Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
Отже, мова — це наш всенародний скарб і найважливіший засіб спілкування , її треба берегти, розмножувати і передавати нащадкам.
В 10 статті першого розділу Конституції України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу.
‘’ Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Людина, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби. І висвячувала душі козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і божого знамення.
Мово моя! Дзвонково кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж зцілювача Ти стомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Словo’’. Так писала у ‘’Молитві до мови’’ Катерина Мотрич.
Рiдна мова . Вона така неповторна, мелодiйна i спiвуча, бо ввiбрала в себе гомiн дiбров i лукiв, полiв i лiсiв, духмяний, пянкий запах рiдної землi. У народу немає бiльшого скарбу, нiж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його память, iсторiя i духовна могутнiсть. У нiй вiдбиваються звичаї, традицiї, побут народу, його розум i досвiд, краса i сила душi, вона його, народу, цвiт i завязь. Ще в дитинствi рiдна мова допомагає нам пiзнавати свiт, вiдкривати для себе великий i чарiвний свiт життя. Без мови не може iснувати i розвиватися суспiльство, бо вона допомагає людям обмiнюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозумiння, створювати духовнi цiнностi.
Слово надто багато важить в життi, як вiдомо, воно може впливати на долю, воно вмить змiнює настрiй, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному iз словникiв. Чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови.
Той, хто зневажливо ставиться до рiдної мови, до рiдного народу, не вартий уваги i поваги. I це болить нам, тим, хто любить рiдну Україну, рiдну мову. Мова служить нам завжди. Щирими словами ми звiряємося у дружбi, словами нiжними вiдкриваємо серце коханiй людинi, словами гострими i твердими, "мов криця", даємо вiдсiч вороговi. Не можна ходити по рiднiй землi, не зачаровуючись рiдною мовою, не знаючи i не вивчаючи її.
Наша рідна мова. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, англійцям — англійська . Бо без мови немає народу. І так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.
Українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, кидаючи барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє. Вона виткана i червоною калиною, i синiм барвiнком, i вишневим цвiтом та запашною рутою-мятою. Вiдомий поет i композитор Юрiй Рибчинський iз захопленням говорить про мову:
Мова наша, мова -
Мова кольорова.
В нiй гроза травнева,
Й тиша вечорова .
Жодна країна свiту, мабуть, не дозволила б нiкому зневажувати, принижувати, визнавати другорядною свою мову.
Українська мова - це неоцiненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи iз поколiння в поколiння мудрiсть, славу, культуру i традицiї. Наше українське слово, хоча i вмирало з голоду, i бiдувало, переслiдувалось i заборонялось, але вистояло i вiдродилося та продовжує хвилювати серця багатьох. Нашiй мовi потрiбен саме зараз вогонь любовi й духовна мiць.
Калиновою, солов’їною називають українськi поети нашу мову. Кожен поет по-своєму, але, водночас, щиро, з синiвською любов’ю звеличує рiдну мову. Ось як В.Сосюра захоплюється мовою:
О мово рiдна!
Їй гаряче серце
Вiддав я недарма,
Без мови рiдної, юначе,
Й народу нашого нема.
Людина може володiти кiлькома мовами, залежно вiд її здiбностей, нахилiв i прагнень, але найкраще, найдосконалiше вона має володiти, звичайно, рiдною мовою. I це не тiльки тому, що цiєю мовою користується повсякденно, а й тому, що рiдна мова - це невiдємна частка Батькiвщини, голос народу й чарiвний iнструмент, на звуки якого вiдгукуються найтоншi, найнiжнiшi струни людської душi. З рiдною мовою мають звязок найдорожчi спогади про перше слово, вимовлене в дитинствi, почуте з маминих вуст, затишок батькiвської хати, веселий гомiн дитячого гурту, тихий шелест листя старої верби, пiд якою вперше зустрiвся з коханою людиною:
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
I там, де звучить рiдне слово,
Живе український народ.
