Січень

В январе заиндевело
Все кругом.
И в мохнатой шапке белой
Старый дом.
М. Карадобри

(на фото м. Кілія вулиця Велика Дунайська)

27 – 95 років тому (1918), румунські війська окупували м. Кілію.
– 30 років тому (1983), було відкрито дитячий садок «Ромашка» в м. Кілії.
Лютий

Морозным утром в феврале
Шуршат сережки клена,
Рассвет зарею заалел –
Улыбкой небосклона…
А.Ефименко

(на фото В.А.Виходцев)

16 – 10 років з дня смерті В.А.Виходцева (1949 – 2003), кілійського поета, члена
Спілки письменників України.
17 – 95 років тому (1918), румунські війська окупували м. Вилкове.
Березень

Весна на крилі журавлинім
Летить над садибами нині.
Насипала всім ластовиння
І сонечка тепле проміння.
Є.Томша

3 – 135 років тому (1878), після російсько-турецької війни 1878 – 1879 рр. був підписаний
Сан – Стефанський мирний договір, за яким південна Бессарабія була
повернута Росії.
27 – 95 років тому (1918), Сфатул Церій Бессарабії проголосував за об’єднання краю
з Румунією, кілійські землі увійшли до складу боярської Румунії.
Квітень

Квітують вишні в квітні біля хати –
І зробилось біло у саду,
Де мене чекає біла мати,
Зупинивши стомлену ходу.
В.Виходцев

(на фото Є.Г.Томша)

1 – 15 років тому (1998), створено ООО «Титан» у м. Кілії.
6 – 75 років від дня народження Е.І.Назарова (1938), кілійського поета.
22 – 70 років від дня народження Є.Г.Томші (1943), кілійської поетеси.
Травень

Завирувало марево бузкове,
Травневий ранок в пахощах дріма,
І настрій мій піднесено-казковий,
І ні хмаринки у душі нема…
До сонця рвуться свічечки каштана,
Горіх сережки зрання приміря,
І затухає зіронька остання,
І ятраніє ранішня зоря.
А.Ефименко

(на фото І.Д.Константиновський)

3 – 100 років тому (1913), в м. Вилкове відбулося освячення старообрядницького храму
на честь Святого Миколи – чудотворця.
18 – 85 років від дня народження М.А.Музики (1928 – 2011), Героя Соціалістичної Праці,
голови колгоспу «Україна» с. Шевченкове.
11 – 195 років тому (1818), у складі Росії була утворена нова Бессарабська область
із центром у Кишиневі, в область увійшли кілійські землі.
21 – 100 років від дня народження І.Д.Константиновського (1913 – 1995), російського
письменника, драматурга та перекладача, уродженця м. Вилкове.
23 – 65 років тому (1948), острів Зміїний увійшов до складу СРСР.
22 – 100 років тому (1913), в м. Кілії відбувся страйк робітників двох взуттєвих майстерень.
27 – 35 років тому (1978), в с. Приморське було відкрито нову школу.
– 65 років тому (1948), була створена Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту
(ВРЕБФ).
Липень

Коли забіліють липневі хмаринки
В краю придунайськім над рідним селом,
В минулі часи моя пам'ять полине,
Неначе той жайвір до сонця крилом.
В.Сімейко

(на фото П.П.Боцу)

14 – 80 років від дня народження П.П.Боцу (1933 - 1987), молдавського поета, уродженця
с. Приозерне.
Серпень

У вуликах важкі від меду рами,
І від жита засіки тріщать.
І зимонька-зима не за горами
Серпневі зорі щедрістю горять.
В. Сімейко

(на фото М.Карадобрі)

2 – 20 років тому (1993), відбулася перша служба в Свято – Миколаївському храмі м. Кілії,
після його закриття в 1961 році.
10 – 15 років тому (1998), Указом Президента України на базі природного заповідника
«Дунайські плавні» було створено Дунайський біосферний заповідник.
25 – визволення Кілійського району від німецько – фашистських загарбників (1944).
27 – 70 років від дня народження М.Карадобри (1943 – 1998), кілійського поета.
– 95 років тому (1918), король Румунії Фердинанд І видав Декрет про введення
військового стану на території Бессарабії, який за 22-річний період румунської
окупації не скасовувався.

