Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
..: 279
..: 11-20 |
Страницы: « 1 2 3 4 ... 27 28 » |
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки,
Як зовуть їх — угадай?
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, — не буду рвати, —
Шкода їхньої краси! |
НЕСПОРТИВНА ГРА
Дім продавши, баба Тася
Всім була хороша.
Поки мала в ощадкасі
Немаленькі гроші.
Діти їй листи писали,
«Били» телеграми.
Все просили-умовляли:
— Їдь до мене, мамо!
Зустрічали, обіймали...
Тицяли їй квіти.
На таксі везли з вокзалу...
Золото — не діти!
Вились, наче голубочки.
Всі коло голубки:
Влітку — садять в холодочку,
Взимку —
біля грубки.
У тарілку підкладали
Їй шматочки ласі...
А як бабині розтали
Гроші в ощадкасі.
Стало нічого вже брати —
Ощадкнижка гола!..
Почали старою грати,
Як у волейбола.
Толя каже:
— Їдь до Яші!..
Будеш гарно жити.
Яша ж враз її — до Маші,
Як багаж — транзитом.
Маша стріне — руки в боки,
Аж слиною бризка:
— Вистача мені мороки...
Житимеш в Лариски!
Тільки й знають, що катають
Матір на колесах.
Внуки те спостерігають
Не без інтересу.
Тож, як знов зайшли дебати.
Де приткнуть матусю, —
Почали і внуки «гратись»
У такому ж дусі.
Одне одному жбурляють
Лялечку дівчатка...
Це ж малі — поки ще грають,
А коли повиростають,
То...
Читай.
Спочатку. |
На котика потягушки,
А на Василька ростушки.
Ой тошки, тотошки,
Щоб підросли трошки.
***
Кую, кую чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Не подаси молотка –
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.
***
Тосі-тосі,
Свині у горосі,
Та й не всі, та й не всі,
Бо частина у вівсі,
А ще трошки в просі.
***
Сорока-ворона на припічку сиділа,
Діткам кашку варила:
Цьому дам, цьому дам, цьому дам і цьому дам,
А цьому не дам,
Він дрів не рубав, води не носив, кашки не варив.
Киш-киш-киш-киш!
Полетіли-полетіли-полетіли,
На голівцю сіли.
***
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша.
Наїлися лободи,
Поскакали до води.
Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша.
Ми кобилку продамо,
А лошатко зростимо.
***
Зайчику, зайчику,
Де ти бував?
У млині, у млині.
Що ти видав?
Сім міхів горіхів.
Чом ти не вкрав?
Били мене кравчики
Золотими пальчики,
На силу утік,
Та й у бабин тік.
Сів на воротях
В червоних чоботях,
А баба догнала
Хвіст одірвала.
***
Ладусі, ладусі,
А де були?
У бабусї.
А що їли?
Кашку.
А що пили?
Бражку.
Кашку поїли,
Бражку попили.
Ізнялися, полетїли
На головку сїли.
Шу!
***
Чуки, чуки, чуки, чук.
Наловив дід щук,
А бабуся плотву - годувати дітвору,
А бабуся карасиків - годувати Тарасиків.
А бабуся окуньків - годувати молодців.
***
Кую, кую ніжку,
Поїдем в доріжку,
Будем коня напувати,
Будем в баби ночувати.
***
Їде, їде пан, пан
На конику сам, сам,
А за паном хлоп, хлоп,
На конику скок, скок.
Гоп-чук, чук-чук-чук,
Кращий хлопчик, дівчур:
I волики напасе,
I водички принесе.
***
Чуки-рики, півники, гайда,
Була собі дiвчина-найда.
I хліб пекла, i часник товкла,
I сорочки латала,
I на хлопців моргала.
Ось така вона була.
Очі дівчинки манісіньки,
Яка ж бо ти гарнісінька:
За косою барвіночок
Ще й рука бiлiсiнька.
***
Kyє коваль бричку, заглядає в пічку:
Чи є борщ, чи є каша?
