Четверг, 29.06.2017, 00:07
Приветствую Вас Гость | RSS

Детская библиотека г.Вилково

Поиск
Форма входа

Наш банер
Герб України
Герб Вилково.
Запорозький козак
Вилково
Князь Володимир
Одесская область
ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ
Города и села
Статистика

Онлайн всего: 1
Зайцев: 1
Пользователей: 0

Главная » .. » Стихи для детей

..: 279
..: 271-279
Страницы: « 1 2 ... 26 27 28

УКРАЇНСЬКА МОВА
Мово моя українська —
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену —
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мене із кореня —
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров'ю моєю змішана.
І аж до скону залишена
В серці моїм.
В. Бичко

ЛИШ ПО-УКРАЇНСЬКИ
Українські діти
Всім говорять сміло:
Свій народ любити —
То велике діло.

Лиш по-українськи
Любо говорити,
І по-українськи
Господа молити.

Треба й чужі мови
Старанно вивчати,
Та з усіх найбільше
Рідну шанувати.
А. Незнаний

НАША МОВА
Мова наша, мова —
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова.

Мова наша, мова —
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість.

Я без тебе, мово,
Без зерна полова,
Соняшник без сонця,
Без птахів діброва.

Як вогонь у серці
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.
Ю. Рибчинський

НАША МОВА СОЛОВ'ЇНА
Солов'ї розливаються ніжно
У зеленім веснянім гаю,
Син до матері каже: — Ця пісня
Дуже схожа на мову твою.

Посміхається мати до сина:
— Пам'ятай, моє миле дитя,
Рідна мова завжди солов'їна,
Зігріває людей все життя.

Наша мова живе й буде жити,
Бо вона, ніби подих весни —
Пам'ятай ти завжди про це, сину,
Рідне слово теплом огорни.
В. Кленц

ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ
Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,
Де б'є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона як добірне зерно.

Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть!
Ф. Пантов

ВІРШ ПРО МОВУ
На білому світі,
На чорній землі
Є мова у квітів,
Є мова в зорі.
Є мова у бджілки,
В метелика й клена,
В бузкової гілки,
В любистку зеленого.
Є мова в калини,
В дрімучого лісу,
У річки й стежини,
В осіннього листу.
Та тільки тому,
Хто цурається
Рідної мови,
Не промовлять вони
Ані слова.
А Камінчук

РІДНА МОВА
Мова кожного народу
Неповторна і — своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші — трелі солов'я.

На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову,
Колосисту — на віки —
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,—
Бо ж єдина — так, як мати,—
Мова в кожного із нас!
Л. Забашта
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

На узліссі невеличку
Загубив дід рукавичку.
Поселились в ній зайчата
І ведмедик, і більчата,
Жабка, мишка і синичка,
І рудесенька лисичка.
Дружно й весело живуть:
Все в хатинці приберуть,
І наварять, і спечуть,
Сіроманця проженуть.
Заметілі як прийдуть,
Все навколо заметуть,
Заморозять, загудуть,
Та хатинки не займуть.
На узліссі невеличка
Є хатинка-рукавичка.
Н. Бугай
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

Сонце світить.
На горбок
Вибігає колобок.
Від бабусі він втікав –
Із віконечка упав.
Через сад, через місток
Покотився у лісок.
Зайчик весело стрибав –
Колобочка не спіймав.
Вовк сердито загарчав –
Колобочка не спіймав.
І ведмедик пробігав —
Колобочка не спіймав.
А лисичку він спіткав...
Горе-лишенько - пропав!
Н. Бугай
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

ОСІНЬ
Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:
- Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
- Через рік мене чекайте!
Л. Новикова

ЧАКЛУНКА
Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!
Н. Замрія

ОСІНЬ
Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!

ОСІНЬ
Ніби притомилося сонечко привітне:
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій.
Б. Чалий

КОРОЛЕВА ОСІНЬ
Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.
Н. Замрія

ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА
Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.
Г. Шевчук

ЛІСОВА КОЛИСКА
Стежка, озеро, стіжок –
Все у падолисті,
І в гніздечку для пташок
Задрімав сухий листок,
Наче у колисці.
В. Скомаровський

ОСІННІЙ ПАРК
Вже побагряніло
Листячко на клені,
Але на вербиці
Ще воно зелене.

