Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
Я дитина українська, Вкраїнського роду, Українці – то є назва Славного роду.
Україна – то край славний, Аж по Чорне Море, Україна – то лан пишний І степи і гори.
І як мені України Щиро не кохати? Мене ненька по-вкраїнські Вчила розмовляти.
І як мені України Щиро не любити? Мене вчили по - вкраїнські Господа молити.
За свій рідний край і нарід Я Господа молю: Зішли, Боже, Україні І щастя і долю! Ю. Шкрумеляк
* * * Я живу на Україні, Де річки, озера сині, - Чиста в них вода, прозора, В дно глибинне світять зорі. Найгарніші наші села, Люди мудрі і веселі, Хати білі, чепурненькі, Діти всі такі гарненькі… Маки в полі червоніють, І волошки ген синіють, Всі сади таки плодючі, Огороди всі родючі. Наша Україно мила, Донька я твоя щаслива. Г. Камісарова |
Зробила я віночок Із квітів та стрічок, Піду в нім танцювати Веселий гопачок.
Віночок український У райдужній красі. У нього в нашій школі Закохані усі.
Хоч квіти паперові, Та їхні кольори Дарують гарний настрій Всій нашій дітворі.
Я лагідно торкаю Цю ніжність і красу. Свою веселу вдачу До кожного несу. В. Кленц
УКРАЇНІ Україно, Ти - сонце весняне, Моя рідна, моя золота... Твої древні задумані храми, Старовинні чудесні міста – Ніби в казці, де час зупинився, Щоб усе, що було, пригадати: Тихі співи і танці вогнисті, Щебетання в садку біля хати, І тумани, і роси краплисті, І героїв славетних життя, - І мале босоноге дитя, Що біжить радо з піснею в поле І сміється, хоч ніженьки коле!.. Я. Черняк |
Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі.
До суду тебе не скують ланцюги, І руки не скрутять ворожі: Стоять твої вірні сини навкруги З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях І жити, і вмерти з тобою, І прапори рідні в кривавих боях Ніколи не вкрити ганьбою! О. Олесь
ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ Дівчина-калина В білому віночку Вийшла із хатини, Стала на горбочку.
А як заспівала Солов'їно-дзвінко — В лісі розстеляла Килими з барвінку.
Золотила ниву, Голубила небо, Дітвору щасливу Кликала до себе.
Кличе всіх щоднини До краси і згоди Пісня України, Що єдна народи. М. Гринчук
ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ — Як ти любиш Україну, Мій маленький друже? — Нашу рідну Україну Люблю дуже, дуже!
— З Україною нікого В світі не боюся. І щоранку я до Бога За неї молюся.
Щоб була щаслива, дуже, Щоб була багата. Я люблю її так дуже, Як маму і тата. О. Лупій |
Україна моя починається Там, де туга моя кінчається, Край дороги, як пісня чаїна, Починається Україна.
Україна моя починається Там, де палуба грізно хитається, Там, де в клекотах Чорного моря, Б'є панцерник у царство горя.
Україна моя починається Там, де панство навіки кінчається, Де смереки у вільних Карпатах, Як ракети, стоять на чатах.
Україна моя починається Там, де доля моя усміхається, І, як небо, як даль солов'їна, Не кінчається Україна. П. Осадчук
КРАЇНА МОЯ — УКРАЇНА Мої нескінченні дороги Сплелися, мов доля моя, Я знову вернув до порога, Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно, Ще пращурів пам'ять жива, Знайома тут кожна стежина, І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно, Злітає, як птах у блакить, А мова твоя солов'їна У кожній оселі звучить.
Піду у садочок вишневий, Послухаю спів солов'я, Там ранок зустріну рожевий, Тобі я вклонюся, земля. Ф. Пантов |
А я дівчинка маленька, Україна — моя ненька... Край Карпатський — батько мій - Любий серцю, дорогий.
В мене стрічка у косичці, Файні квіти на спідничці, З гір водичка у відерці, А Вкраїнонька у серці.
Через річку, через поле Я піду по стежці в гори І смерічці заспіваю, Як я землю цю кохаю.
Хай почує спів мій пташка І замріяна ромашка, І усі карпатські села, Бо щаслива я й весела. І. Тучак
МОЯ УКРАЇНА На росах, на водах, На всіх переходах Курличеш мені в журавлиних ключах, Моя Україно, Родима країно, Ясні небеса в материнських очах. Я чую твій голос, Пшеничний твій колос У душу мені засіває зерно. Моя Україно, Колиско-калино, Пізнати тебе мені щастя дано. З тобою розлука — Гірка моя мука, Печаль журавля без гнізда в чужині. Моя Україно, Білявко-хатино, З твойого вікна світить доля мені. М. Ткач |
Я йшов лугами навпростець, Де трави у коліно, Знайому пісню вітерець Співав про Україну.
