Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
| Главная » .. » Культурный портрет Килийского района |
|
..: 11
..: 1-10 |
Страницы: 1 2 » |
Концепція Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна» Мета акції: сприяння морально-психологічному забезпеченню бойової і мобілізаційної готовності військ, патріотичному вихованню у Збройних Силах України, підвищенню освітнього рівня військовослужбовців, організації їх змістовного дозвілля.
Завдання, яке буде реалізоване у ході акції: Коаліційною угодою одним із пріоритетних завдань визначено підвищення обороноздатності Української держави, реформування Збройних сил з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО.
Важливою складовою високого рівня бойової і мобілізаційної готовності військ є морально-психологічний стан військовослужбовців, що забезпечується патріотичним вихованням, підвищенням освітнього рівня військовослужбовців, організацією їх змістовного дозвілля.
Одним із чинників формування і розвитку особистості є читання. Науковими дослідженнями доведено, що процес читання впливає на розвиток інтелекту, світогляду, вольових якостей, комунікативної компетентності.
Тому заохочення читання у Збройних Силах України сприятиме формуванню високодуховної та моральної особистості українського воїна.
Враховуючи актуальність питання, Міністерство культури України виступає ініціатором Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна».
Зміст акції, учасники: У ході проведення акції будуть зібрані та передані до бібліотек військових частин Збройних Сил України кращі зразки вітчизняної та світової художньої літератури в перекладі українською мовою, науково-популярні видання з історії Української держави, її культури, Збройних сил.
Ініціатор акції – Міністерство культури України.
Координатор акції – Національна парламентська бібліотека України.
Співкоординатори акції – обласні універсальні наукові бібліотеки, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки міста Києва.
До участі у акції будуть також залучені:
бібліотеки сфери управління Міністерства культури України,
публічні бібліотеки усіх регіонів України,
громадські організації, зокрема Українська бібліотечна асоціація,
Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, волонтерські організації,
видавці, користувачі публічних бібліотек, інші фізичні особи.
Акція буде реалізовуватися на громадських засадах.
Хід реалізації акції: Про початок акції буде оголошено 09 березня 2015 року під час Національного радіомарафону «Борітеся – поборете! Шевченко мобілізує». Усі бажаючі зможуть приносити книги до Національної парламентської бібліотеки України (вул. М. Грушевського, 1), інших місць збору видань за оголошеним списком.
Зібрані видання будуть передаватися за погодженням із Міністерством оборони України Національною парламентською бібліотекою України, обласними універсальними науковими бібліотеками до бібліотек військових частин Збройних Сил України.
Всеукраїнська акція «Бібліотека українського воїна» реалізовуватиметься на постійній основі.
Зміст акції, хід її реалізації оприлюднюватиметься на веб-сайтах Міністерства культури України, Національної парламентської бібліотеки України, обласних універсальних наукових бібліотек, у засобах масової інформації, соціальних мережах. |
На День гідності та свободи 21 листопада у Києві пройде народне віче
Аня Бондар 17 листопада 2014, 14:14 Народне віче пройде в Києві з нагоди річниці початку подій на Майдані Незалежності 21 листопада. Новину повідомляє «Преса України».
«На Майдані Незалежності з 18:00 до 20:00 буде проходити Народне віче, а також творча програма «Пісні свободи», - сказав міністр культури.
При цьому Нищук зазначив, що в концерті візьмуть участь виконавці, які виступали на ньому під час подій Евромайдана: Мандри, Сестри Тельнюк, Марія Бурмака.
Пам'ятні заходи розпочнуться з покладання квітів до хреста Героїв Небесної сотні на вулиці Інститутській у Києві.
Заходи дня будуть проходити паралельно на Майдані і в Українському домі, де заплановані фотовиставка та кінопокази.
З 16:00 до 17:00 запланований марш з Михайлівської площі до Майдану Незалежності членів самооборони.
За міністра, заходи приурочені до річниці подій на Майдані не будуть носити святковий характер. |
21 листопада, в День гідності та свободи, заплановано народне віче на майдані Незалежності 
"Нині дуже важливо, щоб українське суспільство зустрілося у той момент, коли все починалося", – заявив міністр культури України Євген Нищук на брифінгу в Києві в понеділок.
За його словами, саме 21 листопада був перший вихід активістів на майдан Незалежності, який і передував наступним подіям.
