Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
Новорічна ялинка
Ой, весела в нас зима, веселішої нема - грає срібними зірками, в'ється синіми димками, снігом землю обійма. Ой струнка ялинка в нас! Скільки грає тут прикрас! Ми зібралися юрбою, разом з піснею новою рік новий зустріти час!
М.Рильський
***
Ой хурделиця низько стелиться. Дні і ночі гоготить - не спочине ні на мить. Завиває: - дайте сани, я шуміти перестану та й поїду, тій поїду по льодах сріблястих рік, привезу Мороза Діда і веселий Новий рік.
ЯЛИНКА
Хто це у вікно стукоче, увійти до хати хоче? От так гостя! Вся в сніжинках завітала в дім ялинка. Усміхається зелена, простяга гілки до мене. І запахло на всю хату лісом, хвоєю і святом!
Віра Багірова |
Завірюха Ходить нічка по горі, носить сон у рукаві. А навкруг, як на те, - завірюха мете. Завірюха гуде: Гу-гу-гу! Гу-гу-гу! - І дерева стоять по коліна в снігу.
***
Ми сніжинки, наша мама – це зима, А Мороз – наш рідний батько, В світі кращого нема! Він малює сріблом вікна, Самоцвіти роздає, І до танцю нам, снижинкам, Він на вітрі виграє!
***
Дивні кульки на ялині - і рожеві, й жовті, й сині... Ти іще не здогадався, хто між ними заховався? Дід Мороз це й Новий рік, побажать нам щастя встиг!
***
Стоїть запашиста ялинка у хаті, За стіл вже сідають усі, Ми друзям так раді на нашому святі, Вітання звучать голосні:
Бажаємо щастя, здоров'я, наснаги, Багатства, надії, тепла, Щоб кожну хвилину у вашому серці Любов нескінченна жила!
***
Під зелену, під ялинку Ставляв Дід Мороз корзинку: В ній цукерки та пакунки,
В ній солодощі, дарунки, І для цуцика сюрприз - Кістку Дід Мороз приніс!
***
Пахне смолою ялинка зелена, Каже бабусі маленька Олена: "Насіння з ялинки нам стане в нагоді, Посадимо саме таку на городі, Бо ця деревина потрібна мені - Цукерки на ній виростають смачні!" |
Ялинка
Раз я взувся в чобітки, Одягнувся в кожушинку, Сам запрігся в саночки І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг, Ледве став ялинку брати, А на мене зайчик – плиг! Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди... „Не віддам, - кричить, - нізащо! Ти ялинку посади, А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси! І цяцьками можно гратись: Порубаєте ліси – Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки, І ведміді, і лисиці, І ворони, і граки, І розбійниці-синиці”.
Страшно стало... „Ой, пусти! Не держи мене за поли! Бідний зайчику, прости, - Я не буду більш ніколи!”
Низько, низько я зігнувсь, І ще нижче скинув шапку... Зайчик весело всміхнувсь І подав сіреньку лапку.
О.Олесь
Ялинка
Вона зелена і пухнаста, Весела, радісна й срібляста, Ялинка вогниками грає, З Новим Роком всіх вітає. З лісу вона довго йшла, Подарунки всім несла. Їй раді пташки і звірята, Дорослі раді і малята.
Ялинкові іграшки
Іграшки так хвилювались: - "Ми на ялинку зачекались. Її так хочем прикрашати І з Новим Роком всіх вітати". Чути гомін, радість, сміх, Ось нарешті випав сніг. Білим хутром земля вкрилась, І ялинка тут з'явилась.
Загадковий годинник
Годинник зранку поспішає, З Новим Роком всіх вітає, Тільки дивний в нього час, Незвичайний він для нас. В ялинки гілочка здригнулась, Вона ніби посміхнулась: - "Мій годинник загадковий Це тому, що іграшковий". |
Сніжинки
Сніжинки зранку вже кружляють, Одна одній промовляють: - "Ми сьогодні загадкові, Сяєм, ніби іграшкові. Прикрашала нас сама Красуня Матінка-зима. З нею Рік Новий крокує, Свято й радість всім дарує".
