,
Ти прийшов до нас на свято!
І дарунками в цей час
Почастуй маленьких нас.

(Дід Мороз і Снігуронька роздають новорічні подарунки).

Хлопчик.

З новим роком, любі друзі,
Ми вас всіх вітаємо!

Дівчинка.

І найкращого у світі
Щиро побажаємо!

Хлопчик

Щоб у вашім домі світлім
Квіти розцвітали,
Щоб дні ваші прийдешнії
Ще кращими стали!

Дівчинка
Щоб були в своїх оселях
І щасливі, і веселі!
Щоб співали пісні
В ці святкові світлі дні!

Усі разом

Щоб вам весело жилося!
Щоб все краще лиш збулося!
З Новим роком всіх!

Зал прикрашено квітами, гумористичними малюнками дітей та дорослих, на сцені у центрі написано напис: „ З Днем народження!”

Ведуча:
Дорогі діти і гості!
Сьогодні у нас так святково, урочисто. Зала гарно прибрана. І діти наші красиві та чепурні. Чому? (відповіді) Так, правильно! У нас сьогодні справжнє свято!
Ми зібрались вшанувати наших іменинників, адже їм сьогодні виповнюється по ...років. (Оглядається).

А де ж вони, наші іменинники? Давайте поаплодуємо їм, та запросимо на свято.( Усі плещуть в долоні).
Хм, не йдуть.Давайте голосніше поплещемо вони, мабуть, погано чують!
(Усі плещуть, до залу забігають іменинники, їх садовлять на окремі стільці на видному місці).

Ведуча звертає увагу на іменинників, які вони красиві, гарно вдягнені. Розпитує, коли в кожної дитини був День народження, як святкували вдома, що найбільше сподобалося та запам”яталося з цього. ( Всі розповідають, показують малюнки – згадки про цей день, а дехто й вірші зачитує про цей день).

Після розповідей ведуча пропонує ще раз привітати дітей з Днем народження. В супроводі веселої музики та гучних оплесків іменинники обходять залу і сідають на свої місця.

На сцену виходять кілька учнів.

1. В класі нашім ясне свято;
Чути музику і сміх:
Тут ми будемо вітати іменинників своїх.

2. Катя, Петрик і Марина,
Шура, Павлик і Тарас
Святкувати іменини
Радо в гості кличуть нас.

3. З подарунками й квітками
Тут бабусі є і мами,
Татусі і дідусі,
Дуже гарні ви усі.(Сідають)

(Раптом cильний стук у двері).

Ведуча: Хто це стука в двері наші?
Що за гомін у дворі?

(Учні прислуховуються, стук повторюється, ведуча підходить до дверей) Це – говорить тьотя Паша,-
Наші юні поштарі.

Учні всі разом:
Поштарі, поштарі,
Друзі-поштарята.
Просим вас, поштарі,
Швидше до кімнати!

Поштарики:
1. Добрий день вам (дістає із сумки, рахує) -раз, два, три,-
Є у нас для дітвори
І листівки й телеграми-
Познайомтесь, любі, з нами...

2. Тру-ру-ру, тру-ля-ля,
Ось пакет від журавля
Й побажання в щасті жити,
Гарно вчитись і дружити.(Дістає подарунки. Це може бути якесь спортивне приладдя: обручі, скакалки, кеглі. А потім провести естафету.)

3. На листівці їжачок,
В нього сила голочок:
Іменинникам на спинці він приніс гостинці:
Квітку, яблуко, грибок
І цікавих сто казок.(Дарує книги).

4.Раз, два, три, чотири.
Ось дарунок Йвану й Ірі. (Дістає подарунок, розпаковує, а там касета чи CD)

Ведуча: Ну, й дарунок, що й казати!
Швидше, друзі, танцювати!

(Виконується будь-який загальний танок разом з батьками. Можна , по закінченню вибрати найкращу пару чи виконавця (звичайно, що це має бути іменинник), нагороджуються, сідають на місця).

Ведуча:
Ми так добре потанцювали на нашому святі, а іменинники танцювали краще всіх. (Вишиковує іменинників). Гляньте, будь ласка, які вони в нас сьогодні красиві, веселі, урочисті...Давайте, друзі (звертається до залу), наговоримо іменинникам у цей приємний для них день багато-багато добрих слів, побажань, щоб діти запам”ятали і взяли з собою у своє життя.

Учні розповідають усе хороше про однокласників-іменинників: Один сумлінно, наприклад, чергує, добрий, дозволяє гратися своїми іграшками; захищає молодших, дружить з ними тощо. І так про всіх інших учнів. Ведуча запитує, що ж ми побажаємо іменинникам.

