Пятница, 22.09.2017, 02:01
Приветствую Вас Гость | RSS

Детская библиотека г.Вилково

Поиск
Форма входа

Наш банер
Герб України
Герб Вилково.
Запорозький козак
Вилково
Князь Володимир
Одесская область
ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ
Города и села
Статистика

Онлайн всего: 1
Зайцев: 1
Пользователей: 0

Главная » .. » Стихи для детей

..: 279
..: 1-10
Страницы: 1 2 3 ... 27 28 »



УКРАЇНЦІ! ЗБЕРЕЖІТЬ СВОЮ МОВУ!


Українці! Збережіть свою мову!
Її втрату вам Бог не пробачить!
Бо заклятого ворога змову
Лише дурень і ворог не бачить!

Українці! Захистіть свою мову!
Хто за вас це повинен робити?
Тож, співайте на ній колискову,
З молоком щоб любов цю привити.

Українці! Кохайтеся в мові!
В розмаїтті барвистого слова!
Україна воскресне з любові,
Коли виповнить душу всю мова.

Українці! Любіть свою мову!
Незбагненого всесвіту трунок,
Неймовірно багату, казкову,
Божий дар і небес поцілунок!

Українці! Цінуйте цю мову!
Її велич, що не осягнути,
Усі барви і розкіш святкову,
Яку серцем лиш можна збагнути!

Українці! Все інше це зрада!
Зрада нашого древнього роду!
Адже мова, це як барикада,
Вона впаде – не буде народу!

01.04.2014 р.
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 25.04.2014



На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата —
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
В неділеньку вранці;
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
Грає кобзар, виспівує —
Аж лихо сміється...
«Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!

Встає хмара з-за Лиману,
А другая з поля;
Зажурилась Україна —
Така її доля!
Зажурилась, заплакала,
Як мала дитина.
Ніхто її не рятує...
Козачество гине;
Гине слава, батьківщина;
Немає де дітись;
Виростають нехрещені
Козацькії діти;
Кохаються невінчані;
Без попа ховають;
Запродана жидам віра,
В церкву не пускають!
Як та галич поле крив,
Ляхи, уніати
Налітають,— нема кому
Порадоньки дати.
Обізвався Наливайко —
Не стало Кравчини!
Обізвавсь козак Павлюга
За нею полинув!
Обізвавсь Тарас Трясило
Гіркими сльозами:
«Бідна моя Україно,
Стоптана ляхами!»
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!
Де поділось козачество,
Червоні жупани?
Де поділась доля-воля,
Бунчуки, гетьмани?
Де поділися? Згоріло
А чи затопило
Синє море твої гори,
Високі могили?
Мовчать гори, грає море,
Могили сумують,
А над дітьми козацькими
Поганці панують.
Грай же, море, мовчіть, гори!
Гуляй, буйний, полем!
Плачте, діти козацькії,—
Така ваша доля!
Обізвавсь Тарас Трясило
Віру рятовати,
Обізвався, орел сизий,
Та й дав ляхам знати!
Обізвався пан Трясило:
«А годі журиться!
А ходім лиш, пани-брати,
З поляками биться!»

Вже не три дні, не три ночі
Б'ється пан Трясило.
Од Лимана до Трубайла
Трупом поле крилось.
Ізнемігся козаченько,
Тяжко зажурився,
А поганий Конецпольський
Дуже звеселився;
Зібрав шляхту всю докупи
Та й ну частовати.
Зібрав Тарас козаченьків —
Поради прохати:
«Отамани товариші,
Брати мої, діти!
Дайте мені порадоньку,
Що будем робити?
Бенкетують вражі ляхи -
Наше безголов'я».
«Нехай собі бенкетують,
Нехай на здоров'я!
Нехай, кляті, бенкетують,
Поки сонце зайде,
А ніч-мати дасть пораду,—
Козак ляха знайде».

Лягло сонце за горою,
Зірки засіяли,
А козаки, як та хмара,
Ляхів обступали.
Як став місяць серед неба,
Ревнула гармата;
Прокинулись ляшки-панки —
Нікуди втікати!
Прокинулись ляшки-панки,
Та й не повставали:
Зійшло сонце — ляшки-панки
Покотом лежали.

Червоною гадюкою
Несе Альта вісти,
Щоб летіли крюки з поля
Ляшків-панків їсти.
Налетіли чорні крюки
Вельможних будити;
Зібралося козачество
Богу помолитись.
Закрякали чорні крюки,
Виймаючи очі;
Заспівали козаченьки
Пісню тії ночі,—
Тії ночі кривавої,
Що славною стала
Тарасові, козачеству,
Ляхів що приспала.

