Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
На что похожа Земля? Я Землю сравнил бы с моей Головой:
Как наша планета - лесами,
Покрыта местами она бородой,
Усами и волосами.
Мой взгляд называют бездонным не зря:
Глаза, как озера,
И даже - моря...
Бывает, что слезы щекою
Оттуда сбегают рекою.
А гордый мой нос - он подобен хребту,
И тянется горною цепью ко рту.
А эти чудесные уши -
Как часть неизвестная суши!
Все части лица моего не пусты:
Его поднесешь к микроскопу -
И Азии где-то заметишь черты,
А где-то увидишь Европу!
Кругла, как земля, голова у меня,
И так же она хорошеет,
И так же меняется день ото дня,
И вертится.
Только на шее...
Ну, в общем, всем ясно,
Что наша планета
Сходство имеет
С портретом поэта.
И чтобы как следует знать географию,
Вам следует знать МОЮ ФОТОГРАФИЮ! |
Мир иной Все мы когда-нибудь умрём
И это неизбежно.
Однажды в мир иной уйдём,
Не навсегда, конечно.
Там ада нет и рая нет,
Огромные пространства,
Темно внизу, а сверху свет,
Цветов и форм богатства.
Там каждый дух идёт туда,
Где все ему подобны:
К добру добро, к беде беда.
Во многом мы свободны.
Кем станешь здесь, тем будешь там,
Не меньше и не больше
И каждый скот к своим стадам,
Быстрее или дольше,
Но в стае будет хищный зверь,
Охотясь за своими
(Не хочешь верить? Что ж, не верь!)
Святые со святыми,
С ворами вместе каждый вор
В том мире точно будет.
Надолго, верно, до тех пор,
Пока к живущим людям
Не возвратится и возродится
Дух в новом смертном теле вновь
И будет снова жить, страдать, стремиться
И наслаждаться, пока в теле кровь
Не перестанет течь и сердце биться.
И дух отправиться туда,
Где тропы судеб продолжают виться.
Надолго, но не навсегда. |
Деякі приказки можуть мати схожу звучання, але різне значення. Так, наприклад, нарівні з загальновідомою приказкою "Б'є – значить любить" існує і приказка, що відображає народну мудрість "Гладить – значить любить".
Різниця між приказкою та прислів'ям
Приказка – це широко розповсюджене образний вислів, влучно визначальне-яке життєве явище. На відміну від прислів'їв, приказки позбавлені прямого узагальненого повчального сенсу і обмежуються образним, часто алегоричним виразом:легкий на помині, як сніг на голову, бити байдики – все це типові приказки, позбавлені характеру закінченого судження.
Прислів'я - це короткий, яке увійшло в мовної оборот і має повчальний сенс, ритмічно організоване вислів, в якому народ протягом століть узагальнював свій соціально-історичний досвід.
Своєрідна і форма прислів'їв. Їй властива ритмічна організація, особливу звукове оформлення. Прислів'я коротким, в ній немає зайвих слів, кожне слово вагомо, змістовно і точно.
Приказки в силу своєї особливості образних виразів частіше, ніж прислів'я, зближуються з мовними явищами. У приказках більше національного, загальнонародного значення і сенсу, ніж в прислів'ях. Приказкам часто притаманні всі властивості мовних явищ. Таке вираз "свиню підкласти", тобто влаштувати кому-небудь неприємність. Походження цієї приказки пов'язують з військовим строєм древніх слов'ян. Дружина ставала «клином», на зразок кабанячої голови, або «свинею», як називали цей лад літописи. З часом був втрачений зміст, вкладений у цей вираз в давнину.
Приклади приказок
«Голод не тітка, пирогом не нагодує»
«Не плюй у колодязь – знадобиться, води напитися»
«Слово не горобець»
«Яйця курку не вчать»
«Назвався грибом – лізь у короб»
«Ложка дьогтю в бочці меду»
«Як Ви човен назвете – так вона і попливе»
«Дорога ложка до обіду»
«На Бога надійся, а сам не зівай»
«Друзі пізнаються в біді»
«Від суми та тюрми не зарікайся»
«Знайшла коса на камінь»
«Без Бога ні до порога»
«Ардатовца завжди по приказці дізнаєшся.»
Приклади прислів'їв
«Почав за здравіє, а скінчив за упокій»
«За битого двох небитих дають»
«Своя сорочка ближче до тіла»
«Застав дурня Богу молитися, він і лоба розіб'є»
«Сльозами горю не допоможеш.»
«Хліб-всьому голова.»
«Без праці не витягнеш і рибку зі ставка.»
«Семеро одного не чекають.»
«У семи няньок дитя без ока.»
«Сім разів відміряй – один відріж.»
«Ситий голодному не товариш.»
«Хто не працює, той не їсть.»
«Слово – дорого, а мовчання – золото.»
«Слово не горобець – вилетить, не піймаєш.»
«Тихіше їдеш – далі будеш.»
«Справі час – потісі годину.»
«Краще синиця в руках, ніж журавель у небі.»
«Любиш кататися – люби і саночки возити.»
«Своя ноша не тягне.»
«На злодієві і шапка горить.»
«Вовків боятися – в ліс не ходити.»
«Копійка рубль береже.»
«Береженого Бог береже.»
«Під лежачий камінь і вода не тече.»
«Знання – сила.»
«Один у полі не воїн.»
«З миру по нитці – бідному сорочка.»
«Клин клином вибивають» |
|
Ще й до жнив не дожив,
в полі жита не жав.
Досі — не долюбив,
і не жив, і не жаль.
Що життя — то хіба
твоя сутня межа?
Смерть заріже раба,
і нехай — без ножа.
Але жити — замало.
Боротись — умій,
щоб нащадок твій змалку
бува не знімів.
Не знімів на уста
і на вуха не зглух.
Хай помреш!
Та за нами
останеться рух.
Згинем — хай!
Хай — ославлені.
Хай — не біда,
вікова чортопхайка
наближує даль.
По роках, по кістках,
по обмерзлих гробах
витрамбовує повінь
для річища шлях.
А до жнив не дожив,
в полі жита не жав,
і замало любив —
то, їй-богу, не жаль.
5.10.1965
Василь Стус. |
|
111
|