Учні (хором):
ЗДОРОВ”Я! ЩАСТЯ! ВЕСЕЛОГО НАСТРОЮ! ДОБРОГО НАВЧАННЯ! (По черзі бажають).
Щоб росли розумними, поважали маму й тата, бабусю й дідуся, щоб любили і захищали менших, щоб гарно вчилися на радість всім. ВІТАЄМО!

(Однокласники вручають подарунки. По черзі підкидають іменинників, рахуючи роки. Бажаючі можуть виконати вірш, потанцювати, виконати музичний твір).

Вчитель музики:
Нумо всі за інструменти!
Ноти швидше розкривать!
Треба нам на іменинах
Із оркестром ще пограть.

(Оркестр шумових інструментів виконує номер, мелодія якого всім відома. „Інструментами” може бути що завгодно: ложки; склянки, наповнені квасолею; кришки від каструль; газети тощо).

Поштарик:
О, ледве не забув! Ось у мене ще одна листівка лишилася!

Ось, від Гени Крокодила
Привітання дуже миле:
„ Іменинників вітаю,
Свою пісню надсилаю”.
(Усі співають відому пісню із мультфільму).

Ведуча:
Ми співали й танцювали,
Поздоровлення читали, -
А тепер усіх до чаю:
Стіл святковий накриваєм.

1-й іменинник:
Ось і кухар на поріг -
На столі смачний пиріг.
Він, як сонечко на блюді.
Всім його ділити будем.

2-й іменинник:
Цей пиріг ми випікали
З тьотею Дариною
Разом щедро прикрашали
Вишнями й калиною.

(Усі пригощаються печивом, цукерками, запалюють свічки, знову „рахують роки, ділять іменинний пиріг, можна заспівати „Каравай”, солодкий стіл...)

(Над дверима плакат „Книги – найкращі друзі!” Хлопчик в костюмі Букваря проводить першокласників до бібліотеки, де їх зустрічає Грайлик - Читайлик).

Грайлик – Читайлик:
Добрий день, дорогі друзі. Я дуже радий зустрічі з вами. Я так давно на неї чекав. Зачекайте! Зачекайте! Хто вас привів у цей чудовий дім?

Учень:
Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар,
Але одна - книжка усім начальник,
І звуть її по простому – Буквар.
Він нас повів по буквах, як по східцях
Як по життю – по сторінках своїх.
І от привів нарешті – подивіться -
У мудрий світ чудесних скарбів - книг.
( В.Бичко)

Грайлик – Читайлик:
О, дякую тобі, любий Букварику, що ти привів до нас цих симпатичних школярів- першокласників. Сподіваюсь, що вони будуть мені і жителям цього прекрасного будинку чудовими друзями.Але перш, ніж повести мову про мудрі книги, я хочу познайомити вас із Королевою книг. Ви хочете з нею познайомитись?

Діти: ХОЧЕМО!

Грайлик – Читайлик: Тоді відгадайте загадку.

Бачить – не бачить,
Чути – не чує,
Мовчки говорить,
Добре мудрує.
Кривду соромить,
Правди навчає,
Часом жартує,
Смішки справляє.

Діти: КНИГА!

(Входить Королева книг. На її сукні кольорові титульні сторінки книг. В руках у неї чарівний ключик).

Королева книг:
Мої маленькі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами. Я із задоволенням познайомлю вас із жителями мого володіння. Але пам”ятайте, що вони „Мовчки говорять, добре мудрують!” І тому в моїх володіннях постійно стоїть...А в тім вгадайте загадку і ви дізнаєтесь, що завжди стоїть у моїх володіннях.

„ Я - поняття із чотирьох літер.
Кожен мене знає.
Писне миша чи застогне вітер –
Вже мене немає.”
( Д. Білоус).

Діти: ТИША!

Королева книг: Якщо ви такі кмітливі, то загадаю ще одну загадку.
В нагороду за відгадку я познайомлю вас з дуже цікавим і добрим книжковим героєм.

Він звірят усіх лікує
Від халеп різних рятує,
І зайчат, і мавпенят,
Бегемотів, тигренят.
Вилікує він за мить
Все, що в звірів так болить
Наш добрий ...

Діти: Лікар Айболить!

Лікар Айболить: Чи мені почулось, чи дійсно мене хтось кличе! Агов! Я тут! Кому потрібна моя допомога? (Виходить з-за дверей, стає перед дітьми).

Це ви малята – першачки! Добрий день, любі! Я лікую не тільки звірят, а й книги, коли вони старіють і хворіють. У нас, навіть, є книжкова лікарня, в якій ми збираємося кожної середи в читальному залі і допомагаємо хворим книгам. А чи знаєте ви, діти, чому старіють книги?

