Главная » 2013»Март»13 » Реферат на тему: Герб України та його історія
00:22
Реферат на тему: Герб України та його історія
Що таке герб?
З історії Герба України
Герб - офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, на офіційних вивісках державних установ, навчальних закладів. „Герб - це відмітний знак, символічна емблема держави, міста, роду або дворянської особи, зображений на прапорах, печатках, монетах, документах та інше» .
Що ж собою, власне, являє Герб України? Історія нашого Державного Герба сягає дуже глибоко. Взагалі, герб - геральдичний знак, який використовувався можновладними людьми для позначення приналежності якогось предмета, земель, знарядь праці певній людині або роду. Герби карбувалися на княжих грамотах, знайдені гербові знаки на печерах тощо. Цей знак заміняв князям ім'я, тобто був не тільки іменним знаком, але й вказував на особисту власність певній особі частки майна. Такі знаки дійшли до нас з дуже далеких часів.
Археологи віднайшли його на Поділлі. Це були наскельні малюнки з тризубом. Вчені датують їх IV-III тис. до н.е. ; в Ольвії такі знаки датуються І тис. до н.е.;
на монетах Боспорського царства тризуби карбувалися з V ст. до н.е. і були успадковані скіфами, які вважали себе нащадками атлантів.
Тризуб - слово з боспорських перекладів. Означає «триденс». Це були знаки родових старійшин чи племінних вождів. Згодом знак тризуба почав використовуватися як тавро.
За давньогрецькою міфологією, бог морів Нептун тримав у руці Тризубець. За найдавнішими переказами, Тризуб і жовто-блакитна фарба були символами легендарної Атлантиди і саме з того часу шануються нашими предками. За іншими версіями, Тризуб символізує Трійцю Життя: Мудрість, Знання і Любов, або: Вогонь, Воду, Землю (Життя).
Особисті знаки князів Рюриковичів
Найперші спогади про тризуб як символ держави знаходимо на території України. Вони датувалися першими століттями н.е. в Боспорському царстві використовувалися як родові знаки боспорських царів: Котіса (123-131 pp.), Ріміталка (131-153 pp.), Ріскупоріда (239-261 pp.). Продовжуючи історичні традиції, кримські хани через 1000 років використовують тризуб, карбуючи його на срібних монетах (хан Дєллєт-Бурді).
У VI-V1II ст.ст. цей знак знаходимо на Полтавщині і на Київщині.
За княжих часів тризуб почав набувати сучасної форми.
На деяких давніх та середньовічних храмах збереглися дуже давні знаки у вигляді тризуба.
Наприклад, такий хрест-тризуб має Володимирський собор у Києві. Поєднання хреста з тризубом є на маківці Золотих Воріт у Києві.
Перша літописна згадка про знаки належить до X ст. Дружина князя Ігоря Ольга розставляла князівські знаки по всій Київській землі - аж до Новгородських земель, повідомляє «Повість временних літ» (XI ст.).
Князь Святослав використовував прапори, держаки яких увінчувалися тризубом (957-972 рр.).
У Х-ХІ ст.ст. такі знаки знаходимо у документах; вони зображені на грошових знаках Володимира Великого у Києві (980-1015 рр.).
Цей знак був на срібних монетах князів Святослава та Ярослава Мудрого. Був тризуб і у гербі Анни Ярославни, королеви Франції.
Князь Володимир Святославич (980-1015 рр.) карбує срібні монети із зображенням тризуба. На монетах надпис: «Володимир - на столі (тобто на престолі), а це його серебро». Після смерті Володимира Святославовича знак тризуба довгий час зберігався на монетах великого князя Святополка (1015-1019 рр. правління); Ярослава Мудрого (1019-1054 рр. правління) і навіть на грошових знаках тмутараканського князя Мстислава Хороброго.
Цікаво, на монетах Великого князя Володимира Святославовича з одного боку зображено самого князя, з іншого - напис: «Володимир - на столі (тобто правлячий), а се його серебро» і зображення його герба - тризуба. Значення цього знака різні вчені пояснюють по-різному: зображення птаха, лука, якоря, зашифроване написання слів Володимир, Воля тощо.
Є зображення герба - тризуба і на клеймі стародавньої цегли, яку було знайдено при розкопках Десятинної церкви у Києві. Дехто з учених висловлює думку, що тризуб був символом-знаком князівської влади Рюриковичів.
Є зображення державного знака на плитах Успенської церкви у Воло-димирі-Волинському. Церква була збудована у другій половині XI ст.
Зображення тризуба зустрічаємо на варязькому мечі.
Королева Франції Анна, дочка Ярослава Мудрого, принесла свій родовий знак до складу французького герба.
На монеті Ярослава Мудрого було зображення св. Георгія (Георгій -це друге християнське ім'я князя), а на зворотному боці - тризуб і напис: «Ярославля серебро».
Знак влади у вигляді двозуба використовувався сином Ярослава Мудрого Ізяславом (1054-1078), Ярополком, київським князем Святополком (1093-1113), атакож галицьким князем Левом Даниловичем (1264-1301 рр.).
Великий князь київський Володимир Мономах (1113-1125 рр. правління) перейняв собі знак тризуба Володимира Святославича.
Із 862 року до 1471-го Україна жила самостійним життям, що й дозволило розвиватися геральдиці як України в цілому, так і знаковій системі окремих українських земель і навіть родів.