Вересень

Вереснева прохолода,
Світ згасаючих зірок,
Сповіщає нам природа:
Осінь робить перший крок.
А.Єфименко

(на фото О.Ф.Борщ)

2 – 55 років від дня народження О.Ф.Борща (1958), кілійського поета.
12 – 20 років тому (1993), відбулася перша служба в старовірському храмі Різдва
Пресвятої Богородиці м. Вилкове, після його закриття в 1962 році.
Жовтень

Бледнеет, выгорает понемногу
Родных небес густая синева,
И стелет щедрой осени дорогу
Багряная и желтая листва.
И с каждым днем скромней костер
рассвета,
Все тяжелей туманы над ре кой,
Опять поля, уставши за лето,
Уходят на заслуженный покой.
М.Борзаковский

(на фото осінь в м. Кілії)

1 – 20 років тому (1993), вийшов перший номер газети «Наше время».
7 – 50 років тому (1963), було відкрито Кілійську спеціальну загальноосвітню
школу – інтернат для розумово відсталих дітей І-ІІ ступенів.
22 – 25 років тому (1988), в м. Кілії було відкрито магазин «Універсам».
Листопад

Заблукала мелодія
Між молодих осик,
І я іду за нею
В давно минулий вік.
Мелодія від Бога –
Для мене сущий клад.
Дід, прадід певно чули,
Як грає листопад
В. Сімейко

(на фото М.А.Борзаковський)

8 – 105 років тому (1908), відбулося освячення новозбудованого храму на честь
великомученика Димитрія Солунського.
12 – 90 років від дня народження М.А.Борзаковського (1923 – 1990), кілійського поета.
21 – 130 років тому (1883), російський імператор Олександр ІІІ підписав «Положение
о срочном товарно-пассажирском и буксирном Черноморско-Дунайском пароходстве».
22 – 5 років тому (2008), в м. Кілії було встановлено пам’ятний знак жертвам голодомору
1932 – 33 та 1946 – 47 років.
– 5 років тому (2008), в с. Десантне було встановлено пам’ятний знак жертвам
голодомору 1932 – 33 та 1946 – 47 років.
– 5 років тому (2008), в с. Дмитрівка було встановлено пам’ятний знак жертвам
голодомору 1932 – 33 та 1946 – 47 років.
– 5 років тому (2008), в с. Приморське було встановлено пам’ятний знак жертвам
голодомору 1932 – 33 та 1946 – 47 років.
– 5 років тому (2008), в с. Приозерне було встановлено пам’ятний знак жертвам
голодомору 1932 – 33 та 1946 – 47 років.
– 5 років тому (2008), в с. Фурманівка було встановлено пам’ятний знак жертвам
голодомору 1932 – 33 та 1946 – 47 років.
Грудень

Завітала зима,
Закрутила снігами,
Намела кучугури,
Що скриплять під ногами.
І згадалося літо,
Ніжність променів сонця,
Що щоденно раненько
Заглядало в віконце.
А.Бурда

(на фото острів Зміїний)

9 – 15 років тому (1998), Указом президента України від 9 грудня 1998 р. № 1341/98
«Про території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного
значення» створено загально зоологічний заказник «Острів Зміїний».
2013 рік визначний ще і такими датами:
245 років тому на військовій карті Російської імперії відмічено нове поселення під назвою
«Селение липованское».
205 років тому (1808), комендант м. Кілії майор Лавров видав наказ про перепис населення
та інвентаризацію господарства міста та округи.
200 років тому (1813), було засновано с. Карамахмед, тепер Шевченкове (з 1946 р.).
195 років тому (1818), в м. Вилкове було закладено кам’яний фундамент
Свято Миколаївського храму.
190 років тому (1823), картографом М.Крицьким була складена перша карта острова Зміїного.
165 років тому (1848), в с. Шевченкове було освячено храм на честь Апостола Іоанна Богослова.
150 років тому (1863), в с. Василівка, було освячено храм на честь Архистратига Михаїла.
115 років тому (1898), в дельті Дунаю та придунайських степах працювала експедиція
ґрунтознавця та кліматолога В.В.Докучаєва.
115 років тому (1898), в м. Кілії розпочато будівництво храму на честь великомученика
Димитрія Солунського.
110 років тому російський царський уряд викупив у акціонерного товариства «Князь Гагарин
и сыновья» Чорноморсько – Дунайське пароплавство.
110 років тому (1903), в м. Кілії почало працювати приватне училище для дівчаток.
110 років тому (1903), в с. Приморське було освячено старовірський храм на честь ікони
Казанської Божої Матері.
105 років тому (1908), в м. Кілії було освячено старовірський храм Покрова Пресвятої
Богородиці.
105 років тому (1908), в с. Мирне, відбулося освячено храм на честь Архистратига Михаїла.
105 років тому (1908), в с. Шевченкове, була відкрита пошта.
100 років тому (1913), в с. Червоний Яр при храмі Різдва Пресвятої Богородиці було відкрито
церковно – приходську школу.
75 років тому (1938), було розпочато будівництво Кілійського елеватора.
65 років тому (1948), було створено Кілійську дільницю рисосіяння.
60 років тому ( 1953), почав працювати Кілійський хлібзавод.
50 років тому (1963), в с. Дмитрівка було створено колгосп ім. М.Кутузова.
50 років тому (1963), в с. Трудове було створено колгосп «Маяк.
50 років тому (1963), на околицях с. Шевченкове археологічна група М.М.Шмаглія вела
розкопки курганів.
45 років тому ( 1968), в с. Приморське було споруджено меморіальний комплекс на
братській могилі воїнів – визволителів села, до складу якого ввійшов пам’ятник
Герою Радянського Союзу К. Бочковичу. На меморіалі вписані в граніт 60 прізвищ
приморчан та морських десантників, які звільняли село від фашистських окупантів.
40 років тому (1973), в Кілійському порту було побудовано спеціальний причал для суден
класу «ріка - море».
35 років тому (1978), в с. Дмитрівка було відкрито школу.
35 років тому (1978), почав працювати морський торговельний порт Усть-Дунайськ.
25 років тому (1988), в с. Шевченкове було побудовано приміщення універмагу.
20 років тому (1993), в м. Кілії дитячий садок «Ромашка» переведено в новозбудоване
приміщення.
15 років тому (1998), вперше в районі по ініціативі Кілійської районної ради була проведена
акція «Людина року».
15 років тому (1998), в м. Кілії вперше було проведено свято «День району».
15 років тому (1998), вийшли в світ збірки віршів В.Виходцева «Дзвони вічного добра» та
«Полум’я кульбаб».
10 років тому (2003), в с. Новомиколаївка було установлено пам’ятник засновникам села.
10 років тому (2003), на острові Зміїний була створена науково – дослідницька станція
«Острів Зміїний».
10 років тому (2003), вийшла в світ перша книга Б.О.Райнова «Очерки истории Килии».
5 років тому (2008), вийшла в світ збірка віршів А.Бурди «Дунайська мозаїка».

