Запитав мене син: що таке Батьківщина? Ну, сідай, поміркуємо, моя ти дитино: Батьківщина - це там, де я народилась, Над колиской моєю де мати схилялась І мені дарувала свою щиру усмішку. Батьківщина - це там, де топтали доріжку Ніжні кроки мої не сміливі, Де дитинство минало щасливе, Де дівчиськом зустріла своє перше кохання, Де гуляла в юнацтві до зіроньки ранньої. Батьківщина - це там, де зустріла я долю, Де мій батько боровся за щастя, за волю, (Так не дай тепер волю ти ту зруйнувати, Бо ще довго її ти не зможеш придбати). Батьківщина - це хата, садочок, родина. Батьківщина - це там, де родила я сина, Де почула я вперше його ніжне "мамо" (Материнську ту радість не опишеш словами). Батьківщина - це хутір, місто, село... Куди долей мене час від часу несло, Там, де друзів я чула заспаокійливе слово, Де почути я можу свою рідную мову, Де землі придала свою матір я сиву, А не там, "за бугром", де живеться красиво, А не там, "за бугром", де тепло в сідниці, Де придбати ми можем гарні спідниці, Де лунають повсюди слова іноземні, Це, можливо, красиві, але чужі землі. Тож, синок, пам’ятай, вдома та й на чужбині; Україна квітуча - ось твоя Батьківщина!