У свою чергу, директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович повідомив, що це буде хорошим приводом відсвяткувати 21 листопада десяту річницю Помаранчевої революції та першу річницю Євромайдану. Він також нагадав, що наступного дня, 22 листопада, відзначатиметься День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр.
В.В’ятрович наголосив, що головною особливістю заходів є те, що їх організовують громадські організації, а держава лише сприяє їх проведенню.
Активіст Євромайдану, журналіст Мустафа Найєм закликав прийти на Майдан 21 листопада без партійної символіки і політичних гасел, "щоб жодна політична сила не змогла узурпувати цей день". "Буде приємно побачити всіх людей, з яких усе розпочиналося і які опинилися у владі. Майдан не завершився, ми продовжуємо цю історію вже іншими шляхами", – заявив він.
Є.Нищук розповів, що програмою передбачена серія заходів, які розпочнуться від самого ранку. За його словами, о 9.00-9.30 відбудеться покладання квітів і лампадок біля Хреста Небесної Сотні на вул. Інститутській. До 24.00 на майдані Незалежності триватиме фотовиставка героїв Майдану і героїв АТО.
Паралельно від 11.00 до 24.00 в Українському домі відбудеться серія заходів: фотовиставки, виставки книг, демонстрації фільмів та інші символічні заходи.
Крім того, орієнтовно о 12.00 на майдані Незалежності відбудеться фініш марафонського пробігу "Від Варшави до Майдану", а з 18.00 до 20.00 на головній площі країни відбудеться народне віче й творча програма "Пісні свободи".
На брифінгу в Кабінеті Міністрів Є.Нищук також зазначив, що творчий вечір, який відбудеться на майдані Незалежності, не є розважальним заходом, адже з творами, які там виконуватимуть, "хлопці йшли на смерть".
Відповідаючи на запитання, хто вестиме цей вечір, глава Мінкультури зазначив: "Можливо, буде зручно, щоб я (як відомо, увесь час на майдані Незалежності народне віче вів саме Є.Нищук – ІФ) ".
Акції на підтримку євроінтеграції в Києві розпочалися 21 листопада 2013 року після того, як стало відомо, що уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Документ планувалося підписати на саміті Східного партнерства у Вільнюсі 28-29 листопада. Люди, обурені рішенням уряду України, вийшли на майдан Незалежності в Києві. Акцію назвали "Євромайданом". |
21 листопада в Україні відзначатиметься День Гідності та Свободи Президент підписав укази про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи, 22 січня – Дня Соборності України.
"Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Мені як Президенту України залишається лише документально засвідчити це і підписати Указ про День гідності та свободи, який українці віднині й навіки будуть відзначати 21 листопада", – сказав Глава держави.
За словами Петра Порошенка, 22 січня, як і раніше, країна святкуватиме День Соборності України. "День єдності України, день Злуки", – сказав Президент. |
Положення 1. Для участі у фестивалі необхідно надати письмову заявку на електронну aдpecy: info@folkukraine.com (з поміткою «Фестиваль Св. Миколая») й такою інформацією:
- інформація про учасника (П. І. Б., вік, повна адреса, контактний телефон), якщо робота колективна, то повний список учасників;
- конкурс, в якому беруть участь.
2. Учасниками Фестивалю можуть бути як колективи, так і окремі учасники, які представлятимуть відповідно свої колективні та індивідуальні конкурсні роботи.
3. Конкурсні роботи передають оргкомітету Фестивалю у користування. Після закінчення виставки роботи, які мають етнографічну або художню цінність, передаватимуть у фонд «Турбота Святого Миколая». Конкурсні роботи не повертаються.
4. Усі учасники передають готові роботи в оргкомітет згідно з графіком, затвердженим оргкомітетом, за 7 днів до початку Фестивалю. Роботи повинні бути упаковані належним чином, аби уникнути пошкодження при перевезенні.
Конкурсна програма Фестивалю Святого Миколая 2.014 1. Конкурс «Новорічна Іграшка»
Роботи приймають до 08.12.2014, за 7 днів до початку фестивалю (можна відправити на адресу: 01001, м. Київ, Folk Ukraine, вул. Володимирська, 24, Національний заповідник «Софія Київська» або скористатися послугами «Нової пошти», відділення №73).
Критерії конкурсу.
- вікових обмежень немає;
- використання лише натуральних матеріалів, а саме: дерево, солома, тканина, глина, папір та ін.