На каштані листя
З жовтою каймою.
Йду осіннім парком
Тихою ходою.

Таких фарб немає
Влітку, ні зимою.
Недаремно осінь
Зветься золотою.
О. Війтик-Ющук

КАШТАНОПАД
Ось червоний
Впав листок,
А за ним
Каштанчик – скок!
Жовтий лист
На землю ліг,
Слідом знов
Каштанчик – плиг!
День за днем
Таке підряд –
Падолист,
Каштанопад.
Г. Маніва

ОСІНЬ
… Осінь на узліссі
Фарби розбавляла,
Пензликом легенько
Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,
Пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:
- Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
В золото одіто.
П. Осадчук

ШЕПІТ, ШЕЛЕСТ, ШЕРЕХ ЛИСТЯ
Шепіт, шелест, шерех листя...
Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста,
З тихим шумом падолисту.

Шелест, шурхіт по діброві...
Стиха осінь колискові
Шепче нам про неба просинь.
Шепче осінь. Шепче осінь...
Т. Корольова

ДОЩОВА ОСІНЬ
Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.

Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.

Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,-
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках».

І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.
А.Качан

ОСІННІ ТАНЦІ
Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
Підіймать!
Видно, вам не доведеться танцювать!
Тут як зірвуться листочки із дубка,
Із вербички, із берези,
Із кленка,— хто червоний, хто жовтавий,
Хто рудий, а хто трішечки зелений —
Молодий.
Як закрутяться у танці
Угорі! І низенько над землею,
У дворі. Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду!
От хто вміє танцювати
до ладу!
К. Перелісна

ДАРИ ОСЕНІ
Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.
Г. Шевчук

ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?
Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.

Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.
Г. Усач

ВОВК ОСІННЬОЮ ПОРОЮ
Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: «Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці».
М. Тарасич

ОСІНЬ
Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в'ялі
До землі припали.
Наче під листочком
Вітер догоря.
К. Перелісна

ЛИСТОПАД
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
А. Житкевич

ОСІНЬ
Осінь, ліс зашелестів,
Опадає листя.
Ліс накинув кожушок
Золотистий.
Відлітають вже птахи,
І пісень не чути
Забуваються стежки
В ліс забутий.
М. Трохим
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

ОСІНЬ
Знову я дивлюсь в віконце:
Он за ліс заходить сонце.
В лісі ходить хитрий лис...
«Мамо, що це, подивись?

Вчора ліс ще був зеленим
А сьогодні... онде клени
Червоніють, мов вітрила,
І берізка пожовтіла».

«Як красиво, — каже мама, -
Це віконце — наче рама,
А від сонця подарунок —
Панни Осені малюнок».
О. Роговенко

ОСІНЬ
Непомітно з’явилася осінь –
День коротшим стає щодоби.
Глянь, берізки – уже златокосі,
І в дубів багряніють чуби.

Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби – дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.
В. Бичко

КЛЕНОВІ ЛИСТКИ
Осінь, осінь... Лист жовтіє.
З неба часом дощик сіє.
Червонясте, золотисте
Опадає з кленів листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх пускають за водою.
З них плетуть вінки барвисті —
Червонясті, золотисті.
І. Блажкевич

БАРВИСТА ОСІНЬ
Осінній дощик дрібно плаче,
І листячко жовтогаряче
З дерев поволі опадає,
Лиш клен рудий горить-палає.

Дарує нам барвиста осінь
Буяння фарб і неба просинь:
Ранкові прохолодні роси,
Верби старої жовті коси,

Багрянець лісу світанковий,
Пташиний щебет загадковий
І павутиння візерунки —
Це щедрі осені дарунки.
Т. Корольова

ЗОЛОТА ОСІНЬ
Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
О. Бродський

ОСІНЬ
Коли вона загляне в сад —
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть, наче мед.
Коли огляне баштани —
Надмуться гордо кавуни,
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках —
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим: —
Заходь у гості, щедра осінь!
І. Кульська

ОСІННЯ ЛІЧИЛКА
Одна - велика диня,
А он два буряки,
Три баклажани сині,
Чотири огірки.

А далі теж не пусто:
Червоних п’ять перчин,
Шість качанів капусти,
Солодких сім морквин.