Чи є в борщі кусок м‘яса?
Ішла киця по водицю та й упала у криницю.
Пішов котик рятувати, став за хвостик витягати.
Ой, цить, кицю, будь весела,
Та поїдемо на села,
Та купимо трана-рана,
А в барана спина драна,
А в корови крутi роги,
А в Наталі чорні брови.
***
Танцювала риба з раком,
А петрушка - з пастернаком,
А цибулька - з часником,
А дівчина - з козаком. .
А цибулька дивується,
Що так гарно танцюється.
***
Послухайте, люди,
Довга байка буде!
Був собі горобець,
Бабі збив новий горнець.
Прилетіла горобчиха,
Питається баби стиха:
А хто збив Вам горнець?
Баба каже: „Горобець!"
Пiдiб‘ю йому крильця!
Чи казати знов з кінця?
Як казати, то казати:
Був собі горобець...
***
Кра, ворона, кра!
На полиці сиділа,
Дітям кашу варила.
Діти пішли до села,
Сама кашу поїла.
Гиш, гиш, гиш!
***
Примовляють, навчаючи дитину ходити:
Дибки, дибки!
Ходить котик по лавочці,
Водить кішку за лапочки:
Диб, диб, диб.
***
Приїхали ковалі,
Стали собі на селі.
- Ковалю, ковалю, підкуй коня.
Як умієш, то підкуй,
Як не вмієш, то не псуй.
***
– Коточку, де ти був?
- У коморці.
- Що там робив?
- Молочко пив.
- А мені залишив?
- Забувся.
- Апчхи! Апчхи!
- Апчхи! Апчхи!
***
Мишечко-шкряботушечко,
Не йди в поле
- Ведмідь сколе.
Мишечка не послухала,
Пішла в поле,
Ведмідь сколов:
Кіль, кіль, кіль, кіль.
***
Оцей пальчик - наш дідусь,
Оцей пальчик - баба,
Оцей пальчик - наш татусь,
Оцей пальчик - мама,
Оцей пальчик - хлопчик наш,
А зовуть його...!
***
Пальчику, пальчику,
Де ти бував?
Пальчику, пальчику,
Що ти чував?
- З меньшеньким братом
Я кашу варив,
Із безіменним
Я кашу поїв,
Із середульшим
У лісі гуляв,
А із найбільшим
Пісню співав.
***
Гойда-да! Гойда-да!
Добра в коника хода,
Поводи шовкові,
Золоті підкови.
***
Ой, гоп, чук, чук
Захотів кіт щук.
Але чуки, чуки, чуки,
Повтікали усі щуки.
***
Гоп, гоп, горобейки,
На бабині конопельки,
А на дідів мак
Нехай буде так.
***
Ой без дуди, без дуди
Йдуть ніженьки не туди.
А як дудочку почують,
Самі ніженьки танцюють.
***
Масаж та погладжування:
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки-чубарочки
До млина носили.
Цап меле, цап меле,
Коза насипає,
А маленьке козенятко
На скрипочку грає.
***
Танцюй, танцюй, козунечко,
Ніженьками туп, туп,
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.
***
Туп, туп, козуню,
Туп, туп, біленька,
Туп, туп, сіренька.
У нашої кізоньки
Чотири ніженьки.
***
Ходив кіт по току
В червоному ковпаку,
В червоному ковпаку,
А миші сміються,
Аж в боки беруться.
***
Миш книш проточила,
Муха борщ пролила,
Півень коня задавив
- Нічим їхать до млина.
А бабині коноплі
На печі попріли,
А дідові постоли
На льоду згоріли.
***
Заєць косив, заєць косив,
Лисиця згрібала,
Павук метав у копицю,
А муха топтала.
***
Комар траву покосив,
Муха посушила,
Заєць в пластя ізметав,
А миш повозила.
***
Співають під час купання:
Купалися ластів'ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми білотілі
Та ще й білолиці
Купалися ластів'ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми чорноброві
Та ще й білолиці.
