Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
|
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
М. Познанська
ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.
І проліски, і травка,
Й зелена муравка,
І кульбаба рясна,
Й фіалочка ясна —
Всі квіти весняні,
Веселі, кохані,
З-під листя виходять
Од сну зимового
До сонця ясного!
Ті квіти дрібненькі,
Мов дітки маленькі,
Розбіглись у гаю,
Я їх позбираю
В пучечок до купки —
Для мами-голубки!
О. Пчілка |
|
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!
В. Берестов
ВЕСНА
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.
Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє
Сонце тепле, як яєчко
У пташиному гніздечку.
Г. Вієру
ВЕСНА
Ще тиждень тому завірюха
Ночами синіми мела.
Хапав мороз дітей за вуха,
А зараз глянь — весна прийшла!
В річках тепло ламає кригу
Та підтопляє береги.
На пагорбах уже відлига
І все радіє навкруги!
Весна святкує перемогу —
Раніше сонечко встає!
Струмок знайшов собі дорогу
Цілющу воду всім дає!
Всю землю красно заквітчала
Природі стало не до сну!
Там, де нога її ступала, —
Вітали дівчину-весну!
О, весно, весно незбагненна!
Осанну все тобі співа!
Знаю точно, що для мене
Не закінчилися дива!
С. Гордієнко |
|
Що з весною настає?
Сніг у полі розтає.
А чому то так буває?
Сонце його пригріває.
Що ж синіє на землі?
Ніжні проліски малі.
А що пнеться з-під листа?
То травичка вироста.
А над полем що бринить?
Любий жайворон дзвенить.
К. Перелісна
* * *
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику!
І. Франко
* * *
Знаю я весна настане.
З хмари сонечко прогляне,
Землю-матінку пригріє, -
Степ кругом зазеленіє.
П. Капельгородський
* * *
Іде лугом гречна панна,
Усміхається,
Її слідом срібна стежка
Заквітчається –
Ой не є то гречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!
В. Пачовський
В САДУ
Білим цвітом-первоцвітом
Все покрилося в саду,
І стежками ходить вітер,
Грає пісню на дуду.
А до нього урочисто
Озиваються пташки,
Перше листя, мов намисто,
Вигаптовує гілки.
Н. Калюжна
БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ
Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!
А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.
А. Камінчук
ВЕСНЯНА ПІСЕНЬКА
Ми веселі квіточки,
Сонця любі діточки,
Тягнемось до неба –
Нам блакитні треба,
Від землиці – сили,
Й щоб дощі зросили.
Будемо зростати,
Радість дарувати.
Ми тендітні квіточки,
Сонця й неба діточки,
Вісники весняні –
Проліски духмяні.
Л. Коврига |
|
Ой, весна, весна — днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озимая пшениця,
І усяка пашениця.
Весна красна,
Що ж ти нам принесла?
— Коробочку з веретенцями,
А скринечку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А хлопчатам по батожку.
Ой, весна, весна — днем красна.
Що ж ти нам принесла?
* * *
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями
І скриньочку з червінцями.
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
А дівчатам по віночку,
А хлопчатам по батожочку...
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.
ТРАВКА-ВЕСНЯНКА
Травко- муравко,
Стелись на галявку,
На стежку до броду,
На стежку до хати,
Де ходить по воду
Іванкова мати.
Травко-ласкавко,
Стелись аж до ґанку.
— Ми будем з тобою,-
Матуся сказала.—
Покропим водою,
Щоб ти не зів'яла.
Травко-веснянко,
Стелись на полянку,
На згір'я шовкові,
На луки під гаєм,
На землю в обнові,
Де ми виростаєм.
М. Сингаївський |
|
Агния Барто
Утром было солнечно
И совсем тепло.
Озеро широкое
По двору текло.
В полдень подморозило,
Вновь зима пришла,
Затянулось озеро
Корочкой стекла.
Расколол я тонкое
Звонкое стекло,
Озеро широкое
Снова потекло.
Говорят прохожие:
— Вот весна идёт! -
А это я работаю,
Разбиваю лёд.
Юнна Мориц
ВЕСНА
Динь! Дон!
Динь! Дон!
Это что за нежный звон?
Это пролесок-подснежник
Улыбается сквозь сон!
Это чей пушистый луч
Так щекочет из-за туч,
Заставляя малышей
Улыбаться до ушей?
Это чья же теплота,
Чья такая доброта
Заставляет улыбаться
Зайца, кyрицy, кота?
И по какому поводу?
Идёт Весна
По городу!
И y пyделя- yлыбка!
И в аквариyме рыбка
Улыбнyлась из водицы
Улыбающейся птице!
Вот и полyчается,
Что не помещается
На одной странице
Улыбка необъятная, -
До чего приятная!
Вот такой длины,
Вот такой ширины!
А по какомy поводy?
Идёт Весна
По городy!
Весна Мартовна Подснежникова,
Весна Апрелевна Скворешникова
Весна Маевна Черешникова! |
|
Агния Барто
Верба, верба, верба,
Верба зацвела.
Это значит, — верно,
Что весна пришла
Это значит — верно,
Что зиме конец.
Самый, самый первый
Засвистел скворец.