Підготувала: В.В.Прохорова, зав. МБВ ЦРБ

Указом Президента № 1245/2000 от 17.11.2000 года день 22 июня отмечается как «День скорби и чествования памяти жертв войны в Украине». Этот день учрежден в память о начале Великой Отечественной войны, унесшей десятки миллионов человеческих жизней. Скорбный список населенных пунктов Украины, стертых с лица земли гитлеровцами, включает свыше 250 сел. Жертвами оккупантов становились не только лица, причастные к движению Сопротивления, но и те, кто не составлял никакой потенциальной угрозы режиму — дети, женщины, люди преклонных лет, больные. По отдельному плану уничтожались пациенты неврологических диспансеров, тяжелобольные. Настоящими конвейерами смерти стали «рабочие», «трудовые» лагеря, гетто и лагеря для военнопленных, которых на Украине насчитывалось около 230. Ужасной трагедией миллионов жителей Украины стала их принудительная депортация. Всего из Украины в Германию и другие страны захватчики вывезли от 2,4 до 2,8 миллионов мирных граждан, что составило почти 80% всех депортированных нацистами советских людей. Большими были потери среди граждан Украины, которые воевали в составе Красной армии, советских партизанских отрядов, ОУН–УПА, подразделений, созданных под эгидой вермахта и СС, польских и чехословацких военных и партизанских соединений, основанных на территории СССР. Во время войны погиб каждый пятый украинец. Но это далеко не окончательные данные. Над их уточнением по мере поступления новых материалов еще длительное время будут работать ученые, общественные организации, военкоматы — все те, кому дорога память о каждом человеке, которого забрала от нас война.

Оказывается, город назвали византийцы!

Загадочных названий в мире хоть пруд пруди. Название столицы украинской части дельты Дуная Вилково - не исключение. Кратко изложим несколько версий, одна из которых предоставляет первенство в именовании города византийцам.

Во первых, поселок в устье Килийского гирла Дуная с момента первого упоминания на картах (а затем и в документах) носил несколько названий. Первое - Липованское. Второе - Вилково. Потом Вилков (посад). Одновременно рядом отмечен Базарчук (теперь - на окраине Вилково). По ошибке на картах 18 века здесь же фигурируют Салине и Белгород. Несомненно, что к современному городу имеют отношение Липованское и Вилково, остальные - весьма спорно.

Во вторых, само название Вилково впервые упоминается позже Липованского - начиная с 1790-х годов. То есть старейшее название населенного пункта - Липованское. И нет сомнений, что произошло оно от первопоселенцев - старообрядцев липованского толка. Но вот Вилково... Многие по аналогии с вилкой или вилами считают, что в месте, где начинает ветвиться гирло Дуная населененный пункт переименован запорожцами, которые как раз в 1780-1790-х частично вытеснили отсюда первопоселенцев.

Разгадка загадочного названия оказалась в переводе еще византийского названия Ликостомон - именно так называлось Килийское гирло Дуная в 12-14 веках. В переводе с греческого - Волчье горло. Так называли и крепость в устье гирла генуэзцы. Позже болгары произносили его по славянски "Вълково гирло". Несомненно, что черноморские мореходы использовали это название и позже - до 18 века. А запорожцы заимствовали и по своему интерпретировали название. Так Волково гирло превратилось в Вилково село (затем посад, город).