Ще далі поглядімо,
Що осінь принесла,
Анумо полічімо
Останні три числа:

Це - помідорів вісім
Та дев’ять картоплин,
А у вінку повисли
Аж десять цибулин.
А. Королів

ОСІНЬ
Осінню дмухнуло,—
Висохли квіточки,
Хмуро, безпритульно
Глянули садочки.
Жовкне і травиця.
Така її доля,
Хіба зелениться
Хлібець серед поля.
Хмара небо криє,
Сонечко не блисне,
Вітер вовком виє,
Дощ потоком висне.
Швидко погнав води
Струмок бистрохвильний;
Пташка від негоди
Подалася в вирій.
П. Грабовський

ОСІННІЙ ДОЩИК
Пожовтіло листячко
На кленочку,
Почорніли айстроньки
У садочку.
Заховалось сонечко,
Не видати,
Сипле вітер дощиком
Кругом хати.
Стукотить і грюкає
У віконця:
«А що?.. Вам не весело
Тут без сонця?».
Такий вітер капосний,
Сам гуляє,
А дітей на вулицю
Не пускає.
К. Перелісна
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

ОСІННЯ ВИШИВАНКА
Вишивають гладдю журавлі
Дощового неба скатертину.
Вітерець безжально до землі
Нахилив пожовклу горобину.

Оселився дощик на гіллі,
Облітає айстра пелюстками,
Вишивають небо журавлі
Чорними і білими нитками.
Б. Сахно

ОСІНЬ, НАША ОСІНЬ
Осінь наша, осінь —
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина,
Бабиного літа
Довгі, білі коси...
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.
Та не тільки славна
За свою ти вроду —
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!
М. Познанська

ХОДИТЬ ОСІНЬ
Загорнулися в тумани
Запечалені світанки,
Ходить осінь по стежинах,
Губить літа витинанки.

Розфарбовує осики,
Розлива свою журбу,
Взувши жовті черевики,
Іде прясти під вербу.

Золотими ниточками
Вишива сорочки кленам
І засмаглими руками
Листя струшує зелене.

На долоні розсипає
Срібні роси-намистини,
В довгі коси заплітає
Оксамитові жоржини.
Л. Новикова

ПОТЕМНІЛИ КРОНИ СОСОН
Потемніли крони сосон,
Тихо сіються дощі,
Оголила темна осінь
І дерева, і кущі.

І тепер здаля помітні
Гнізд воронячих шапки,
Зникли птахи перелітні –
Гуси, іволги, шпаки.

У гіллі синиця тенька,
Лущить зерна цілий день,
І від білочки опеньки
Поховалися за пень.
В. Скомаровський

ЗОЛОТА ОСІНЬ
В парках і садочках,
На доріжки й трави,
Падають листочки
Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє-чисте.

Метушні немає,
Тиша й прохолода –
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.
К. Перелісна

ОСІННЄ
Жовте листя. Сіре небо.
Яблука червоні.
Заховавсь пташиний щебет
У моїй долоні.

Попелясті павутини...
Очевидно, осінь
Просочилась по краплині
У серпневі роси.

Бродить вітер по алеях,
Носить запах диму.
Вітер губиться в ідеях:
Як зустріти зиму?

В сон поринули городи,
Яблука зірвали.
І зелене вийшло з моди,
Сіре модним стало.

Небо, тихе і похмуре,
Мокне у калюжі.
Чоловік задуму курить,
Згадуючи ружі.

Та нехай і згасла зелень,
Хай і зблякла просинь, -
Не печалься, рідна земле:
В тебе славна й осінь!
Л. Павленко

ЗАЖУРИЛАСЬ БДЖІЛКА
Зажурилась бджілка...
Що робити має,
Бо у полі жовкнуть квіти,
Де медок збирає.

Де медок збирала, -
Де вона гуляла,
Там ті квіти, ясні квіти
Осінь притоптала.

І зима надійде,
Вкриє гори й доли,
Хто заплаче за квітками,
Як не тії бджоли.
В Ґренджа-Донський

ОСІНЬ
Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світе, та не гріє
Сонце золоте.

Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.

Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.

Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє,
Що горобина.

Здалека під небом,
В вирій летучі,
Голосно курличуть
Журавлів ключі.
Я. Щоголів

БІЛОЧКА ВОСЕНИ
На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай-но
Ще побудуть тут мені!

Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло.

Буде холодно на дворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!

Але білочці не спиться.
Дятел стукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
Або хитрий бурундук.
Л. Костенко

ЯК ГАРНО В ЛІСІ ВОСЕНИ!
Як гарно в лісі восени!
Кленову гілочку торкни -
Вона здригається, бринить,
Немов струни сталева нить.
Жовтіють граби і дуби,
Вкривають листячком гриби,
Кущі, галявини, плаї,
Сліди малесенькі твої.
Навкруг завія золота -
Багряне листя обліта.
Сміється сіверко: "Лови!",
Зірвавши шапку з голови.
І ти за шапкою біжиш
У цей малюночок, у вірш,
В дитинства сонячного світ,
А мама дивиться услід.
Н. Стефурак

ОСІНЬ
Трав м'які вершечки
Зжовкли на покосі.
Вже тонкі вервечки
Посукала осінь,

І на них гойдає
Хмар важкі колиски
Тихо опадає
Листя із берізки.

Небо прохололе
Сіє дрібно мжичку.
Щоб родило поле
Жито і пшеничку.
Ф. Петров

ЖОВТЕНЬ
Тихо осінь ходить гаєм.
Ліс довкола аж горить.
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком
Стала наче молода.
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта...
Н. Приходько

ОСІНЬ
Сумує жовтень в нашому саду.
Поодцвітали мальви сніжно-білі,
Хмелі перебродили у меду,
І журавлі полинули у вирій.

Вже не сміються ластівки малі.
Не золотіє мак духмяним цвітом.
А яблуні - заплакані й сумні...
Вони не скоро знов побачать літо.

Все листопади вдаль перенесли...
Бузкова тиша. Сад тривожно-синій
Смородина ще в залишках золи.
А на гілках цвіте холодний іній.
Н. Донець
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

ОСІННІ КЛОПОТИ
На городі осінь мила
Нам гостинці залишила.
Зажурилась баба Ната:
— Як же вчасно все зібрати?!

Зберемося разом, друзі, —
Допоможемо бабусі!

Баранець з ягням удвох
Обмолочують горох.
Свинка й козлик залюбки
В льох складають бурячки.

ОСІННІ ВІЗЕРУНКИ
Осінь килим ткала з листя —
Візерунки золотисті
З червонястими квітками
Та барвистими стьожками.
Осінь килим вишивала,
Ниточок пішло чимало —
Листя клена і калини,
Дуба, ясеня, ожини,
А між ними горобина —
Наче полум'я горить!
Осінь ткала з листя килим.
Де-не-де щось зеленіло,
Зверху смуга срібно-біла —
Зранку паморозь блищить...
Ю. Ференцева

ОСІНЬ
Прийшла до лісу осінь,
Торкнулась верховіть:
— Вже годі вам, дерева,
Як влітку, зеленіть! —
А Ірочка прибігла,
Поглянула на ліс:
— Ой, що ж ти робиш, осінь,
Усе змінила скрізь!
Усе зелене стало
Сухе та жовте враз,
Заждала б трохи, осінь,
Не йшла б іще до нас. —
А осінь усміхнулась:
— Прийшла моя пора,
Учитись скоро піде
До школи дітвора!
А те, що після літа
Змінились сад і ліс,
Не так вже і погано:
Піди і подивись! —
Пішла Іринка в хащі,
А зарості густі
Зробились фіалкові,
Червоні й золоті!
Пішла тоді Іринка
В садочок до ріки,
А там уже достигли
І груші, і сливки.
І хоч нема в садочку
Зеленої трави,
Там яблука рум'яні
Аж просяться: зірви!
В лісах — краса осіння,
В садах — рясні плоди...
Це дуже добре, осінь,
Що ти прийшла сюди!
І. Муратов

ЛИСТОК
Наче в нашому саду
Літа й не бувало, -
Я під вишнями іду,
Листя геть опало.
Голі вишні і бузок
В тихому підтинні.

Он лише один листок
Звис на павутинні.
Зачепився нашвидку
За гіллячку нижню.

Видно, боляче листку
Покидати вишню.
Я візьму його мерщій,
Занесу до хати.
Він у читанці моїй
Буде зимувати.
В. Швець

ЛЕЛЕКИ
Ходять лелеки по лузі,
Ходять лелеки у тузі:
Завтра у вирій далекий
Будуть летіти лелеки.