Моя ялиночка
Ялиночко зеленая, Ялиночко моя! Яка ж бо ти гарнесенька, Яка ж бо ти мала! Тебе я навіть ручками Навколо обійму
І з гілочки Снігуроньку Погратися візьму. Не гнівайся, ялиночко! Я тільки лиш на мить! Я хочу ту Снігуроньку Колядки научить!
Катерина Перелісна
Веселий сніг
Падав сніг, Падав сніг – Для усіх, усіх, усіх, І дорослих і малих, І вселих і сумних. Всім, хто гордо носа ніс, Він тихцем сідав на ніс. А роззяв, як на сміх, Залетів до рота сніг. Вереді за комір вліз І довів його до сліз. А веселі грали в сніжки – Сніг сідав їм на усмішки І сміявся з усіма: - Ой, зима, зима, зима!
Оксана Санатович
Сипле сніг
Сипле, сипле, сипле сніг. Мов метелики сріблисті, Сніжинки біленькі, чисті Тихо стеляться до ніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Тихо, легко і спроквола Покриває все довкола, Ні стежок, ані доріг... Сипле, сипле, сипле сніг. Сипле, сипле, сипле сніг. Все присипав – доли, гори, Вже ввесь світ – мов біле море, Біле море без доріг. Сипле, сипле, сипле сніг.
І.Франко |
Наша ялинка
За вікном летять сніжинки І сідають на вікні. Ми танцюєм круг ялинки І співаємо пісні.
Н.Забіла
Подарунки від зайчика
А. Музичук
Через поле, через ліс, З пагорба в долину Подарунки зайчик віз Діткам на ялинку.
ЯЛИНКА Прибрана ялиночка Іграшками сяє. Танці круг ялиночки, Сміх дзвінкий лунає. Пишна ялиночка, Золоті вогні, Стрінемо радісно Новорічні дні. З лісу позбігалися Білочки й зайчата. У танок зібралися З дітками звірята. М. Познанська
ЯЛИНКА Ой ялинко зелененька, Ти була колись маленька, А тепер ти ось така І висока, і струнка. Ось така, ось така І висока, і струнка. Швидко ти набралась сили: Сонце, дощ тебе ростили. Сірий зайчик для забав Під ялинкою стрибав. Для забав, для забав Під ялинкою стрибав. Біля тебе ми, ялинко, Заспіваєм пісню дзвінко, Візьмем руки у бочок, Затанцюєм гопачок. У бочок, у бочок, Затанцюєм гопачок. Г. Демченко |
ПІСЕНЬКА ЗЕЛЕНОЇ ЯЛИНКИ В ніч новорічну Падає сніг, Вдома лунає Радісний сміх.
В небі кружляють Зірки золоті, Наче танцюють В напівзабутті.
Срібна ялинка Голками тремтить. Свята чекає — Ні хвильки не спить!
Бо о дванадцятій Гість дорогий Прийде в оселю — Рік молодий!
Щастя з собою Цей гість принесе. Року новому Радіє усе! С. Гордієнко
ЯЛИНКА Я дивлюсь — яка краса, Хоч хвоїнки й гострі. Прикрашатиму не сам Любу свою гостю.
Лиска свистика несе, Білочка — гостинці. Вже ведмедик лапку ссе, Всівшись на ялинці.
Сніг з'явився на гілках, Всюди світло стало: Це ялиночка струнка У вогнях заграла. Д. Головко
Кмітлива Дівчинка Інна Кульська
У Лесі на ялинці На нижчій з гілочок Лисичка у хустинці Танцює гопачок. А на горішній гілці, Задерши гребінець, Грає на сопілці Півник-співунець. Леся любить співуна, Береже його вона, Тому лукаву Лиску І вішає так низько: - Схочеш вгору лізти, Мого півня їсти, - А зась! |
Звірі Г. Чубач
Сам собі не вірю: на ялинці – звірі! Хоч маленькі, а страшні! Всі підморгують мені: Вовк, лисиця, два ведмеді… Хоч маленькі, але вредні: Коли стежу я за ними, То вони горять очима. Мама каже: - Чуєш, Вово, Всі ці звірі – іграшкові! - Але я, матусю, їх чомусь боюся!