Учень.
Мама Ірочці в книгарні
Книжечки купила гарні.
В них чого тільки немає,
Іра з втіхи аж співає.

День минув – і книги плачуть.
Бо постарілись неначе.

Іра їх як оглядала,
Часто в ротик палець клала,
Став папір такий брудний,
Хоч бери його і мий.

Лікар Айболить: Щоб ніколи не плакали книги ви повинні дотримуватись певних правил. Ви , напевне, вже знаєте їх.
Давайте повторимо ще раз всі разом.
(Хором читають написані на плакаті Правила).


Беріть книгу чистими руками.
Книгу треба читати акуратно, гортаючи сторінки , не слинити пальців.
Для збереження книги її необхідно обгорнути за верхній правий куточок.
Гортати сторінки за верхній правий куточок.
Щоб з книги не випадали сторінки, під час читання не перегинайте її.
Не закладайте сторінки ручками, олівцями, іншими предметами.
Користуйтеся закладками.
Не читайте книги під час їжі, не малюйте в них, не підкреслюйте слів.
Любіть книгу і бережіть її.

Королева книг: Молодці! Ось ви повторили і вивчили Правила поведінки з книгою і бережливо ставитесь до своїх підручників. А тому я із задоволенням доручаю Грайлику – Читайлику вручити вам ось цей ключик від нашої бібліотеки. (Урочисте вручення ключа. До Кололеви виходять працівники бібліотеки).

Бібліотекар: Шановні першокласники, від імені усіх працівників нашого закладу вітаю вас з посвяченням в читачі!
Бажаю вам міцного здоров”я, щастя, успіхів у навчанні, щоб всі мрії ваші збувалися. А ми вам завжди радо прийдемо на допомогу, якщо вам вона буде потрібна. Сьогодні у кожного з вас з”явився формуляр читача і ви тепер в будь - якого дня приходитиме до нас по нові книги, дитячі журнали та газети.
(Розказує правила поведінки в бібліотеці, коротко ознайомлює з Правилами читача).
А сьогодні у вас святковий день, тому пропоную вам провести конкурс на краще знання загадок та прислів”їв про книгу. Для цього нам потрібно створити дві команди.
(Команди „Ріпка” та „Колобок”. Членам команди прикріплюються бейджі з назвами та емблемами)

Королева книг: Конкурс проведе наш давній знайомий Знайко.

Знайко:
1. Назвати прислів”я та приказки про книгу.
(Представники команд називають).

Команда „Ріпка”
1. Книга – міст у світ знань.
2. Хороша книга – яскравіше зірки сяє.
3. Золото добувається з землі.З глибини моря дістають перлини, а з глибини книг – знання.
4. Знання – сонце, книга – вікно.
5. Книга для розуму – теплий дощик для сходів.

Команда „ Колобок”
1. Прочитав добру книгу – зустрівся з другом.
2. У книжці шукай не букви, а думки.
3. Книга вчить як на світі жить.
4. Хто багато читає, той багато знає.
5. В оселі без книг, як без вікон темно.

Бібліотекар: Дякую, юні друзі! Обидві команди гарні прислів”я знають про книгу. Кожне прислів” я вчить цінити книгу.Сподіваюсь, що ви будете дружити з книгою, отже набиратиметеся знань з глибокої і мудрої криниці – книги.

Знайко: Юні читачі! Тепер я пропоную провести конкурс загадок про книгу.
(Кожна команда задають загадки).

Загадки команди „Ріпка”.
1. Не дерево, а з листочками,
Не сорочка, а зшита
Не поле, а засіяне.

2.Хто мовчить, а розуму вчить?

3.Хто говорить мовчки?

4. Дерево – не дерево, а листки має.

5. Дивишся-чистенька,
Погладиш –гладенька,
А читати станеш – спотикаєшся.

6. Без язика, а говорить,
Без голови, а все розуміє,
Без ніг, а скрізь буває.

7.Лежить мовчить, а сто дурнів навчить.

8.Уст не маю, а про живих і мертвих красно повідаю.

Загадки команди „Колобок”.
1.Не думає, не гадає,
А інших навчає.

2. Мовчить, а сто нерозумних навчить.

3.Живе без тіла, говорить без язика.

4. Не людина, а є вчителем людини.

5. Не сорочка, а зшита,
Не кущ, а з листочками,
Не людина, а говорить.

6.Снігові поля,
Чорні грачі,
Хочеш розумним бути-
Бери та вчи!

7.Сама я нічого не знаю,
Та всіх розуму навчаю.

Бібліотекар: Розумники мої! Ви чудові знавці загадок про книгу! Думаю, що й мої загадки ви відгадаєте.

