Єдиним місцем, у межах території Причорноморської западини, де на денну поверхню виходять нижні горизонти осадового чохла, гірські породи, що сформувалися у палеозої, є острів Змійний... Острів Зміїний розташований в північно-західній частині Чорного моря. Віддаленість від українського берега складає 35 км, від румунського – 36 км, від турецького – 420 км, від м. Одеси – 160 км, від півострова Крим – 175 км. Найближчий населений пункт - м. Вилково.
Площа острова - 16,0 га, максимальна висота над рівнем моря - 41,3 м, найбільша довжина - 615 м, ширина – 560 м. Грунт острова скельний, вода - із свердловини, частково привізна. У чотирьох милях на захід від острова проходить рекомендований шлях паромної переправи Одеса-Варна. Цей шлях використовують судна прибережного плавання, які прямують до портів Румунії, Болгарії, Туреччини. Інтенсивність руху суден в районі острова складає в середньому 8-10 суден на добу. Більшу частину року в районі острова ведуть промисел українські риболовецькі судна (3-6 суден одночасно).
Острів Зміїний - єдине тектонічне підняття на великому (64 000 кв.км) північно-західному шельфі Чорного моря, значно віддалене від берегів. Острів виділяється унікальним географічним положенням. Він складений з усадочних, грубо уламаних порід, які чергуються з кварцитовими пісковиками, кварцовими конгломератами, строкато кольоровим відкладенням.
Ділянка о. Зміїний є масивом, обмеженим з усіх боків розломами. Його береги ніби складені з окремих уламків, а верхня частина вкрита бурими неогеновими глинами та четвертинним делювієм. Давні міцні породи острова утворюють обривчасті і скелясті абразійні форми рельєфу, які не перекриваються сучасними відкладеннями.
Острів Зміїний відноситься до складчастої структури палеозоїд, де, вірогідно, проявились не тільки герцинська складчастість, але й одна з останніх фаз каледонського тектогенезу, внаслідок цього породи досить дислоковані і метаморфізовані. Поверхню острова складають нижньодевонські породи, в яких зустрічаються палеонтологічні залишки цього віку, що дає можливість стратифікувати товщі за палеонтологічними ознаками. На південному березі острова в прошарку зеленувато-сірих алевролітів знайдені відбитки та ядра молюсків і остракод. На північно-східному мисі острова та в обриві його північного берега глинисті прошарки містять відбитки черепашок і ядра остракод. У межах острова доступні для безпосереднього вивчення гірські породи, які сформувалися в силурійскій та девонський час і можуть у собі нести інформацію про древні та всі наступні геологічні процеси які проходили на даній території.
Роль давніх порід о. Змійний як носіїв достовірної геологічної інформації ще більш зростає в зв'язку з перспективами нафтогазоносності цієї території. Окрім того, древні породи острова Змійний і сучасні морські донні відкладення є основою (субстратом) на який формують і багато в чому визначають стан і розвиток сучасних екосистем острова і прилягаючої акваторії.
Клімат острову помірний. Середня температура зими коливається від 0 до 2°С, літа - від 19 до 24°С. Абсолютний максимум температури +40°С, абсолютний мінімум -30°С. Середньорічна сума опадів близько 300 мм. Переважаючими напрямами вітру і хвилі є західний і північно-східний.
З метою збереження та відтворення цінних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу, згідно з Указом Президента України від 9 грудня 1998 року на о. Зміїний встановлений загально-зоологічний заказник загальнодержавного значення «Острів Зміїний» з прилеглою акваторією, що має особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність.
Протягом останніх років на о. Зміїний було відряджено понад 25 наукових експедицій вчених Одеського національного університету ім.Мечникова. В ході обстежень о. Зміїний вченими зареєстровано біля 46 видів риб, з яких 14 занесені до Червоної книги Чорного моря. Екологічно цінна частина острова з прилеглою 500-метровою акваторією є місцем масового відпочинку перелітних птахів. Зареєстровано 200 видів мігруючих птахів у т.ч. 28 видів птахів, які занесено до Червоної книги України. Вперше для фауни України відмічений маскований сорокопуд, а також рідкісні види – ластівка даурська, серпок рилець білочеревий, сипуха, тощо. Слід відмітити, що 13 видів рослин стали несподіванкою для дослідників. Зростає рястка відігнута, що занесена до Червоної книги. У прибережних водах водяться краб волохатий, кам’яний, мармуровий, трав’яний, а також лосось чорноморський та афаліна чорноморська, які також занесені у Червону книгу України.
Незважаючи на незначні розміри, регіональне значення острова виключно велике. Стратегічне і геополітичне значення о.Зміїний визначається його географічним положенням, як крайньої, висуненої в море, південно-західної ділянки території України.
Володіння островом дозволяє Україні контролювати підходи до дельти р. Дунай і судноплавні шляхи в північно-західній частині Чорного моря, а також закріпити за собою значну частину прилеглого шельфу відповідно до Міжнародного законодавства.
Історична довідка
О. Зміїний - унікальний історико-археологічний об'єкт далекого минулого України. Він входить до "Державного реєстру національного надбання (пам'ятки історії, монументального мистецтва та археології)".
О. Зміїний, відомий в античних джерелах як острів Левке (Білий) ще в VI в. до н.е., самотньо розташований посередині моря кам'янистий острів став притулком для моряків і мандрівників, що і побудували тут храм Ахілла - старогрецького міфічного героя Троянської війни. Храм Ахілла проіснував понад 1000 років до 4 ст. н.е. до падіння старогрецького міста Ольвія (Борисфена), вплив якого розповсюджувався на о. Левке.
На початку нашої ери острів Левке втрачає своє сакральне значення і стає звичайною зручною стоянкою для кораблів Римської імперії, а потім для генуезьких і венеціанських торгівельних суден. У VIII-IХ ст., острів відвідують слов'янські племена, про що свідчать археологічні розкопки. Вперше під назвою Фідонісі (Зміїний острів) про нього згадувалось у ХIII в. у Генуезьких лоціях. З ХVІ в. острів належав Османській імперії і мав назву Ілан-Ада (острів Змій). До цього часу археологи знаходять тут турецькі монети ХVІ-ХVІІ віків. О.Зміїний іменувався в різні часи Ахілловим островом, Островом блаженних, Філоксії, Фідонісі, Ілан-Ада, Шерпілором.
Враховуючи вигідне географічне і стратегічне розташування, острів використовувався як форпост у багатьох війнах на протязі усіх часів - від середньовіччя до нового часу.