- роботу подають на мотузочці (15 см) для того, щоб повісити на дерево для представлення;
- кожна робота має бути підписана (П.І.Б., вік автора, мобільний телефон), розмір етикетки 6х1см.
Оформлення робіт Кожну роботу необхідно позначити відповідним номерним знаком, наприклад: 01044.01, де 01044 - поштовий індекс населеного пункту учасників, а 01 - порядковий номер учасника. До робіт також необхідно подати список з повним переліком усіх учасників, у відповідності до номерного знаку. Інформація про кожного з учасників повинна містити такі дані: П.І.Б та вік автора роботи, адреса проживання, мобільний телефон. На заявці має бути вказаний індекс населеного пункту, який повинен відповідати індексу вказаному на роботах.
2. Конкурс «Ялинка Святого Миколая»
Оргкомітет надає ялинку. Роботи приймають до 08.12.2014, за 7 днів до початку фестивалю, за адресою: 01001, м. Київ, Folk Ukraine, вул. Володимирська, 24, Національний заповідник «Софія Київська»).
Для участі у даному конкурсі місто може надати команду для оформлення ялинки та представлення конкурсних робіт.
3. Конкурс «Пряниковий будиночок» Роботи приймаються до 18.12.2014 за адресою: 01001, м. Київ, Folk Ukraine, вул. Володимирська, 24, Національний заповідник «Софія Київська».
Критерії конкурсу:
- вікових обмежень немає,
- подача роботи у вигляді об'ємної 3D моделі будиночка;
- висота будиночка від 40 см.;
- творче оздоблення роботи (цукати, мармелад, печиво, горішки, карамель, та ін.);
- робота подається з інформацією про автора (П.І.Б. та вік учасника, адреса проживання, контактний телефон).
Зверніть увагу! Кожну роботу необхідно підписати! (П.І.Б., вік автора роботи, адреса проживання та мобільний телефон). Відправлення робіт
"Конкурсні роботи «Новорічна Іграшка» потрібно здати 08.12.2014, за 7 днів до початку фестивалю, за адресою: м. Київ, Folk Ukraine, вул. Володимирська, 24, Національний заповідник «Софія Київська». Також можна скористатися послугами служб доставки «Нової пошти», найближче відділення №73.
Конкурсні роботи «Пряниковий будиночок» треба здати 18.12.2014, за адресою: м. Київ, Folk Ukraine, вул. Володимирська, 24, Національний заповідник «Софія Київська».
Інформацію про відправлення робіт необхідно обов'язково повідомити оргкомітет фестивалю за номером (044) 278-44-83.
Визначення переможців Визначення переможців фестивалю проходить у два етапи:
– на першому етапі - журі шляхом голосування визначає фіналістів конкурсу;
– на другому - журі відповідно до критеріїв оцінювання за сумою балів шляхом голосування визначає переможців у номінаціях та присуджує I, II та III місця.
Переможця визначають за максимальною сумою балів, поданих за кожну роботу.
Оголошення переможців конкурсів та вручення призів буде на офіційному відкритті фестивалю 19 грудня 2014 року у м. Київ, вул. Володимирська 24, Софіївська площа.
Загальний призовий фонд конкурсів фестивалю становить 50 000 гри. Усі учасники конкурсу отримують іменні дипломи.
Контакти організаторів проекту: (044) 278-44-83,
info@folkukraine.com
(листи надсилати з поміткою «Фестиваль Св. Миколая).
|
«ОДЕСЬКЕ УЧИЛИЩЕ МИСТЕЦТВ І КУЛЬТУРИ ім. К.Ф.ДАНЬКЕВИЧА» Оголошує прийом на підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодшого спеціаліста” на 2014 рік Міністерство культури України
Управління культури і туризму, національностей та релігій
Одеської обласної державної адміністрації
«ОДЕСЬКЕ УЧИЛИЩЕ МИСТЕЦТВ І КУЛЬТУРИ ім. К.Ф.ДАНЬКЕВИЧА»
Україна,м.Одеса,65023,вул.Дворянська,32 Тел.: 723-84-29; e-mail: oymk @ i.ua.
Оголошує прийом на підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодшого спеціаліста” на 2014 рік:
На спеціальність "Бібліотечна справа” (на основі повної загальної середньої освіти)
Заочна форма навчання, спеціалізація:
"Бібліотечна справа” - підготовка фахівців з бібліотечної справи.