Шкода їм кидати літо.
В рідному краї, а треба,
Треба у вирій летіти:
Он уже осінь у небі.

Ой, уже осінь усюди
Сіє туманами мжичку!
Скоро вже холодно буде:
Жаби ховаються в річку.

Завтра ранесенько-рано,
Сонце лиш сходити стане,
В сизім осіннім тумані
Клекіт лелечий розтане.
М. Познанська

ПОБЛИЗУ ОСІНЬ
Покрились золотом ліси,
Трава пожухла і зів'яла...
Такої дивної краси
Я навесні не зустрічала.
Такого й влітку не було,
Хоч колосилося колосся,
Це чудо статися могло
Лише коли поблизу Осінь.
В. Чикало

ХИТРИЙ ЛИС ФАРБУЄ ЛІС
Хитрий лис на верховині
Носить фарби у майстрині
Лис, покуль зима настане
Ліс фарбує у багряне.
На дива дивитись скорі
Звірі збіглися у дворі:
- Лис фарбує ліс! – Дивиться!
Не торка ялиць одних:
Хитрий він, тому й боїться
Поколотися об них.
В. Лучук

* * *
Барвиста осінь намалює небо синім,
Таким прозорим і ясним, мов скло,
І полетить в небеснім верховинні
Ключ журавлів, шукаючи тепло.
І позолота упаде з її палітри,
І зачарує ліс, і луг, і зелен-гай,
І пісня листя під сопілку вітру
Заколисав милий серцю край.
В. Чикало
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

Хто любить Україну, чи питати треба?
Той, хто шле молитву за неї до неба.
Хто просить у Бога і миру і волі,
Вітчизні коханій щасливої долі,

Хто думкою лине до рідних степів,
Де прадідна нива батьків і дідів.
Хто любить Україну? Той, хто все працює,
Будня хвилин цінних дармо не марнує,

Чи праця велика, жертовна для справи,
Чи тиха, спокійна, без гамору-слави.
Хто цеглу по цеглі все двигає й носить,
Хто потом перлистим чоло своє росить.

Той любить Україну, той кохати в силі,
Хто знає минуле, сховане в могилі.
Хто гордий, що в змагу за волю-свободу
Наш нарід не плямить козацького роду.

Хто любить наші звичаї та мову
І пісню співає дзвінку і чудову,
Хто все те шанує і хто з тим щасливий,
Той любить Україну - той є правдивий!

Савицька І.
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

Вся площадь детям отдана.
В рисунках целая страна.
Мелки цветные у детей.
Вот на рисунке воробей.

Рисуют сердце и цветы.
Рисуют речки и мосты.
Рисуют солнышко цветное.
Рисуют самое родное.

Вот птички к облакам летят.
В корзинке пятеро котят.
А рядом мчится самосвал.
Спешит с песком за перевал.

Балкон, принцесса со звездой.
Вот принц торопится домой.
Бегут по рельсам поезда.
А в небе плавает звезда.

Чуть ниже самолёт летит.
Вот ласточка к гнезду спешит.
Плывут по небу облака.
Течёт красавица река.

Рисуют дети яркий смех.
Свои мечты и свой успех.
Они для счастья рождены.
Великой и большой страны.

Лебедев Григорий Иванович.
Стихи для детей | Переходов: 0 | Дата: 14.03.2013

1-10 11-20 ... 251-260 261-270 271-279
..
Праздники Украины
Праздники Украины
Погода
Прогноз погоды в Вилково » Украина
ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ
Шевченко Т Г
М.Коцюбинський
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Іван Франко
Пришвин М.М
Вишня Остап
111


Гоголь "Вечера на хуторе близ Диканьки" - сочинение "Вечера на хуторе близ Диканьки"

Реферат: Політичний портрет М. Грушевського

Скачать Бонк - Английский шаг за шагом

Смотреть онлайн Гарри Поттер (все части)

Смотреть онлайн Сказка о царе Салтане (1966) DVDRip

Смотреть онлайн Дюймовочка (2007) DVDRip

...
Поисковый анализ сайта
Besucherzahler russian brides interesting marriage foreign men
счетчик посещений

Copyright MyCorp © 2017