Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
|
Святий Миколай
Через поле, через гай
йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
він несе для всіх гостинці.
М.Пономаренко
Миколай
Коли замерзла річка
і став біленьким гай,
прийшов у темну нічку
на землю Миколай.
Від хати і до хати
снігами через лід
спішить, спішить завзято
старенький сивий дід.
Він в шапці-неведимці,
у теплім кожушку,
приніс усім гостинці
у чарівнім мішку.
Н.Тріщ
ЗИМОВА КОЛИСАНКА
Відшуміли весни,
Віддзвеніло літо,
Попрощалась з нами
Осінь сумовито...
Вже зима холодна
Проситься до ґанку
І співає стиха
Свою колисанку:
Спи, свята землице,
Із озиминою,
Вас тепленько вкрию
Диво-пеленою.
Сніговим кожухом
Вкрию стан чарівний,
На той рік щоб мали
Урожай добірний.
Зимонько чудова,
Зимонько завзята,
Ти щораз приносиш
Нам великі свята:
На Андрія — жарти,
Миколай — гостинці...
Ще й Різдво Христове —
Вогні на ялинці.
М. Баліцка |
|
ІШОВ МИКОЛАЙ ЛУЖКОМ, БЕРЕЖКОМ
Ішов Миколай лужком, бережком,
Святий Миколай лужком, бережком,
Від хати до хати із своїм мішком,
Ішов Миколай з червоним мішком.
Відчиняйте двері — йде Миколай,
Він благословить весь рідний наш край.
Пропаде руїна, а ненька – Україна
Буде процвітати із краю в край.
Вже у вашій хаті святий Миколай,
Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай.
Слова народні
МИКОЛАЙ
Ти сьогодні швидше спать лягай,
Бо приїде в гості Миколай.
Бачиш, перша зіронька горить —
То вже Миколай до нас спішить.
В нього коні білі, наче сніг,
Борода сивенька аж до ніг,
У сріблясті саночки сіда,
І за вітром в'ється борода.
Миколай про діток знає все,
Подарунки кожному несе,
Має для дитячих подушок
Подарунків повно — аж мішок!
В. Паронова
ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить, —
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю!
Ой хто, хто спішить в твої двори,
Того ти на землі й на морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш му в гріхи впасти,
Миколаю!
Ой хто, хто к ньому прибігає,
На поміч його призиває,
Той все з горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколаю!
Миколай, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами,
Ми тя будем вихваляти,
Ім'я твоє величати,
Миколаю!
Слова народні |
|
МИКОЛАЙ
Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Він в шапці-невидимці
У теплім кожушку,
Приніс усім гостинці
У чарівнім мішку.
Н. Тріщ
МОЛИТВА ДО МИКОЛАЯ
Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.
Н. Гуменюк
ЗИМОВИЙ ВЕЧІР
Зимовий вечір впав на плечі,
Неначе казка все навкруг.
Біліє поле в темний вечір,
Біліє гай, діброва, й луг.
Під кригою завмерла річка,
На вітах іній виграва,
А дерево, неначе свічка,
Немов іскриночка жива.
Блищать сніжинки на малятах,
Іскриться сніг, біліє все.
А з неба у святкових шатах
Нам Миколай дари несе.
І. Салюк |
|
СВЯТО МИКОЛАЯ
Є на світі свят багато
Урочистих, визначних,
Але Миколая свято
Найприємніше із них.
Миколай святий — не казка,
Це не Дід Мороз, о ні.
Миколайчику, будь ласка,
Ти приходь до мене в сні.
Під подушку я загляну,
Рано-вранці посміхнусь.
Подаруночки дістану,
Миколаю поклонюсь.
Подаруночки — це свято,
Та я молю не про те,
Бережи матусю й татка,
І хай рідний край цвіте.
Люблять діти Миколая,
Шану кожен віддає.
Хто в мольбах його благає,
Всім він поміч подає.
Через нього Божа ласка
З неба сходить до людей.
Миколайчику, будь ласка,
Завітай до всіх дітей.
СВЯТИЙ МИКОЛАЮ
Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.
Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
М. Підгірянка
ГІСТЬ ІЗ НЕБА
У дитячий край щасливий
Йде весела вість:
Бо коником білогривим
Їде з неба гість!
Дарів гість везе багато —
Повні саночки;
Радість буде в кожній хаті,
Бо в них книжечки.
Книжечок там тисячами,
Цікаві такі:
З казочками, з байочками,
Повно образків!
Їде, їде гість той скоро,
Щоб бути на час,
Та до чемних лиш, дітворо!
Чи всі чемні з вас?
Їде, їде гість багатий
У дитячий край —
Хто гість, ви раді знати?
Святий Миколай!
А. Лотоцький |
|
ЩЕДРИЙ МИКОЛАЙ
Через поля, через гай
У червонім кожушку
Поспішає Миколай
На санчатах по сніжку.
В торбі іграшки везе,
пряники медові.
В кожні хату увійде,
Сповнений любові.
Зранку встане дітвора,
Зблиснуть оченята –
Подаруночків гора,
Радості багато.
Г. Шевчук
ВІН ХОДИТЬ
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата,
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.
Синочку, лише пригадай,
Це добрий Святий Миколай.
С. Майданська
ЛИСТ ДО ЧУДОТВОРЦЯ
Святий отче, Миколай,
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров'я для родини,
Красну долю для Вкраїни.
В. Багірова
ЇДЕ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Забілів снігами гай -
Їде святий Миколай!
Коло нього на крилятах
Синьоокі янголята.