На землях Галицько-Волинського князівства, крім основного зображення тризуба використовувався герб галицьких князів - лев. Герб, який дійшов до наших часів, датується 1316 роком. Цей герб, тільки вже модифікований, став використовуватися як герб Львова і Галичини. Козацька держава - Гетьманщина - мала герб із зображенням козака з мушкетом (наприкінці ХУІ-ХУПІ ст.ст.)
У ХУ-ХУІІ ст.ст. тризуб зустрічається в Україні як складовий елемент геральдичних знаків окремих династій та родів.
Після 1652 року гетьмани та козацька Україна, хоч і під «наглядом» Росії, але все ж таки самостійно розвивають свою національну культуру, а, значить, і продовжують традиції удосконалення державної національної символіки. Цей недовгий період триває до 1775 р. - року зруйнування Запорізької Січі. Бо саме там зберігалася національна символіка, яка використовувалася як позначки на корогвах козацьких полків. До речі, один елемент із козацької символіки — козак із мушкетом - був внесенийдо складу проекту Великого Державного герба України у наш час.
На початку XX ст. відбувається процес відродження старого князівського знака. У лютому 1918 року у Коростені Мала Рада схвалила використання золотого тризуба на синьому тлі як Державного Гербу України. Використання золотого і синього кольорів мало бути символом життєдайного для України сонця у безмежному космічному просторі.
hј
hј
hј
T
? і Василевск» (цар, управитель), або Володимир Великий. Більше сучасне прочитання із невеликою графічною зміною: Воля. Але «...визнати ідею такого прочитання давнього знаку, - говорить відомий дослідник давнини, народознавець Г.Лозко, - значило б відмовитися від визнання його давності». І дійсно, ще давні, праіндійські божества Шіва та Вишну зображуються із тризубом. Тримає тризуб у руці і скіфський цар Ташимасад.
Головна ж ідея цього Знака - це число «З», тобто - поєднання трьох основ буття, троїстість життєвого простору.
З початком Першої світової війни знак тризуб - символ української землі - беруть на свої кокарди українські січові стрільці, а у війську УГА заснували орден «Золотий тризуб» І-ІУ ступенів.
22 березня 1918 року Центральна Рада прийняла тризуб князя Володимира за Герб УНР. Проект Тризуба був підготовлений художником Кри-чевським.
Таким чином, у часи Гетьманату (1918 р.) Тризуб був збережений.
За часів Директорії (1918-1920 рр.) він так само виконував державницьку функцію. Його зображення було на державних банкнотах і печатках.
22 січня 1919 року після оголошення Акту Злуки українських земель Тризуб став Державним Гербом об'єднаних українських земель: УНР та ЗУНР.
Протягом певного часу Тризуб використовувався в Червоній Українській Галицькій Армії (ЧУГА) як відзнака.
Цікаво, що у 1930-му році на о. Шанця (на Дніпрі) було знайдено кам'яну застібку часів трипільської культури, на якій зображено тризуб.
Протягом століть тризуб був поширеним по всіх князівствах Київської Русі; за тривалий час зазнав певних змін, але все-таки зберіг свою первісну основу в зображенні. Саме зображення тризуба має понад 200 різновидів. Дослідники походження цього знака висловлювали багато думок щодо суті самого знака. Є думки, що тризуб символізує єдність, тривимірність світу. Пізніше стали пояснювати його як єдність Бога-Отця, Бога-Сина, Бога-Духа Святого.
Сучасний Герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю і є продовженням у розвитку геральдичних традицій українського народу. В його основу покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі.
У наш час Тризуб став символом відродження Батьківщини і її традицій, продовженням славних сторінок її історії.
Слід зауважити, що вже у 2002 році Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про Великий Державний герб України. Комісію по розробці проекту очолював віце-прем'єр міністр М.Жулинський. За ескізом це має бути щит синього кольору, а на його тлі - золотий Тризуб - знак князівської держави Володимира Великого. По боках — козак із мушкетом — Герб війська Запорізького (праворуч), а ліворуч - коронований лев - Герб Галицько-Волинської держави. Над щитом - князівський вінець, під щитом - золоте колосся пшениці, яку тримають кетяги червоної калини, обвиті жовто-синьою стрічкою, тобто за основу взятий Тризуб з Великого і Малого гербів УНР. Так зберігаються принципи історичних традицій, які повинні і надалі передаватися наступним поколінням.
Сучасний малий герб України
У сучасній Конституції України сказано, що Тризуб, тобто Малий герб України, має становити основну, центральну частину Великого Державного герба. Перший проект такого Великого державного Герба було створено ще у 1939 р. Миколою Битинським1 у Празі на замовлення Уряду УНР в екзилі2. У 1939 р. М.Битинський стає автором комплекту ескізів «Державні відзнаки України», а також окремої листівки «Герби українських земель».
Сам проект Державного герба УНР М.Битинського став цікавою пам'яткою вітчизняної геральдики. Цією роботою автор стверджує необхідність для держави мати повноцінну, європейського рівня символіку, яка б свідчила про соборність та єдність усіх етнічних земель України.
У наш історичний час Тризуб як Малий герб суверенної України був затверджений у 1992 році. За традицією княжних часів зображення Тризу-ба-герба було нанесено і на монети нашої Держави.
Отже, єдність кольорів золотого (жовтого) і голубого у свідомості нашого народу одержала вираження у поєднанні цих кольорів на гербі і на прапорі так же природно, як поєднується стихія вогню (жовтого) і води (голубого) і як поєднуються у природі голубі простори чистого повітря Батьківщини із золотими ланами пшениці в Україні. Це стає символом невмирущого життя - голубий колір та багатства рідної землі - жовтий (золотий) колір.