Фінансування підготовки фахівців у Одеському училищі мистецтв та культури ім.К.Ф.Данькевича здійснюється за рахунок видатків державного та місцевих бюджетів - за державним замовленням.
Порядок прийому заяв і документів для вступу:
До заяви, поданої в паперовій формі, вступник додає:
- атестат про повну загальну середню освіту і додаток до нього;
- сертифікат (сертифікати) зовнішнього незалежного оцінювання (для вступників на основі повної загальної середньої освіти;
- копію документа, що посвідчує особу та громадянство;
- копію свідоцтва про шлюб (при зміні прізвища);
- цільове направлення;
- копію трудової книжки;
- медичну довідку за формою 086-о;
- шість кольорових фотокарток розміром 3 х 4 см;
- льготні документи;
- копію військового квитка або приписного свідоцтва (для юнаків, які досягли 17-річного віку);
Строки прийому заяв і документів, вступних екзаменів,
конкурсного відбору та зарахування на навчання
Етапи вступної компанії Навчання без відриву від виробництва
вступники на основі повної загальної середньої
Початок прийому заяв та документів 1липня 2014р.
Закінчення прийому заяв та документів від осіб, які мають складати вступні випробування, що проводить вищий навчальний заклад 26 липня 2014р. 
Більш детальнішу інформацію щодо вступу до ОУМК ім.К.Ф.Данькевича можливо отримати у Приймальній комісії, на інформаційних стендах у приміщені училища та офіційному сайті /oumk.od.ua/.
Тел.: Приймальної комісії – (048) 736-10-76 |
Євген Миколайович Нищук; род. 29 декабря 1972, Ивано-Франковск) — украинский актер театра и кино. Заслуженный артист Украины. Министр культуры Украины с 27 февраля 2014 года. |
(на фото Б.О.Райнов)
Славне місто Кілія –
Це планеточка моя
Біля рідного Дунаю.
Я завжди його впізнаю
У зеленому краю.
Навіть в людях впізнаю.
В добрих людях, у серцях,
У озерах, острівцях...
Жить віки буде, я знаю,
Кілія біля Дунаю.
Вам, мабуть, знайомий цей вірш Валерія Опанасовича Виходцева. Вірш про славне місто із славною історією та про його добрих мешканців.
Одному із славних кілійців ми сьогодні і присвятили наш вечір пам’яті. Його ім’я - Борис Олександрович Райнов, 9 лютого йому мало виповнитися 80 років.
«Видатний дослідник, історик та краєзнавець, той, хто може описати нашу Кілійщину у всій її історичній неповторній красі. Людина, що присвятила своє життя вивченню та збереженню історії Бесарабії», - всі ці слова про Бориса Олександровича Райнова.
Таких, як він, називають краєзнавцями, слідопитами. Вони знають про свій край більше, ніж влада, статисти, економісти, землевпорядники разом узяті. Люди, шалено закохані у свій край, щиро вважають його найкращим у світі.
Дух бессарабської історії, кому з істориків він був ближче всіх? Хто з них так сильно, як Борис Олександрович Райнов, здатний був любити наше маленьке, але дороге серцю містечко ?
Він мав талант бути хранителем часу. І цей талант ще й переплівся з великою любов'ю до кілійської землі, тому й дав гідні плоди.
Кілійщина стала другою батьківщиною для Бориса Олександровича, уродженця села Кам'янка Арцизького району Одеської області.
Після успішного закінчення школи в 1952 році став студентом історичного факультету Кишинівського університету. Його трудова діяльність почалася в 1957 році в Молдові, а після переїзду в Кілію його життя було тісно пов'язане з середньою школою № 2. Його стараннями у школі була створена кімната бойової слави.
Борис Олександрович Райнов був учителем з великої літери, він навчав не тільки історії, він вчив життю, вчив любити рідне місто.
З 1999 року Б.О.Райнов був призначений на посаду завідуючого історико - краєзнавчого музею Кілійського району. Та його ім’я було вже відоме далеко за межами району. Кімната бойової слави, створена ним в ЗОШ № 2 м. Кілії, доповнила фонд музею. Примножуючи та систематизуючи музейні та архівні матеріали, Борис Олександрович докорінно змінив ставлення кілійців до історії рідного краю.