Дуже я потрібна всім –
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.

Завжди можу стать в пригоді.
Моїх вам порад не злічить.
І кажуть про мене в народі:
„Мовчить, а сто дурнів навчить”.
Що це таке?

Біла рілля, чорне насіння; Хто його вміє, той розуміє,
Хто його знає, той позбирає.
Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель
Повертається в рідний портфель.
( Д.Білоус).

Правильно, діти! Книги як мудрі і вірні друзі знайомлять нас з навколишнім світом, розповідають нам про історичні події нашої країни, ведуть нас в майбутнє.
Читаючи книжки, ви з кожним днем стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими. Готуючись до зустрічі з вами, Грайлик- Читайлик запрошував героїв деяких казок на свято. Вони не змогли приїхати, але прислали на телеграми, на жаль, вони забули підписатися. Сподіваюсь, що з Грайликом- Читайликом ви відгадаєте хто їх прислав.
Грайлику- Читайлику, зачитай, будь ласка.

Несе мене лиска,
По каменю-мосту
На своєму хвосту,-
Порятуйте мене!
(„Кіт, Кріт, Курочка та Лисиця”)

Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь,
Й кожен хоче в хатці жить.
Так вже тісно їм усім-
Ось-ось- ось порветься дім.
Що за дім такий лежить,
І ворушиться й дрижить?
( „ Рукавичка”)

На голову глечик лисиця наділа,
Мерщій до річки поспішила,
Скоріше глечика сварити,
У річці жартуна втопити.
І не подумала лисиця,
Що і сама може втопиться.
( „Лисиця та глечик”)

Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає,
Мерщій півника хапає.
Біжить котик рятувати,
В лисиці півника забрати.
( „ Котик і півник”)

Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не помагав.
( „Колосок”)

Я – бичок-третячок,
Смляний в мене бочок.
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив.
(„Солом”яний бичок”)

Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала,
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув-
Зайцю хатку повернув.
( „Коза – Дереза”)

Що в тікло від баби з дідом,-
Не сиділось на вікні.
А зустрілось з зайченятком –
Й ну співать йому пісні.
(„Колобок”)

Виріс цей хлопчина
З малої деревини.
У печі зміюку спік,
Сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало-
На крилечка свої узяло.
Принесло до тата і мами
Частуватись пирогами.
(„Івасик-Телесик”)

Грайлик- Читайлик: О! Я бачу ви добре знаєте українські народні казки та їх героїв. В нагороду за це ви пройдесь Палацом Чарівних казок, де зустрінетесь з улюбленими героями. А проведе вас туди Фея.

Фея: В Палац входьте обережно, придивляйтеся уважно, відповідайте швидко, не пропускайте жодного малюнка: героїв яких казок ви зустріли в Палаці?

(Діти ходять по читальній залі, заходять в приміщення книжкового фонду, на абонемент, шукають ілюстрації до казок. Представлені такі казки: „Вовк і семеро козенят”, „Лисичка та Журавель”, „ Кривенька качечка”, „Кирило Кожум”яка”, „Котигорошко”, „Телесик”...).

Королева книг: Любі мої читачі! Ви добре знаєте казки і як нагороду за добрі знання та вміння прийміть від мене книжки в подарунок (дарує книгу) і побажання Знайки.

Знайка: Вчіться, діти!
І мудра книжка
Скаже вам дуже багато
З того, що колись іншими
І посіяно й пожато.

Всі співають пісню „Книжок радісне свято”( Муз.В.Шаповаленка, слова З.Бичкової).

Святково прибраний зал. Музика, лунає дзвоник.

Ведучий:
Добрий день, любі друзі!
І якщо вже мова в нас про це,
І якщо цей день дійсно добрий,
То нехай нам радість принесе.

Ведуча:
Сьогодні ми відзначаємо День вчителя. Свято наших учителів - це свято всіх.

Дитина:
Вчитель! Скільки сили треба,
Щоб навчити нас усіх,
І терпіння, і бажання,

Дитина:
І надій, і сподівання.
Вчитель наш - найкращий у світі,
Допоможе в хвилину важку,
І нехай тільки посмішки й квіти,
Він знайде на своєму шляху.

Ведучий:
У народі кажуть: "Письменник живе у своїх книжках, художник - у картинах, скульптор - у створених ним скульптурах, а вчитель - у думках і у справах учнів". Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свою рідну школу, своїх духовних батьків - вчителів.

Ведуча:
Зі святом Вас, дорогі вчителі!

Звучить пісня "Серце віддаємо учителям".

