Українська письменниця – прозаїк і поет. Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. 1968 року переїхала з батьками до Києва. Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 року (писала вірші).
Закінчила: київську середню школу №82 (1977), філософський факультет Київського університету імені Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986). 1987 року захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських наук.
В 1986-1988 роках викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім.Чайковського. З 1988-го - співробітник Інституту філософії Академії Наук України. В 1992-1994 роках перебувала в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому) як “запрошений письменник” та Фулбрайтівський стипендіат. Від 1996 року, коли було видано «Польові дослідження з українського сексу» в Україні та «A Kingdom of Fallen Statues» у Канаді, провадить кар’єру професійного літератора. Багато подорожує. Має низку громадських навантажень - віце-президент Українського ПЕН-центру, член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження», член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.
Є автором поетичних збірок «Травневий іній» (1985), «Диригент останньої стрічки» (1990), «Автостоп» (1994), «A Kingdom of Fallen Statues» (1996), «Новий закон Архімеда. Вибрані вірші» (2000), «Друга спроба: Вибране» (2005); прозових творів «Інопланетянка» (1992), «Польові дослідження з українського сексу» (1996), «Казка про калинову сопілку» (2000), «Сестро, сестро (повісті й оповідання) (2003), «Музей покинутих секретів» (2009).