Мова народу - найкращий цвiт, що нiколи не в’яне, а вiчно живе, розвивається.
Одна українська приказка говорить: "Ласкавими словами i гадюк чарують". Тож бережiмо рiдну мову, шануймо i розвиваймо, дбаймо про її чистоту i красу, намагаймося говорити один одному лише добрi слова, тодi i свiт навколо стане кращим, добрiшим.
Не шкодуйте часу й зусиль для вивчення мови, боріться за її красу, правильність, багатство. Розвивайте і бережіть наш національний скарб.
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно.
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам.
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить.
М. Рильський |
ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ПОГИБШИМ!!!
НИЗКИЙ ПОКЛОН ЖИВЫМ!!! Давно умолк последний выстрел,
Последний стон сороковых.
Спешат года походкой быстрой,
И тает строй солдат живых.
За наши жизни умирали
Те, кто сегодня старики.
С последним выдохом кричали:
"Вперед!" – смертям всем вопреки.
От вражьих глаз прикрывшись веткой,
Он бить без промаха умел.
Лишь глаз, припав к винтовке меткой,
От напряжения немел.
Один... другой... их меньше, меньше,
Захватчиков земли моей.
И в майский день порою вешней
Не стало их. И мир светлей!
Пройти пришлось вам пол-Европы,
Чтоб их добить в норе своей.
Войной забрызганные тропы
Не заметает суховей.
И время всем в наш День Победы
Напомнить памятный глагол:
Врага, а это наше кредо,
Бить там, откуда он пришел!
Земной поклон, солдат, от жизни,
От всех, кого ты заслонил.
Ты спас свободу, честь Отчизны,
В потомках память заслужил! |
Для учащихся 3-х классов школы-лицей провели урок здоровья»В лесной школе»,в ходе которого доктор Айболит и его помощники Мурка и Каркуша давали советы,как вести здоровый образ жизни. Учитель физкультуры Московская Марина Константиновна рассказала о необходимости физических упражнений и провела с ребятами весёлую физкультминутку.
Учащиеся-читатели активно участвовали в различных конкурсах-викторинах.
|
Что значим мы?! Мы рассуждаем , что мир наш жестокий
Все виноваты , но только не мы!
Врём, обижаем , разгульно гуляем ,
А бедный на хлеб не может найти.
Вот он, наш мир преступлений ,
Терактов , насилий, кровавых убийств-
Осудим скорей!
И тут же убиваем -
Своих в утробе детей!
Люди, прошу Вас, не озлобляйтесь!
Давайте подумаем , что значим мы?!
Мы как крупинки в огромном пространстве
Мечемся , ищем , завидуем всем.
Давайте подумаем , как все исправить ,
Каждый из нас свою лепту внесем!
Посмотрим друг другу в глаза
С добром , с пониманием
Чужую беду , как свою отведем.
Окажем заботу , помощь и ласку - тому
Кто нуждается сильно в ней!
Очистим наш мир от жестокости , злобы
Прежде всего , в своей грешной душе.
Люди ,пожалуйста,
друг другу скажите
Если обидели – меня ты прости!!!
Мария Воронова. 9-В класс школа-лицей. Мова У моєї мові - чари барвінкові :
Смута,радість в ріднім слові.
Так,рідна мова,як чарівниця,
Чи слухаєш рядки пісенні,
Вінки прислів’їв веселкові-
В цих всіх словах-душі криниця.
Так,рідна мова,як чарівниця.
А найсвятіше для мене слово-
Це рідна матуся ,моя Батьківщина.
Це місто рідненьке де я народилась,
Де в школу пішла ,де мові навчилась
Чарівній та ніжній ,а ще колисковій
Почуєш її, як пливеш по Дунаю
Милішій для серця ,я мови не знаю.
Мария Воронова. 9-В класс школа-лицей. А що таке життя? Життя-це створення себе,
Що не пройде без тебе
Життя потрібно цінувати,
Мов ти у подорожі довго,
Можливість подорож здійснити,
Один лиш раз тобі дано.