Шуміли в ній бори, ліси І грали десь цимбали, Козацькі давні голоси, Мов з-під землі, лунали.
І моря чорного прибій В кайданнім передзвоні Я чув у пісні вітровій У себе біля скроні.
Ловив я звуки на льоту В повітрі голубому І вивчив пісеньку оту Дорогою додому.
І поки йшов я поміж трав По молодому листу, З верби сопілку змайстрував Зелену, голосисту.
Тоді вдихнув пісенний звук У дудочку вербову, Озвався гай, озвався луг На ту правдиву мову.
Шуміли в ній бори, ліси І грали десь цимбали... Уже й пташині голоси Ту пісню підіймали.
Затихнув я, бо йшов здаля. Дай, думаю, спочину... Аж чую - вся моя земля Співа про Україну. П. Засенко |
Зацвітає калина, Зеленіє ліщина. Степом котиться диво-луна. Це моя Україна, Це моя Батьківщина, Що, як тато і мама, одна! А. Камінчук
ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНО (Пісня)
Добрий день, матусю Україно! Сходить сонце радості й добра. Україно, я твоя дититна, Крапелька великого Дніпра.
Приспів: Україно моя, золоті твої поля, Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте. Яблуневі сади і смерекові ліси, Ніжна пісня солов`я - рідна матінка Земля.
Не дивись, що я така маленька, Час мине - я швидко підросту І усю любов свого серденька Я тобі в дарунок принесу.
Приспів: Україно моя, золоті твої поля, Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте. Яблуневі сади і смерекові ліси, Ніжна пісня солов`я - рідна матінка Земля. Слова і музика: Н. Рубальської. |
И.А. Бунин
Бушует полая вода, Шумит и глухо, и протяжно. Грачей пролётные стада Кричат и весело, и важно.
Дымятся чёрные бугры, И утром в воздухе нагретом... Густые белые пары Напоены теплом и светом.
А в полдень лужи под окном Так разливаются и блещут... Что ярким солнечном теплом По залу зайчики трепещут.
Все темней и кудрявей березовый лес... И.А. Бунин
Все темней и кудрявей березовый лес зеленеет; Колокольчики ландышей в чаще зеленой цветут; На рассвете в долинах теплом и черемухой веет, Соловьи до рассвета поют.
Скоро Троицын день, скоро песни, венки и покосы... Все цветет и поет, молодые надежды тая... О весенние зори и теплые майские росы! О далекая юность моя! |
Саша Черный
Зеленеют все опушки, Зеленеет пруд. А зеленые лягушки Песенку поют.
Елка – сноп зеленых свечек, Мох – зеленый пол. И зелененький кузнечик Песенку завел…
Над зеленой крышей дома Спит зеленый дуб. Два зелененькие гнома Сели между труб.
И, сорвав зеленый листик, Шепчет младший гном: «Видишь? рыжий гимназистик Ходит под окном.
Отчего он не зеленый? Май теперь ведь… май!» Старший гном зевает сонно: «Цыц! не приставай».
Шепчет солнышко Владимир Орлов
Шепчет солнышко листочкy: — Hе pобей, голyбчик! И беpёт его из почки За зелёный чyбчик.
Деньки стоят погожие Михаил Пляцковский
Деньки стоят погожие, На праздники похожие, А в небе — солнце теплое, Веселое и доброе. Все реки разливаются, Все почки раскрываются, Ушла зима со стужами, Сугробы стали лужами. Покинув страны южные, Вернулись птицы дружные. На каждой ветке скворушки Сидят и чистят перышки. Пришла пора весенняя, Пришла пора цветения. И, значит, настроение У всех людей — весеннее! |
Елена Серова
Выглянул подснежник В полутьме лесной - Маленький разведчик, Посланный весной; Пусть еще над лесом Властвуют снега, Пусть лежат под снегом Сонные луга; Пусть на спящей речке Неподвижен лед, - Раз пришел разведчик, И весна придет!
Идет весна по городу! Юнна Мориц
Динь! Дон! Динь! Дон! Это что за нежный звон? Это пролесок-подснежник Улыбается сквозь сон!
Это чей пушистый луч Так щекочет из-за туч, Заставляя малышей Улыбаться до ушей?
Это чья же теплота, Чья такая доброта Заставляет улыбаться Зайца, курицу, кота? И по какому поводу? Идёт Весна По городу!
И у пуделя-улыбка! И в аквариуме рыбка Улыбнулась из водицы Улыбающейся птице!
Вот и получается, Что не помещается На одной странице Улыбка необъятная,- До чего приятная! Вот такой длины, Вот такой ширины! А по какому поводу? Идёт Весна По городу!
Весна Мартовна Подснежникова, Весна Апрелевна Скворешникова Весна Маевна Черешникова! |
|
111
|