Ведучий:
Найсвітліша дорога у світі -
Це дорога до знань, до школи.
Пам"ятайте це, любі діти,
Не забудьте цього ніколи.
І хоч вчитись нелегко буває,
Та наука завжди хороша.
Кожна в світі людина знає,
Що знання - то найлегша ноша.

Дитина:
Якби не було вчителя,
То не було, напевне,
Ні поета, ні мислителя,
Ні Шекспира, ні Коперника,
І понині, напевне,
Якби б не було учителя,
Невідкритими залишилися б
Береги Америки.

Виконується танець

Дитина:
Вони ведуть нас за руки
Стежиною, що йде від Букваря!
Щоб невгасимо сяйвом науки
В житті нас завжди кликала зоря.
Сама цією стежиною від Букваря
Всіх повела перша вчителька.

Звучить пісня "Вчителька моя".

Ведуча:
Найкращий учитель для дитини той, хто духовно, спілкуючись із нею, забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає могутнім знаряддям впливу на молоду людину, що формується", - писав В.О.Сухомлинський.

Дитина:
Нам хочеться дуже багато сказати,
І кожному щастя в житті побажати.
Але найпалкіші слова нині Вам, Рідним, улюбленим учителям!

Ведуча:
Із року в рік учитель продовжує себе в своїх учнях. Його думки, почуття, щедро віддані дітям, працюють на майбутнє. Образ улюбленого вчителя, доброго і водночас вимогливого, вихованці пам"ятають усе життя.

Ведучий:
На нашому святі присутні батьки, які хочуть привітати вчителів і подякувати за їх нелегку працю. Надаємо слово батькам 1-го класу.

Виступ батьків

Батьки:
Я пам'ятаю день і час,
Коли пішов у перший клас,
Коли за парту вперше сів
І першу лінію провів...

Як перше слово прочитав,
Як першу букву написав,
І перші вчительки слова,
Що хліб - усьому голова,

Повік залишаться в мені
Дитячі мрії осяйні,
Стежина в росяні поля
І перша вчителька моя.....v

Батьки:
Прийміть, за українською традицією, хліб-сіль та дітей наших і ведіть їх далі по нелегкій шкільній стежини, а ми обіцяємо, що будемо в усьому допомагати.

Вручають хліб-сіль.

Ведуча:
До Вас, шановні вчителі, з привітання наші найменьші учні, першокласники.

Діти:
Хоч інколи ми пустуни маленькі,
Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх,
Та ми потягнемось до Вас, немов до неньки,
Якщо полюбите Ви щиро нас усіх.

Шановні вчителі!
За нас Ви будьте певні,
Хоч ми рухливі і шумні,
Зате розумні й чемні.

Ми будемо учитись на "п"ятірки"
І з поведінкою буде усе гаразд,
Та Ви прийміть нас із любов"ю тількиv І поведіть нас в старший клас.

Ведучий:
Ти - учитель,
Ти - сіяч недремний
І невтомний мудрий садівник.
Знаєш ти предивні таємниці,
Розум твій розпалює вогонь.

Ведуча:
Лікар ти, котрий лікує душі
І до сонця повертає всіх,
Капітан - у морі, а на суші -
Ти наставник юних, молодих.

Ведучий:
Ти - коваль, поет і будівничий,
Добротворець і дозорець ти.
До дітей тебе веде і кличе,
Світлий образ нашої мети.

Дитина:
І в день такий урочистий, святковий
Дозвольте Вашу працю вшанувать.
І квіти всі, принесені сьогодні,
Від всього серця Вам подарувать.

Вручення квітів

Дитина:
В цей святковий осінній час
Прийміть побажання від нас!
Хай буде здоров"я міцне, мов граніт,
І з ним Вам прожити не меньше ста літ.

Дитина:
Хай горе обходить Вас стороною,
А щастя приходить і ллється рікою!

Дитина:
Хай кожен день до Вас приходить радість,
І дового десь блукає старість,
Щоб ніколи не старіли,
А душею молоділи.

Сценарій свята англійської мови
надіслала Євланова Наталія Ігорівна, учитель 2 категорії,
учитель англійської мови середньої ЗОШ №228, м.Київ

Звучить пісня "Мій рідний край” (вступ)

Учень 1.
Де зелені хмари яворів
Зупинили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав.

Учень 2.
Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де найкраще місце на землі?

Учень 3.
Сонце усміхнулося здаля:
- Правда, все я бачу з висоти,
Всі народи рівні, а земля
Там найкраща, де вродився ти!

Ведучий 1:
- Запрошуємо Вас у чарівну країну пізнання іноземної мови, музики мистецтва...
Знайомтеся: Учасники нашого свята.

Ведучий 2:
- Вони пропонують Вашій увазі легенду про те, як Бог дарував таланти народам світу. Сподіваємось, що ви все зрозумієте.