***
У любисточку купали,
Живу воду наливали,
Щоб здоров'я тіло мало,
Лиха-горенька не знало.
***
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику,
Поставлю на вербі,
Щоб випили горобці.
Я яєчком забілю,
А яєчко прісне,
А сонечко блисне.
***
Ходи, ходи, дощику,
Зварим тобі борщику,
Зварим тобі галушок
Та виллємо на пісок.
***
Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на ручки, і на ніжки
Хлюп, хлюп, хлюп!
***
- Зайчику, зайчику,
Де ти був?
- У млині, у млині.
- Що ти бачив?
- Міх муки, міх муки.
- А чому не вкрав?
- Бо були там кравчики,
Та побили пальчики.
Ледве я втік
- Через бабин тік
Та через колоду,
Головою в воду
- Шубовсть!
***
- Мишко, мишко, Торохтушко,
А де була?
- У бабусі.
- Що робила?
- Полотно ткала.
- Що заткала?
- Шматок сала.
- Куди поклала?
- На мисничку.
- Куди впало?
- У мисочку.
Тут пень,
Тут криниця,
Тут холодная водиця. |
|
Я печаль твою развею,
Соберу букет цветов,
Постараюсь, как сумею,
Написать немного слов,
О рассвете ранне-синем,
О весеннем соловье,
Я печаль твою развею,
Только непонятно мне -
Почему оставшись дома,
Сердце болью защемит?
От стены и до порога
Путь тревогою разбит...
И букет цветов завянет -
В доме не живут цветы...
Я печаль твою развею -
Станешь счастлива ли ты?
Ника Турбина |
|
Ластівки літають
Над водою низько,
Хвилі розбивають —
Значить, дощик близько.
Мов червоні квіти,
Хмари в небі синім,
Значить, завтра, діти,
Буде вітер сильний.
А як льону річка
В полі засиніла,
Знайте, що суничка
У гаю дозріла. |
|
Заглядає у вікно
Вересень-рум’янець.
Я не сплю – дивлюсь давно
На новенький ранець.
Пахне ранець букварем
З гарними картинками.
Вранці ранець ми берем
І йдемо стежинками.
В мене квіти у руці,
А в матусі ранець.
Сипле сонце промінці
Вересень-рум’янець.
І ведуть, ведуть стежинки нас
В світлий, світлий перший клас. |
Рушник
Вишивала мати
Рушничок до свята.
Вишивала гладдю
Хрестиком квітки.
Золотом – пшеницю,
Синім – мирне небо.
Щоб були щасливі
Завжди я і ти.
***
На моєму рушничку
На моєму рушничку
Квіти, як у квітничку:
Ружі, сон, лілея біла,
А на мак ще й бджілка сіла.
Бджілка – бджілонька мала
Мед для мами принесла.
Г.Мовчан
***
Як веселка мій рушник
Різнокольоровий,
Все я вишила на нім
Луки і діброви,
Річку, жито, синій льон,
Татуся на полі,
З білим бантиком дзвінок,
Що у нашій школі.
М.Чепурна
***
Ми своїми ніжними руками
Вишивали рушничок для мами,
Щоб на свято матір привітати,
Нашу радість їй подарувати.
М.Сингаївський |
Серед поля, край села
Калинонька зацвіла
Ніби дівчина в віночку
У вишиваній сорочці
Русу косу заплела.
^ Л. Біда
Калинонька
Ось калина над водою
Віти стеле по воді.
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте променисте,
Розцвітає, як вогні.
Дай хоч трошечки намиста,
Калинонько і мені.
^ Марія Познанська
***
Говорила мати: не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Зоряна калина – і краса, і врода
Нашої Вкраїни, нашого народу
Пам’ятай же, сину, що казала мати,
Посади калину в себе біля хати.
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Не страшно і грому,
І світло люблю я, купаюся в ньому.
Купаюся в ньому.
Та вгору не пнуся, бо сили не маю,
Бо сили не маю,
Червоні ягідки додолу схиляю.