Хоч надворі зимний час,
Не забув Святий про нас,
В кожнім мешканні дитинці
Гарні він дає гостинці.
Просим ми Тебе, Владико!
Втіху нам зроби велику,
Радість нам найбільшу дай:
Звесели наш Рідний Край! |
|
Лист до неба
Н.Наркевич
Гей, пошлемо листочок до раю:
„Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! –
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Завжди ми були чемні та милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.
Ми складаєм долоні маленькі
У молітві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба –
А Антипка нам зовсім не треба!”
Гей, напишем листочка до раю:
„Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!”
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.
* * *
Лист до Святого Миколая
Г.Черінь
Святий Миколаю!
Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м”якого –
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку – синю стрічку,
А найбільш – малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила....
Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий,
Але ж Ти – незмірно добрий....
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато –
Так, як скажуть мама й тато. |
|
У ніч святого Миколая
І.Савицька
Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блистять зірками,
Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії...
.... Хмари, небо, зорі, рай....
Білі ангели-лелеї,
А між ними Миколай...
На санчатах щедрі дари –
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ...
Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
„Ненечко, чи це мені?”
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон... |
|
Саша Черный
Зимою всего веселей
Сесть к печке у красных углей,
Лепешек горячих поесть,
В сугроб с голенищами влезть,
Весь пруд на коньках обежать
И бухнуться сразу в кровать.
Весною всего веселей
Кричать средь зеленых полей,
С барбоской сидеть на холме
И думать о белой зиме,
Пушистые вербы ломать
И в озеро камни бросать.
А летом всего веселей
Вишневый обкусывать клей,
Купаясь, всплывать на волну,
Гнать белку с сосны на сосну,
Костры разжигать у реки
И в поле срывать васильки…
Но осень еще веселей!
То сливы срываешь с ветвей,
То рвешь в огороде горох,
То взроешь рогатиной мох…
Стучит молотилка вдали -
И рожь на возах до земли…
Зимний сон
Агния Барто
Мне ночью снились горы…
Высокая гора,
Та самая, с которой
Катались мы вчера.
Мы до деревни ближней
Неслись по целине,
И ночью снег и лыжни,
Блестящий снег и лыжни
Всё время снились мне.
Зимний лес
Семен Островский
Золотила осень лес -
Ювелирная работа.
А он взял и вдруг облез -
Вся исчезла позолота. |
|
Александра Мясоедова
В белых шапках все дома.
Вот! Вернулась к нам зима!
Сколько же зимой чудес?
Снежинки падают с небес.
И иней на окне,
И тени на стене.
И снег на солнце сверкает,
А если весна, то на солнце он тает.
Образуются лужи.
Утихомирятся стужи
И с грустью гляжу я вдаль
Чудесной зиме…
Как жаль!
Это было словно во сне.
Зимние краски
В. Фетисов
Заготовила зима
Краски все для всех сама.
Полю — лучшие белила,
Зорям — алые чернила.
Всем деревьям — чистые
блестки серебристые.
А на улице — ребят
разукрасила подряд.
Как художник, красит разным:
кто играет — красит красным.
Кто боится шевелиться —
краска синяя годится.
Ни за что не выпросить
по-другому выкрасить!
Зимнее утро
Виктор Лунин
Вьюга стонет, тучи гонит
К озеру близкому
По небу низкому.
Тропки скрыло, побелило
Кружево нежное,
Легкое, снежное.
А воробушек, пташка малая,
Пташка малая, неразумная,
От метелюшки хочет спрятаться,
Хочет спрятаться, да не знает, как.
И кружит его ветер по небу,
И несет его в чисто полюшко,
С косогора, в сумрак бора…
Горюшко горькое, Бедная пташечка!
Вьюга стонет, тучи гонит
— Спрятала все пути, Чтоб не пройти.
Все кругом бело — снегом замело,
Снегом замело все кругом… |
|
Е. Явецкая
Снова в заботах зима-рукодельница —
Пусть потеплее природа оденется.
Много зима заготовила пряжи,
Белые вещи без устали вяжет:
Сонным деревьям — пушистые шапки,
Ёлочкам — варежки вяжет на лапки.
Шила, вязала и очень устала!
— Ах, поскорее весна бы настала…
Зима
И. Суриков
Белый снег, пушистый в воздухе кружится
И на землю тихо падает, ложится.
И под утро снегом поле побелело,
Точно пеленою все его одело.
Темный лес что шапкой принакрылся чудной
И заснул под нею крепко, непробудно…
Божьи дни коротки, солнце светит мало,
Вот пришли морозцы - и зима настала.
Труженик-крестьянин вытащил санишки,
Снеговые горы строят ребятишки.
Уж давно крестьянин ждал зимы и стужи,
И избу соломой он укрыл снаружи.
Чтобы в избу ветер не проник сквозь щели,
Не надули б снега вьюги и метели.
Он теперь покоен - все кругом укрыто,
И ему не страшен злой мороз, сердитый.
Зима
Петр Комаров
Как будто в берлоге медведица,
Река подо льдом залегла,
И солнце по-зимнему светится,
И в поле — морозная мгла.
Вся в инее — в сизом каракуле -
Березка стоит за мостом,
И пишет смешные каракули
Лисица пушистым хвостом.
Зима
Е. Русаков
До марта скованы пруды,
Но как теплы дома!
В сугробы кутает сады
Заботливо зима.
Снег осыпается с берез
В дремотной тишине.
Картины летние мороз
Рисует на окне. |
|
111
|