Five thousand millions live on Earth.
Why not? There’s room to spare.
And our views on this or that
Are different here and there.

But we are all for honest work,
We love the same blue sky
In Cincinnati, Kyiv and New York
So keep our friendship high.

Miss Friendship
Friendship is a thing for two,
Three or four, even more.
Like a song that’s made to sing
Friendship is a doing thing.

Miss Ukraine
My land is so beautiful and free,
Ukraine, Ukraine,
The dearest land a man can see!
When down the Dnieper I go boating

And birds are flying high above.
I hear a song, and it is flowing
To those green trees, the land I love.

Пісня "Одна Вкраїна”

Mr. Law
All Ukrainians know the legend
How God presented the peoples with
Gifts and gave Ukraine a song.

Miss Friendship
Frenchmen have chosen beauty and elegance,
German - order and discipline,
Russians - power, Poles - the ability to trade,
Italians - talent for music.

Mr. Law
Having given presents to all,
God saw a beautiful girl in an
Embroidered shirt and in a guilder - rose wreath
- Who are you? Why are you crying?

Miss Ukraine
I’m Ukraine, and I’m crying
because my land is suffering from blood and fire,
slavery and injustice.

Mr. Law
Why haven’t you come earlier?
I’ve already given all talents.
How can I help you?
- O.K. I’ll give you an immortal treasure -
Which will make you famous all over the world.

Miss Ukraine
Thanks a lot, dear Lord.
I’ll bring this song and spread it among all Ukrainians.

Пісня "Боже, Україну збережи”

Mr. Towel
Hello, dear friends, guests!
Ukraine is famous not only for its songs,
But also for hard—working,
For cherishing and preserving many customs
And traditions. Look at me!
I’m an essential part of every day
Life and ceremonial occasions. I mark
The celebration of engagement, marriage,
Birth, death, Christmas, Easter.
In ancient times a house without a towel was compared with a family without children,
A towel symbolizes unity, peace in the family, hospitality, and respect among people.
Today we’d like to present our guests with Ukrainian embroidered towels. May they remind you about Ukraine, Kyiv and our school.

Пісня про рушник

Учень 4.
На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім'я.

Учень 5.
В щасливі і в тяжкі години -
Куди б нам не стелився шлях -
Не гасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях.

Учень 6.
Люблю я край наш дорогий,
Що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй
Зрости достойним сином.

Уже зоря нової ери сяє
І таємничо манить і зове!
Старе так важко відмирає
Та в муках родиться нове!
Ще розумом збагнуть не в змозі -
Душею вже рвемось в політ,
Вже стоїмо реально на порозі -
Дверей відкритих в Новий світ!

Пісня "Україна"

Ведучий 1
При всем при том,
При всем при том,
Могу вам предсказать я,
Что будет день,
Когда кругом все люди станут братья!

Ведучий 2
Молись же всяк, щоб стало так -
А йдеться вже до того! -
Щоб ум і честь, де тільки єсть,
Пробили скрізь дорогу.

Ведучий 1
It’s coming get for that
That man to man the world over
Will brothers be for a that.
Then let us pray that come it may
That Sense and Worth over the Earth
Will bear the first place on that.

Кімната прикрашена вишитими рушниками. На столі – виставка писанок, крашанок, дряпинок, мальованок і крапанок. На стенді – виставка малюнків, вишиванок.

Читець: О писанко! Ти символ України!
Любові й миру вірна берегиня!
Ти – воскресіння весняний цілунок!
Ти – мамин великодній подарунок.
Несеш ти людям радість веселкову,
Всміхаєшся крізь хмари Бога словом,
Й коли тобою хата наша сяє,
В душі у нас світанок розцвітає.
Тебе із нами разом убивали,
Підковами залізними топтали
Та смерті ти не віддала життя
В ім’я народу, правди й майбуття.
І згинуть всі, хто зло на світі сіє,
А писанка добром весь світ зігріє,
За нею вічність, небо, Україна.
Вона плека в душі дитини,
Вона любові й миру берегиня,
І серця нашого поезія й святиня.
То й хай по світу символ України
Несе проміння сонячне людині,
Суцвіття веселкові всюди сіє,
І Землю всю теплом добра зігріє!
(„Писанка” Г.Маняко, США)

1 ведуча: Навесні, коли все оживає, забрунюються, як веселиться з синіми небесами і водами, зеленіє оновлена земля, приходять до нас Великодні свята! Ми христосуємося, зичимо один одному щастя, здоров’я і обмінюємося великодними яйцями, цокаємося: чия витриваліша. З великодним яйцем йдемо в поле - аби на полі був добрий пожиток, до худоби - аби худоба множилася, кладемо в дитячу купіль - аби дітки росли здоровими й розумними, ставимо на святковий стіл - аби в родині були спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх даруємо коханим, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки – аби душі близьких нам людей не почували себе самотньо.