Над річкою, в чистім полі,
Могила чорніє;
Де кров текла козацькая,
Трава зеленіє.
Сидить ворон на могилі
Та з голоду кряче...
Згада козак гетьманщину,
Згада та й заплаче!»
Умовк кобзар, сумуючи:
Щось руки не грають.
Кругом хлопці та дівчата
Слізоньки втирають.

Пішов кобзар по улиці —
З журби як заграє!
Кругом хлопці навприсядки,nbsp;
А він вимовляє:
«Нехай буде отакечки!
Сидіть, діти, у запечку,
А я з журби та до шинку,
А там найду свою жінку,
Найду жінку, почастую,
З вороженьків покепкую».

[6 листопада 1838,
С.-Петербург]
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 25.04.2014



Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..

Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?.
Не питали б люде, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нуджу світом? «Нічого робить»,—
Не сказали б на сміх...

Квіти мої, діти!
Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав...
Може, найдеться дівоче
Серце, карі очі,
Що заплачуть на сі думи,—
Я більше не хочу.
Одну сльозу з очей карих —
І пан над панами!
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!

За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
Виливало мову,
Виливало, як уміло,
За темнії ночі,
За вишневий сад зелений,
За ласки дівочі...
За степи та за могили,
Що на Україні,
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині...
Не хотілось в снігу, в лісі,
Козацьку громаду
З булавами, з бунчугами
Збирать на пораду.
Нехай душі козацькії
В Украйні витають —
Там широко, там весело
Од краю до краю...
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий — море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили — гори,—
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
Там шляхтою, татарами
Засідала поле,
Засівала трупом поле,
Поки не остило...
Лягла спочить... А тим часом
Виросла могила,
А над нею орел чорний
Сторожем літає,
І про неї добрим людям
Кобзарі співають,
Все співають, як діялось,
Сліпі небораки,—
Бо дотепні... А я... а я
Тілько вмію плакать,
Тілько сльози за Украйну...
А слова — немає...
А за лихо... Та цур йому!
Хто його не знає!
А надто той, що дивиться
На людей душою,—
Пекло йому на сім світі,
А на тім...
Журбою
Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту
Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється...
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком
Щебече та плаче
Нишком — люди не побачать,
То й не засміються...
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають
Щодня і щоночі,
Поки, поки... не засиплють
Чужим піском очі...
Отаке-то... А що робить?
Журба не поможе.
Хто ж сироті завидує —
Карай того, боже!

Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,—
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,

А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...

Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину.
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 24.04.2014

Є така легенда


Якось Господь вирішив наділити дітей світу талантами.
Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання,
німці - дисципліну і порядок, росіяни - владність, поляки - здатність до торгівлі,
італійці - хист до музики.
Обдарувавши всіх, підвівся Господь із Святого трону.
І раптом побачив у куточку заплакану дівчину.

Вона була боса, у вишиваній сорочці, руса коса переплетена синьою стрічкою,
а на голові багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
- Я - Україна. А плачу, бо стогне моя земля від пролитої кровіі пожеж.
Сини мої на чужині, працюють на інших.
А вороги знущаються з вдів та сиріт. У своїй хаті нема правди та волі.
- Чого ж ти не підійшла до Мене скоріш? Я всі таланти роздав.
Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, однак Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у Мене неоціненний дар, який уславить тебе на весь світ.
Це - пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця.
Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям та вірою понесла пісню в люди.
Так, пісня і мова - це нашого народу основа.


Наша мова - дар від Бога,
Вслухайся гарненько,
І почуєш , як заб"ється
У грудях серденько.

Ти почуєш в нашій мові.
Як жайвір співає,
Як соловей в час ранковий
Світ благословляє.

Наша мова є барвиста,
Як на лузі трави,
Кожне слово , мов квіточка,
Щире , не лукве.

В ній почуєш, як струмочок
З берегом говорить,
Як вітерець в темнім борі
Пісеньку заводить.

Передайте цей скарб далі-
Від роду до роду,
Щоби душа не збідніла
Нашого народу.


Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 25.03.2014



Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен води повен,
Ніхто не спиняє,
Кому спинить – рибалоньки
На світі немає.
Поплив човен в синє море,
А воно заграло,
Погралися гори-хвилі —
І скіпок не стало.
Недовгий шлях – як човнові
До синього моря —
Сиротині на чужину,
А там – і до горя.
Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі;
Потім собі подивляться,
Як сирота плаче;
Потім спитай, де сирота,
Не чув і не бачив.
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 23.02.2014



Козацький рід, козацька слава,
і вільна, і міцна держава -
Так пращури цим гідним спадком
Свій заповіт дали нащадкам.
І процвітає Україна,
В любові й боротьбі єдина,
Зігріта сонячним промінням,
Родюча плодом і насінням.
Прегарна і селом, і містом,
І горобиновим намистом,
І ніжним співом жайворовим,
І влучним та веселим словом!
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 11.02.2014



УКРАЇНСЬКА МОВА

Пам'яті Т. Г. Шевченка

Діамант дорогий на дорозі лежав,-
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,
І в пилу на шляху діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв,
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористе блищить,
І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу, ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
Хай же ті вороги поніміють скоріш,
Наша ж мова сія щогодини ясніш!
Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам на створіння своє,
Він побожно сказав: "Відкіля нам сіє?!"

1885 р.
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 11.02.2014



Маленька хата в Україні
Дощами вмитая стоїть,
Думками я до неї лину,
Душа моя туди летить.

Квітки ще мама посадила,
Радїють, квітнуть у дворі,
Де я малечею ходила,
Зривала з квіток пелюстки.

Плела вінки там волошкові,
В росі блукала босоніж,
І тато проводжав до школі,
І мама зустрічала вдень і в ніч.

У хаті тій мене навчили
Читать, писать, і працювать.
З матусея ми плаття шили,
Навчили старших поважать.

Гвіздочки пам’тають тата,
Татусь бо забивав їх сам,
Так пахне під віконцем м’ята,
Барвінок пнеться по квіткам.

Там все пронизано любов’ю,
До самих близьких, дорогих,
До болю стискую долоні,
Бо вже нема батьків моїх.

Нема того, хто так любили,
Дітей своїх, дітей чужих,
І внуків де всьому навчили -
Живуть в їх пам’яті навік.

В тій хаті подумки буваю,
I дуже часто бачу в снах.
Я в тім велике щастя маю,
Лечу душею, мов той птах.

I в ній - початок всіх початків,
Дорога в далечінь, і путь назад,
Та внуків-правнуків задатки,
Їх велич, розум, в щастя вклад.

Збереться в хаті вся родина,
Всі линуть з радістю сюди.
Сміється радісно хатина,
Неначе ранок по весні.

Є велич в тім, від Бога чудо,
Хатина наша, мов жива.
Для нас, як для індусів Будда,
В світі місця кращого нема.
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 29.11.2013



Молитва за рідну маму


О, мати Божа, Мати Єдина,
І в тебе була люба дитина,
Ти свого сина ревно любила,
До свого серця щиро тулила.

Тобі, о мати, найкраще знати,
Чим для дитини є рідна мати,
Чим для дитини серце матірне,
Добре, зичлеве, щире та вірне.

Тому до тебе шлю мольби щирі,
Дай нашій мамі прожити в мирі,
Дай їм здоров»я, дай їм сили.
Щоб з нас тільки й слави дожили.

Спасибі любій мамі
Мамо люба, ми до тебе
Нині прибігаємо.
Щирі-щирі побажання
Тут тобі складаємо.

Ми твої маленькі діти
Щиро просим Бога
Щоб стеріг тебе від лиха,
Від припадку злого.

Щоб благословив щоденно
Всю твою роботу,
Посилав тобі успіху,
Відсував турботи.

Щоб в здоров»ї довго-довго
Ти жила на світ,
Веселилась, розцвітала,
Наче квітка в літі.

Щоб діждалася потіхи
Від дітей коханих,
Як з них будуть чесні люди,
Добрі громадяни.

Серце більше б розказало,
А устам – несила –
О, за все, за все спасибі,
Мамо рідна мамо.


«Молитва за маму».
Є в мене найкраща у світі матуся
За неї Тебе, .Пречиста, молю я.

Молюся устами, молюся серденьком.
До тебе небесна Ісусова ненько

Благаю у тебе дрібним словом
Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби а щастя й долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги, матусеньку милу
Даруй їй здоров»я, рукам надай силу

Щоб вивела діток у світ та й у люди
Щоб ними раділа, пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні
До тебе царице на сонячнім троні.