Ентузіаст за характером, він шукав документи, факти з історії Придунайського краю, зустрічався зі свідками історичних подій, записував їхні спогади. Він відвідував музеї і працював в архівах Ізмаїла, Одеси, Кишинева, Бухареста та інших міст. Крупиці знань, які він збирав, ставали новими сторінками у великому історичному літописі Кілійщини. Як справжній патріот Кілії, він намагався доносити ці знання до кілійців. Так стали друкуватися його статті на сторінках місцевих газет «Дунайська зоря» і «Наш час».
«Рубрика «Из истории Килии» много лет не сходит со страниц нашей газеты. А постоянную прописку в газете она получила благодаря ее неизменному автору историку-правоведу, директору районного историко-краеведческого музея Борису Александровичу Райнову.
Влюбленный в наш край, восхищающийся его славной многовековой историей, он использует любую возможность познакомить с ней всех жителей района. И рассказывает о событиях двухтысячелетней давности настолько ярко и достоверно, что многие наши читатели вырезают его материалы из газеты, собирают в подборки и бережно хранят. Обращаются в редакцию и с просьбой подсказать, где можно приобрести книгу «Очерки истории Килии» - автор опять же Борис Александрович Райнов. Сейчас автор готовит солидную монографию, посвященную истории нашего края – с 4-го века до нашей эры и до наших дней.
Это событие Борис Александрович вряд ли внесет в список исторических, но по-моему, это тоже из славной истории Килии, самой современной, истории наших дней. Решением Килийского городского совета Борису Александровичу присвоено звание почетного жителя города – за огромный вклад в изучение и пропаганду истории Килийщины и патриотическое воспитание молодежи. От имени всех наших жителей и редакции газеты от души поздравляем Бориса Александровича с почетным званием, заслуженным кропотливым научным трудом и желаем дальнейших творческих успехов. С нетерпением ждем выхода в свет его большой монографии, с фрагментами из которой мы уже познакомились по материалам в газете» - писала кореспондент «Дунайської зорі» Лілія Андріївна Андрійченко
Краєзнавчий музей - один із типів народних музеїв. Музеї цього профілю збирають, зберігають, вивчають і експонують матеріали, що розповідають про природу, економіку, історію і культуру певного краю (області, району, міста, села). Так про музей пише вільна енциклопедія. Таких музеїв багато на Україні, вони мають одне завдання, але кожен з них має своє самобутнє лице та дух. Чим цікавий Кілійський музей?
Кожен із нас, переступивши поріг Кілійського історико - краєзнавчого музею, відразу відчував, що він в іншому світі, який відкриває нам інше життя і долі людей, що ходили по вулицях Кілії багато років і століть тому. А цей таємничий світ і дух музею багато років підтримував Борис Олександрович. Він проводив екскурсію і його захоплююча розповідь про ті чи інші події повертала присутніх в інший час. Він умів розповідати, любив проводити екскурсії, був радий і випадковому відвідувачу. Повірте, хто хоч раз чув розповідь Бориса Олександровича, іншими очима починав дивитися на наше маленьке містечко. Нехай воно маленьке, але великі події не минули його. Чудових людей народила Кілійська земля. І ти починаєш розуміти, що нам, кілійцям, є чим пишатися. Спасибі Борису Олександровичу, що він багатьом кілійцям прищепив інтерес до краєзнавства.
«За дверью раздавались громкие голоса. Я постучала и вошла, ожидая застать группу краеведов, обсуждающих новость из прошлого. Но в кабинете за столом сидел только один мужчина.
– Прошу прощения, секунду – я только выключу радиоточку, – сказал он.
Щелк – и воцарилась тишина, от которой зазвенело в ушах. На меня глядели молодые глаза пожилого человека.
Вот немногим людям дано дожить до седых волос и смотреть на все вокруг с живым интересом, я бы даже сказала, с восторгом.
Экспонаты, фотографии, пожелтевшие документы. Посредине комнаты – стол, на котором нет "живого места", – рукописи, папки с бумагами, карты, книги, исписанные листы…
– Если не ошибаюсь, вы – директор музея, Борис Александрович Райнов. Я оторвала вас от работы?.
– Не беспокойтесь. Хотите посмотреть музей?
– Да. Если можно.
Директор живо извлек указку:
– Прошу!» - писала кореспондент газети «Одесские известия» Антоніна Бондарєва у статті «Культура: где ни копни – что-то найдешь».