2 ведуча: Звичай розфарбовувати яйця прийшов до нас з сивої давнини і втілює уявлення народу про єдність небесної і земної сфери, про красу нашої землі. Свій початок він бере з сивої давнини, від прадавніх вірувань нашого народу. Під час розкопок археологи знаходили розфарбовані й розмальовані глиняні яйця, історія яких вимірюється тисячоліттями. Пізніше почали виготовляти їх на яйцях лелек, бо вірили, що лелека приносить в дім радість, то й писанка на такому яйці буде оберігати оселю від злих духів.

1 ведуча: Поклоніння пофарбованим яйцям відоме багатьом народам світу. Ще в дохристиянський період у слов’ян існував звичай: весною, коли святкувався прихід нового року, дарувати один одному "красні яєчка” – крашанки. Цей обряд був пов’язаний з народним уявленням про яйце, що було символом весни, сонця, перемоги життя над смертю, відродження природи і було особливим божеством Хоросом, "Великим Хоросом”, який в пантеоні святих займав провідне місце. "Красні яєчка” дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю; застосовували як запобігання від стихійного лиха, переляку, наговору, для лікування хвороб. На Слобожанщині наречений дарував писанку своїй судженій, як символ нового життя. А на Полтавщині мати дарує писанку кумі, "викуповуючи” у неї свою дитину після хрещення.

2 ведуча: Після прийняття християнства, як офіційної державної релігії, відбулося календарне стикання давніх язичних свят з новими християнськими. Церква пристосувала язичний культ писанки, як знака сонця і оновлення життя і ввела його у свято Великодня як символ Христового воскресіння.

Мабуть важко знайти людину, яка б не згадувала весняні дні дитинства, коли, зустрічаючи теплі промені сонця, запах вогкої вранішньої землі, мати ставила на стіл пахучу паску чи "бабку” в оздобленні зелених паростків та яскравих крашанок або писанок. Це свято – мудра народна традиція, яка живе з прадавніх часів.

1 ведуча: Існує багато легенд про писанки і крашанки. Хто небудь знає якусь з них?

1 учасник: За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.

2 учасник: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божок, яка стояла під хрестом, молилася і Гурко плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.

Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

3 учасник: А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: "Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на низ з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: "От знак Господень, Він воскресне!”

4 учасник: А на Буковині побутує легенда про Щезника, прикутого в глибокій гірській печері. Кажуть, що прийшов він на землю з самого пекла, щоб повинищувати людський рід. Та поки йшов, втомився, заліз в глибоку печеру перепочити і там міцно заснув. А добрий Чугайстер знав, чого він загостив на землю, підійшов і сонного прикував до скелі. Щезник схопився, але ланцюги не пускають. Він люто пирснув вогнем, а Чугайстер йому каже:

- Сиди, мой, тихо і чого сюди приплівся? Думаєш, не знаємо, чого хочеш? Але по-твоєму не буде. Будеш тако-о тут сидіти, доки люди живуть у згоді, помагають одні одним, працюють, святкують, пишуть писанки…

Диктор:
Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня солов"їна?
То все на щастя, на добро,
То наша рідна Україна.
Не згасла проведена зоря,
Не впала правда на коліна.
У кожній думі Кобзаря
Живе могутня Україна.
В боях щербили ми шаблі
І воскресали на руїнах.
По всій землі, святій землі
Гриміла славна Україна.
І слава Хортиці гучна,
І Берестечка кров невинна –
То все вона, для всіх одна,
То наша вільна Україна.
Тут все твоє - степи, гаї,
У небі туга журавлина.
Нехай повік в душі твоїй
Не згасне наша Україна.

І ведуча:
Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

2 ведуча:
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу - таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення незалежності нашої держави.

Дівчинка:
Україно! Мій духмяний дивосвіт
Голубінь над чистим золотом волосся
Через терни йшла до волі стільки літ,
І настав тай світлий день коли

Разом :
Збулося!

Хлопчик :
Все що мріялось нами
сповнилось, настало
"Ще не вмерла Україна"
Гордо прозвучало!

(Звучить Гімн України).
Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом.

Дівчинка:
Хліб - сіль на рушнику несу.
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Як люблять землю рідну.
Прийміть цей хліб,
Як символ достатку і життя.

Хлопчик:
Даруєм хліб на рушнику -
І ніби між серцями сонце сходить,
Таке ясне, неначе згода
Між двох людей і між народів.