Сніговик О. Сенатович
Сніговик Морквяний ніс Вгору віника підніс І питає: «Перехожі, Чом на мене ви не схожі? Я стою, а ви в бігах, Ви у пальтах, у шапках… Гей, скажіть, у вас носи, Як у мене, - для краси?»
Снігова баба О. Пєнєгіна
Сніжну бабу ми ліпили, На санчата посадили. Повезем її гуляти, А вона від нас – тікати.
Ми за нею скоком, скоком, А вона все боком, боком, За щось зачепилася, З гірки покотилася.
Дідів портрет П.Воронько
Ми ліпили сніжну бабу, Доки вечір наступив. А вночі якийсь незграба Шапку й вуса приліпив.
Підійшов Омелько-дід Усміхнувся: «Все як слід. Шапка, вуса й борода, Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте, Мій портрет зробили діти!» Вмить зібрався цілий рід: «Справді, з баби вийшов дід!» |
Снігова баба О. Маружний
Порошить метелиця Білим снігом стелеться. На подвір’я, як жива, Вийшла Баба снігова.
У вбранні зимовому, Гарному, казковому На сніжку вона стоїть, Ще й ногами тупотить.
Є у баби палиця, Баба нею свариться. Чорні очі аж горять: Краще Баби не чіпать! Смачне снідання Г. Чубач
У дворі під Новий рік Хизувався Сніговик: - Із великої морквини В мене ніс, як в Буратіно! Зайчик двором пробігав, Той великий ніс украв. І тихцем, без хизування, Він зробив Смачне снідання.
Іван Франко
Сипле, сипле, сипле сніг. З неба сірої безодні, Міріадами летять Ті метелики холодні.
Одностайні, мов жура, Зимні, мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу лугів і поля.
Білий килим забуття, Одубіння, отупіння Все покрив, стискає все До найглибшого коріння.
Сипле, сипле сніг, Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає.
* * * Зимою
Богдан Лепкий Сипле, сипле сніг, Криє переліг, Білим килимом лягає Аж під наш поріг. Легкий білий пух, Наче той кожух, Криє землю, щоб не знала Стужі й завірюх. Тишина кругом. Спи спокійним сном, Заки збудешся весною З рутяним вінком. |
Першій сніг
(Платон Воронько) Голуби злетілися біленьки, Мабуть хтось їм хліба накришив, - То вночі пройшов сніжок легенький І усе довкіл запорошив. Не спурхне сніжок цей голубами, Як весінне сонце припече, Він струмком зів”ється між горбами І в далеке море утече.
* * * Ялинка
(О.Олесь) Раз я взувся в чобітки, Одягнувся в кожушинку, Сам запрігся в саночки І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг, Ледве став ялинку брати, А на мене зайчик – плиг! Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди... „Не віддам, - кричить, - нізащо! Ти ялинку посади, А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси! І цяцьками можно гратись: Порубаєте ліси – Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки, І ведміді, і лисиці, І ворони, і граки, І розбійниці-синиці”.
Страшно стало... „Ой, пусти! Не держи мене за поли! Бідний зайчику, прости, - Я не буду більш ніколи!”
Низько, низько я зігнувсь, І ще нижче скинув шапку... Зайчик весело всміхнувсь І подав сіреньку лапку. |
Зимова пісенька
(Л.Глібов) Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком! Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком, Бабу здоровенную, . Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде, як мара! День і ніч стоятиме З нашого двора. Гляне ясне сонечко В весняне віконечко – Бабу припече, Де й мороз той дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече!
Реве, свище завірюха
(Т.Шевченко) Реве, свище завірюха, По лісу завило, Як те море, біле поле Снігом покотилось.
* * * Віхола
(Петро Король) Неспокійна віхола у село приїхала. По дорозі посріблила Звірам брови, птахам крила. В двері стукає і в шибку Срібним перснем швидко-швидко: -Відчиняйте двері, люди, Танцювати з вами буду. |
|
111
|