Молитва.
Сонечко з хати
Ісусик до хати
Матінка Божа
Я вже йду спати

Матінка Божа
Я твоє дитя
Для мами, для тата
Подаруйте життя

Для мами, для тата
Для всієї родини
Матінко Божа
Послухай дитини.

Боже, Господи, Існує
На колінах я молюся
Всі гріхи мої прости
І від лиха захисти.

Прости моє серденько
Щоб я вчилася гарненько
Щоб я вчила і у школі
Не зробила зла ніколи

Щоб я тата шанувала
І матусі помагала
Щоб жили ми всі здорові
Завжди в шані і любові.

Боже, зглянься на наші діти
Що всі серцем вміють любити
Тата, неньку, всі родину
І нашу славну Україну

Батенькові привітання
Батьку любий, тату милий
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на іменини.
Цей подарунок – щире слово,
Щире побажання,
Щоб прожив ти многії літа
Не зазнав страждання,
Щоб усе тобі волосся,
Щастя не минуло,
Щоб твоє любляче серце
Смутку не знало,
Щоб благословив Всевишній
Твій доробок всюди
Щоб усе перемагав ти
Перешкоди й труди,
Щоб ти вивів нас у люди
Та втішався нами,
Щоб гордитися міг своїми
Донями й синами.
Щоб навчив нас здобути
Щастя боротьбою,
Щоб весь Нарід Український
Тішився з тобою.
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 18.11.2013



Щоб ти був щасливим - тобі заповім:
Люби Батьківщину всім серцем своїм!
Найбільше у світі люби ти її!
Є інші держави, є інші краї -
А рідна Вітчизна у світі одна,
Для тебе, мій друже, як мати, вона.

Здрастуй , сонечко!
Я всміхаюсь сонечку:
- Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квітоньці -
Хай вона цвіте!
Я всміхаюсь дощику:
- Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся -
Зичу їм добра!

Про золоті руки
Сідайте, діти, у гурті:
Зустрілися ми знову!
Про славні руки золоті
Я поведу розмову.
Ті руки звичні до землі,
Будують, вміють шити...
Ми часто бачим мозолі
На їх долонях, діти.

Спи, моя мамо!
Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця.
А за пшеницею - нижче, в долині -
Льон розцвітає - мов оченьки сині!
Полем-долиною йдеш ти у ланку...
Спи, моя мамо, до ранку!

Весна
Ще по ярах біліє сніг
І спить озимина, Та вже з гори струмок побіг, -
До нас прийшла весна/
Землі торкнулася крилом -
Промінням золотим,
І враз повіяло теплом
Над лісом молодим.
Немовби в синьому вінку
Галява між дубів:
То квітнуть проліски в ліску
І синій сон розцвів.

Пісня проліска
Я - перша квіточка весни,
Я - пролісковий цвіт,
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів і дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
І вірю: люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвіту.

Журавлики
Це хто курличе уночі
І на самім світанку?
Летять журавликів ключі,
Виспівують веснянку:
- Курли-курли, курли-курли!
Щасливі та веселі,
Ми знову в край наш прибули
До рідної оселі!
-Скажіть, журавлики, скажіть -
Так важко вам летіти!
Чому б у вирії не жить
І весноньку і літо?
- Курли-курли, курли -курли!
Забудемо про втому.
Та ми б і жити не змогли,
Щоб не летіть додому.

Співай, соловейку!
Аж гнеться калина від співу дзвінкого!
Це хто там співає? Не видно нікого.
Погляньте пильніш у калину рясну:
Ото соловейко стрічає весну.
Щебече, витьохкує, срібно сміється.
І де стільки сили у нього береться!
Такий же маленький, а як він співа,
Немовби до нас вимовляє слова.
Співа соловейко про сонце й хмаринку,
Про любу Вкраїну , що квітне в барвінку .
А нам не наслухатись гарних пісень,
В садок під калину приходим щодень.
І дуже ми вдячні маленькій пташині.
Хоча вона взимку жила на чужині,
Та пісню принесла у рідний свій край ...
Співай, соловейку, ще дужче співай!

Зелена повінь.
Гей, розлилась по селу і по місту
Повінь зелена з зеленого листу!
Наче у річці весняна вода,
Грає, вирує верба молода.
Зашумували на вулиці клени, -
Вулиця тоне у листі зеленім.
Зашумували в дворах явори, -
В листі усі потонули двори ...
Повінь зелена гуляє навкруг,
Хвилю свою покотила й на луг,
Вже он дістала до лісу й до гаю.
Як я туди доберуся - не знаю.
Сяду у човник, мабуть, при вітрилі,
Так і пливтиму по листячку - хвилі.