Життя не випадок чи факт,
Життя-театр, де ти сам
Свій напрям обираєш.
Мария Воронова. 9-В класс школа-лицей. |
Концепція Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна» Мета акції: сприяння морально-психологічному забезпеченню бойової і мобілізаційної готовності військ, патріотичному вихованню у Збройних Силах України, підвищенню освітнього рівня військовослужбовців, організації їх змістовного дозвілля.
Завдання, яке буде реалізоване у ході акції: Коаліційною угодою одним із пріоритетних завдань визначено підвищення обороноздатності Української держави, реформування Збройних сил з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО.
Важливою складовою високого рівня бойової і мобілізаційної готовності військ є морально-психологічний стан військовослужбовців, що забезпечується патріотичним вихованням, підвищенням освітнього рівня військовослужбовців, організацією їх змістовного дозвілля.
Одним із чинників формування і розвитку особистості є читання. Науковими дослідженнями доведено, що процес читання впливає на розвиток інтелекту, світогляду, вольових якостей, комунікативної компетентності.
Тому заохочення читання у Збройних Силах України сприятиме формуванню високодуховної та моральної особистості українського воїна.
Враховуючи актуальність питання, Міністерство культури України виступає ініціатором Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна».
Зміст акції, учасники: У ході проведення акції будуть зібрані та передані до бібліотек військових частин Збройних Сил України кращі зразки вітчизняної та світової художньої літератури в перекладі українською мовою, науково-популярні видання з історії Української держави, її культури, Збройних сил.
Ініціатор акції – Міністерство культури України.
Координатор акції – Національна парламентська бібліотека України.
Співкоординатори акції – обласні універсальні наукові бібліотеки, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки міста Києва.
До участі у акції будуть також залучені:
бібліотеки сфери управління Міністерства культури України,
публічні бібліотеки усіх регіонів України,
громадські організації, зокрема Українська бібліотечна асоціація,
Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, волонтерські організації,
видавці, користувачі публічних бібліотек, інші фізичні особи.
Акція буде реалізовуватися на громадських засадах.
Хід реалізації акції: Про початок акції буде оголошено 09 березня 2015 року під час Національного радіомарафону «Борітеся – поборете! Шевченко мобілізує». Усі бажаючі зможуть приносити книги до Національної парламентської бібліотеки України (вул. М. Грушевського, 1), інших місць збору видань за оголошеним списком.
Зібрані видання будуть передаватися за погодженням із Міністерством оборони України Національною парламентською бібліотекою України, обласними універсальними науковими бібліотеками до бібліотек військових частин Збройних Сил України.
Всеукраїнська акція «Бібліотека українського воїна» реалізовуватиметься на постійній основі.
Зміст акції, хід її реалізації оприлюднюватиметься на веб-сайтах Міністерства культури України, Національної парламентської бібліотеки України, обласних універсальних наукових бібліотек, у засобах масової інформації, соціальних мережах. |
На цьому тижні бібліотекарі Вилківської дитячої бібліотеки ,разом з Будинком культури провели захід,присвячений українському Прометею,Т.Г.Шевченко. Шанувальники творчості Кобзаря,вшановуючи його пам'ять,говорили про його невмирущу славу, співали пісні,написані на його вірші.
Кожен відкрив для себе невичерпне джерело, безцінний скарб поетичної думки і вогненного слова.
Це було справжнє свято Кобзаря, його вічної, нев’янучої творчості, полум’яного слова. |
Поздравляем всех женщин-библиотекарей Килийского района с 8 Марта !!!
|
Щовесни,коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуємо пам`ять Шевченка. У Вилківській бібліотеці розпочався Шевченківський тиждень. Це різноманітні заходи ,такі,як літературні читання,бесіди,години поезії. Дуже сподобалась читачам лялькова вистава про дитинство великого генія Т.Г.Шевченка. Учні 2-3-х класів ЗОШ №1 поринули із задоволенням у країну мрій малого Тарасика.
|
|
111
|