Всі, хто має відношення до краєзнавства, погодяться, що почуття морального обов'язку - найважливіший стимул краєзнавчої діяльності. Людина приходить в краєзнавство, коли, заглибившись у свої професійні заняття, відчує їх зв'язок з життям рідної землі, а, відтак, і відповідальність за збереження її історичної пам'яті. Така людина є моральним прикладом для інших. Не можна просто вивчитися на краєзнавця, їм можна тільки стати. Для цього необхідно досягти певного рівня духовного розвитку, коли людина вже просто не може не займатися краєзнавством. На щастя кілійців, саме такому рівню відповідав Борис Олександрович Райнов.
Вивчаючи краєзнавство, можна відчути себе детективом, який розкриває давно забуті історії і події. Борис Олександрович був справжнім «детективом», і сторінки минулого життя Кілії, завдяки його наполегливості, стали відомими для нинішнього покоління. Райнов володів талантом гарного оповідача, результати його досліджень і розслідувань ставали цікавими розповідями. Цих історій назбиралося так багато, що вони вийшли за рамки «Нарисів історії Кілії». Тоді у світ виходить І том «Історії Кілії», більш повна версія історії нашого міста. Цей том висвітлив історію Кілії з початку її заснування і до 1914 року. У книзі 26 розділів, на сторінках кожного з них переплелися події і долі багатонаціонального кілійського суспільства. Борис Олександрович вивчав і трепетно збирав інформацію про культуру всіх народностей, що проживають на території Кілійського району. І в результаті він пише розділи про молдаван, росіян, українців, болгар, гагаузів, ромів, німців і єврейської громади.
|
|
У 2012 році кілійці отримали можливість познайомитися з ІІ томом «Історії Кілії».
Другий том «Історії Кілії» (1914-1945) - книга про самі драматичні події в Кілії і окрузі, Бессарабії і країні в першій половині грозового ХХ століття. Перша Світова війна, дві революції і ряд інших масштабних подій в історії. А потім інтервенція боярської Румунії, захоплення Бессарабії, двадцятидворічний режим окупації та воєнного стану, нестримне пограбування основної маси населення краю, загублені людські життя.
На великому документальному і мемуарному матеріалі в другому томі висвітлена історія звільнення Бессарабії Червоною Армією в 1940 році. У книзі розповідається про героїчну оборону фронту на Дунаї в 1941 році, про унікальну десантну операцію «Кілія - Веке» на румунському березі Дунаю.
На сторінках книги розповідається про мужність і героїзм, проявлені воїнами - визволителями у незабутньому 1944 році.
У книзі Борис Олександрович розповідає про долі багатьох кілійців, людей, які жили на цій землі, любили її і робили все можливе для її свободи і процвітання. Ці люди заслужили шанобливого ставлення до себе і того, щоб людська пам'ять зберегла їхні імена.
Закоханий в наш край, Борис Олександрович використовує будь-яку можливість познайомити з його славною багатовіковою історією всіх жителів району. Він розповідав про події двотисячолітньої давності і сучасної історії яскраво і достовірно, його статті в газетах і книги завжди викликали жвавий інтерес у кілійців. І сьогодні вони користуються великим попитом у читачів, мають величезну історичну цінність.
Де б не працював Борис Олександрович, він завжди відрізнявся великою працьовитістю. Краєзнавство, в якійсь мірі, було сенсом його життя. Саме йому він присвячував велику його частину.
Б.О.Райнов – чудовий історик і співрозмовник, великий ерудит і просто хороша людина – залишив в історії нашого краю чудову пам'ять про себе – свої праці. Усі, хто знав його – не забудуть, а хто не знав – впізнають його завдяки книгам.
Нинішнє покоління кілійців має бути гідним нашої історії. Воно повинно зберегти її і зробити свій внесок у вивчення та популяризацію знань про рідну Кілію та Кілійщину. Це буде справжнім доказом, що пам’ять про Бориса Олександровича жива і справа його життя живе та приносить нові плоди на ниві краєзнавства.
Райнов был и с нами остается,
Вспомним, кем он был для нас.
Мы гордимся, что с людьми такими
Нас судьба сводила много раз.
Райнов был… Увы, никто не вечен.
Но, оставив добрые дела,
Он достойной памятью отмечен,
Чтоб в сердцах она теперь жила.
Підготувала В.В.Прохорова, зав. МБВ ЦРБ
Редактор В.Г.Бур’ян |
200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» |
|
111
|