Дівчинка :
Даруєм хліб на рушнику
На доброту і на взаємність,
І відстані найдальші меншають,
І радісніше жити на віку.

Хлопчик:
Допоки хліб - допоки світ,
З ним щастя і великі справи.
Подоба в нього від землі,
А суть - од правди.
(Заходить українець і українка).

Українка:
Любіть Україну як сонце любіть,
Як вітер і трави і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.

Українець:
Яка ж вона довга в століття, у цілі віки,
Година негоди, що люд український гнітила
Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,
А шаблі мов блискавка, сині жупани мов крила.

Козак:
До звука звук, струна струні одвітна
А всі - одвітні серцю Кобзаря
А вже козацьке військо маком квітне,
І спалахнула Хортиці зоря
Ці звуки, звуки золото тривожні,
Закличний марш: агей козацтво в путь.
І як струна, душа правдива кожна,
З глибин історії, вони ідуть. ідуть.
Гей долиною, гей широкою козаки ідуть.
(Виконується пісня "ОЙ на горі та й женці йдуть").

Українець:
Пам’ятаймо, чиї ми сини,
Коли будні на серці чи свято,
Знову бачиться з давнини
Україна зажурена мати.
І зруйнована бачить січ,
Де мій пращур лежить серед поля,
А йому похилилась до віч,
Україна немов Тополя,
(З’являється у жалобі Мати-Україна).

Україна:
Сину, сину... А Він мовчить...
Сину, сину, скажи що не будь...
Жовте листя на вітах тремтить,
І летять журавлі у небо.

Українка:
Затуляли чужинці в обіймах наш рот,
І перевертні кривдили зраджену мову,
Вилив душу в пісні український народ,
І живе мій народ у співучому слові,
(Виконується українська народна пісня.

Українець:
Ми Українці від Тараса,
Мазепи й Сковороди...
Було сліз більше, ніж води.
Нас голодом не раз морили,
І в очі населяли страх.
Ой наші мовчазні могили
Куди не глянь - по всіх світах....

1 ведуча:
Соловки, Сибіри, Магадани....
Вороги народу де ваш лік?
На душі на думці - скрізь кайдани
Тридцять сьомий розпроклятий рік.

2 ведуча:
Так мало непогорблених прямих,
Окрилених високою метою.
І хто нас визволить од нас самих,
Від страху перед правдою святою?

Диктор:
Народе мій, до тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя.
Своїм стражденним і незлим обличчям
Я син, тобі доземно уклонюсь.

1 ведуча:
Між лавок і фальшивих од,
Між порнографії і страху
Він виросте - новий народ
Що за Вкраїною на плаху.
Він буде добре знати шлях...
Яким ішла його Вкраїна:
Де був капкан, де злоби цвях,
А де насилля і руїна.
Він гляне - Богом із висот - Навпіл.
Сурово й пильно гляне,
Мій гордий праведний нарад,
Який зненавидить кайдани.
Який над все поставить честь
Свою і славу України...

(Лунає пісня "Ой у лузі червона калина"). Виходять 3 українці:

І-й
Вставай Україно! Вставай!
Виходь на дорогу свободи
Де грає широкий Дунай,
Де ждуть європейські народи.

2-й
Вставай, Україно! Вставай!
Єднай Чорне Море й Карпати
І свій переболений край
Не дай ворогам розламати!

3-й:
Ми народ, що вийшли із народа,
Клянемось в благословенну мить
Всі свої тисячолітні болі,
В славу України перелить.

1 ведуча:
Це Мій народ. Спогорда не дивись.
Ще руки в нього з праці вузлуваті,
Душа ж його пречиста, яко свято,
А в серці дума й пісня обнялись.

2 ведуча:
Під синім небом України
Зазолотилися жита
У чуйнім серці воєдино
З'єдналась палітра та.
Бо ще дано нам споконвіку -
Душею, що не любить крику
Єднати землю й небеса.

Українець:
Дай нам, Боже, сили і снаги,
Щоб цвіли Дніпровські береги,
Щоб жили гуртом, не поодинці
На землі щасливі українці

2 ведуча:
Я на рідній мові друзям щастя зичу
Хай добро хлібину кожному несе.
У гостинну хату щиро всіх покличу
І вони, я певен, зрозуміють все.
І вони, я певен зрозуміють слово,
Де вкраїнська мова пахне барвінково,
Де вкраїнська пісня розправля крило.

1 ведуча :
Рідне слово моє - в нім озвуться віки,
Рідне слово моє – і крізь хмари сія.
Словом вишию день - простелю рушника,
А на тих рушниках - Україна моя.
(Звучить пісня "Роде наш красний").