Конвалії
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх - угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, -
Шкода їхньої краси!

Червень
В золотій хустинці
Дорогі гостинці
Червень нам приніс.
Гляньте, як суниці
В лісі на травиці
Розсипає скрізь!
Налилися вишні
Соковиті, пишні.
Пшениці шумлять.
Червень нам співає
Весело над гаєм,
Кличе в гай гулять.
І мені здається -
Все навкруг сміється:
Луки, гай, ріка ...
Я ловлю в долоні
Сонечко червоне, -
Ой, теплінь яка!

Ромашка
На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку,
У хустинці - білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: "Ні!"

Хмарка
З далекого моря занесло хмарину, -
Приніс її вітер, підгонив у спину.
Стомилась, заплакала хмаронька та
І сльози свої пролила на жита,
На гай, на долини -
Сльозини -перлини.
Не стало, не стало у небі хмарини ...
А ми засміялись, бо зелено скрізь.
І весело стало від хмарчиних сліз!

Липень
Поглянь, як золотіють липи!
То цвіт рясніє на гіллі.
До нас прийшов смуглявий липень
В новім солом'янім брилі.
Це жито липневі у полі
Дало соломи на бриля ...
Прив'яло листя на тополі.
Від спеки аж пашить земля!
А липень сипле й сипле стріли -
Рожево-жовті промінці.
Уже стоять жита доспілі
І достигають пшениці.

Скоро прийде осінь золота
Покосили пшениці й жита
І незчулись, як минуло літо!
Скоро прийде осінь золота,
Молоде зійде зелене жито.
На м'якій розпушеній ріллі
Буде жито килимом лежати ...
Вже летять за море журавлі, -
Їх виходим вранці проводжати.
Зажурились квіти неспроста:
На світанку впали роси білі.
Скоро прийде осінь золота
Жовкне листя у саду на гіллі.

Журавлі летять
Журавлі летять, курличуть,
Шлють останнє "прощавай!"
Літечко з собою кличуть,
Забирають в теплий край.
Ой, як жалко мені літа
І журавликів моїх!
Та не буду я тужити,
Бо весною стріну їх.

Спи, моя мамо!
Нехай тобі сниться
В нашому полі висока пшениця.
А за пшеницею - нижче, в долині -
Льон розцвітає - мов оченьки сині!
Полем-долиною йдеш ти у ланку...
Спи, моя мамо, до ранку.

Падає, падає, падає
Густо сніжок на поля.
Нас веселить він і радує -
Щедрою буде земля.
Впору нап'ються водицею
Рідні колгоспні лани.
і золотою пшеницею
Літо прославлять вони!

Загадки:

Я - руда,
І ти руда!
Я з хвостом -
Ти без хвоста!
Я - звірятко,
ТИ - грибок,
А ім'я -
Одне на двох!(Лисичка)

В барлогу скоро піду спати,
Щоби зиму переждати.
Коли тепло прийде,
назад- І я повернуся до вас.
(Ведмідь)

Хто в хустині червоненькій
став у лісі між дубів?
Може, дівчинка маленька
назбирать прийшла грибів?
Ні, не дівчинка там стала,
Горобина виростала!
Ту хустинку гаптувала
щедра осінь золота!
Журилась під осінь
Малесенька жабка:
Уже пожовтіла у соняха шапка,
І жовтими стали листочки у клена,
А я ще і досі - зелена-зелена!
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 12.11.2013

..
Праздники Украины
Праздники Украины
Погода
Прогноз погоды в Вилково » Украина
ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ
Шевченко Т Г
М.Коцюбинський
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Іван Франко
Пришвин М.М
Вишня Остап
111


Гоголь "Вечера на хуторе близ Диканьки" - сочинение "Вечера на хуторе близ Диканьки"

Реферат: Політичний портрет М. Грушевського

Скачать Бонк - Английский шаг за шагом

Смотреть онлайн Гарри Поттер (все части)

Смотреть онлайн Сказка о царе Салтане (1966) DVDRip

Смотреть онлайн Дюймовочка (2007) DVDRip

...
Поисковый анализ сайта
Besucherzahler russian brides interesting marriage foreign men
счетчик посещений

Copyright MyCorp © 2017