Додолу схиляю.
Я вгору не пнуся, я дубам не пара,
Я дубам не пара,
Та ти мене, дубе, отінив, як хмара,
Отінив, як хмара.
Іван Франко
3. Леся Силенко «Біля річки»
Прийшли до річки дві верби
З маленьким вербенятком.
Прийшла калина зі своїм
Малим калиненятком.
Прийшла і вільха з вільшеням,
Тополя з тополятком.
Та й залишились тут усі,
Щоб потім гаєм розростись,
Зеленим гаєм стати. |
Стоїть самітньо над водою,
І небу дивиться в обличчя.
Повз неї тихою ходою.
Проходить час, неначе тінь,
І різьбить зморшки на корі.
Летять над нею чорні круки
І крячуть їм пісні тужливі
Тривожні їх похмурі звуки
Стару вербу заворожили.
І сниться їй, що круки ті –
Прожиті роки золоті.
Вони до мене прилетіли,
У безвість кличуть стоголос.
Верба в струмочок задивилась.
У води впали сиві коси.
То не струмок пливе – життя
Тече, спішить у майбуття.
(….. «Срібна чайка»)
Вербові сережки
Вербові сережки
Біля яру, біля стежки.
Головою хитала,
Потихенько питала:
Де ота біленька хатка,
Що гарненькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
Подарую їм сережки.
^ Ліна Костенко
***
Знов до порога повертаю
По радості чи по біді
І поглядами обіймаю
Ці тихі верби при воді.
Хвилини кращої немає,
І зайві будь-які слова,
Як їх зелена кров скипає
Й мою червону зігріва.
В.Бойченко
Українські народні пісні про вербу
В кінці греблі шумлять верби,
Що я посадила.
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
Ой немає козаченька –
Поїхав за Десну;
Сказав: «рости, дівчинонько,
На другую весну».
Росла, росла дівчинонька
Та на порі стала;
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.
Ой не плачте, карі очі, -
Така ваша доля.
Полюбили козаченька,
При місяці стоя.
***
Ой, вербо, вербо, де ти росла?
Що твоє листячко вода знесла?
Ой знесла, знесла тиха вода.
А я молода, як ягода.
У вишневім саду ночувала
Різних пташечок наслухала.
Соловей каже: тьох-тьох, тьох-тьох.
Котяться сльози, як той горох.
А зозуленька: ку-ку, ку-ку.
За що ж терплю таку муку?
***
Ой, вербо, вербо зелена,
Спусти гіллячко додолу,
На зелену діброву,
На червону калину,
Де соловейко гніздечко в’є,
А сивая зозуленька воркує.
***
Не беріть із зеленого лугу верби
Ні на жовті піски, ні на скелі,
Бо зів’яне вона від жаги і журби
По зеленому лузі в пустелі. |
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж чужий в пустині рай.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, — без Батьківщини.
Микола Чернявський
* * *
З далекого краю, з далеких світів
Журавлик на крилах додому летів.
Минав океани, ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани: — Чия це земля?
Чиї це долини, чиї це луги,
Чию це калину гойдають вітри?
Впізнав Батьківщину. – Моя це земля,
Моє тут гніздечко і мова моя.
Леся Пелепюк
БАТЬКІВЩИНА
Як же край той зветься,
Де ти, хлопче, зріс,
Де твій дім, озерце,
Дитсадочок, ліс,
Де верхам сивіти
Вічно вдалині,
Де найкращі в світі
Люди і пісні?…
В.Багірова
РІДНА ХАТА
Все в тобі таке знайоме,
Рідна хата, рідний доме.
Всі ми любим рідний дім,
Бо родились ми у нім.
В ріднім домі рідна мати
Край свій вчила шанувати.
Рідна хата, рідний дім
Серце гріє нам усім.
Іван Мацинський
БАТЬКІВЩИНА
Що таке Батьківщина?
За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополею хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обелісок…
П.Бондарчук |
|
111
|