Засвистел в скворечне:
Ну, теперь я здешний.
Но весне не верьте,
Слышен ветра свист.
Ветер, ветер, ветер
По дорогам вертит
Прошлогодний лист.
Все апрелю шутки!
Сельский детский сад
Утром скинул шубки,
В полдень — снегопад.
Но не так уж скверно
Обстоят дела,
Если верба, верба - верба зацвела.
Круглый год. Март
Самуил Маршак
Рыхлый снег темнеет в марте,
Тают льдинки на окне.
Зайчик бегает по парте
И по карте на стене.
Круглый год. Май
Самуил Маршак
Распустился ландыш в мае
В самый праздник — в первый день.
Май цветами провожая,
Распускается сирень.
Круглый год. Апрель
Самуил Маршак
Апрель! Апрель!
На дворе звенит капель.
По полям бегут ручьи,
На дорогах лужи.
Скоро выйдут муравьи
После зимней стужи.
Пробирается медведь
Сквозь густой валежник.
Стали птицы песни петь
И расцвел подснежник. |
|
Эмма Мошковская
Вычитаем!
Начинаем
Изо всех ручьев и рек
Вычитать и лед и снег.
Если вычесть снег и лед,
Будет птичий перелет!
Сложим солнышко с дождем...
И немного подождем...
И получим травы.
Разве мы не правы?
Цвет весны
Вадим Косовицкий
На дворе стоит весна!
После зимней лютой стужи
Просыпается от сна
Вся природа. Даже лужи
Не покроет лед за ночь,
Гонит солнце зиму прочь!
Набухают соком почки,
И зеленые листочки
Скоро в струях ветерка
Заиграют! А пока
Цвета солнца у реки
Появились огоньки!
Все! Закончились морозы!
Распускаются мимозы!
Ласточка
Алексей Плещеев
Травка зеленеет,
Солнышко блестит;
Ласточка с весною
В сени к нам летит.
С нею солнце краше
И весна милей...
Прощебечь с дороги
Нам привет скорей!
Дам тебе я зерен;
А ты песню спой
Что из стран далеких
Принесла с собой. |
|
Владимир Орлов
Первый солнечный денёк.
Дyет вешний ветерок.
Воробьи развеселились
В эти тёплые часы.
А сосyльки прослезились
И повесили носы.
Конница весны
Не капель весенняя
Пробивает лёд -
Это в настyпление
Конница идёт.
Встреченная птицами
В ранние часы,
Цокает копытцами
Конница весны.
И совсем не капельки
Капают крyгом -
Маленькие сабельки
Блещyт серебром.
По снегам проворная
Конница летит,
Оставляя чёрные
Ямки от копыт.
Сергей Есенин
ЧЕРЁМУХА
Черёмуха душистая
С весною расцвела
И ветки золотистые,
Что кудри, завила.
Кругом роса медвяная
Сползает по коре,
Под нею зелень пряная
Сияет в серебре.
А рядом, у проталинки,
В траве, между корней,
Бежит, струится маленький
Серебряный ручей.
Черёмуха душистая,
Развесившись, стоит,
А зелень золотистая
На солнышке горит.
Ручей волной гремучею
Все ветки обдает
И вкрадчиво под кручею
Ей песенки поет. |
|
Весна-чарівниця,
неначе цариця,
наказ свій послала,
щоб краса встала,
і проліски, і травка,
й зелена муравка,
і кульбаба рясна,
і фіалочка ясна –
всі квіти весняні,
веселі, кохані,
з-під листя виходять,
голівки підводять
од сну зимового
до сонця ясного!
Олена Пчілка
ДЕ ПОДІЛАСЯ ВЕСНА?
Диво дивне, дивина —
Де поділася весна?
Ми гуртом її шукали
І до сонечка гукали:
«Подивись-но з висоти,
Де нам весноньку знайти?»
Каже сонце: «Ось вона!
Спить у пролісках весна.
По снігах вона блукала,
От у лісі й задрімала.
А тепер я залюбки
До весни зроблю стежки!»
Враз з'явилися струмочки,
Задзвеніли як дзвіночки
По долинах, по ярах
І весні вказали шлях.
Л. Цілик
ВЕСНЯНІ КВІТИ
Хмара дощиком скотилась,
Землю стала напувать,
І малятам захотілось
В полі квітів назбирать.
Сміючись, веселі діти
Свій таночок завели,
Запашні яскраві квіти
У віночки заплели.
Ой ти, веснонько чудова,
Бавить сонце небокрай.
Пісню слухає діброва
І чарує зелен-гай.
О.Роговенко |
|
- Що з весною настає?
- Сніг у полі розтає.
- А чому то так буває?
- Сонце його пригріває.
- Що ж синіє на землі?
- Ніжні проліски малі.
- А що пнеться з-під листа?
- То травичка вироста.
- А над полем що бринить?
- Любий жайворон дзвенить.
Катерина Перелісна
Вербові сережки
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
- Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
Ліна Костенко
Веснянка
Ішла весна-красна
у синій хустинці.
Несла весна-красна
у скриньці гостинці.
Ягнятам – травицю,
гусятам – водицю,
каченятам – ряску,
а малятам – казку.
Тамара Коломієць |
|
111
|
