Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
|
Е. Стюарт
Весна пришла, сосульками
Карнизы украшая.
Ручьи задорно булькают,
Сугробы подмывая.
Забыв морозы прежние,
Без сил свалилась набок
Заплаканная снежная
Подтаявшая баба.
Зиме совсем недужится –
Пора ей в путь сбираться…
И солнце в каждой лужице
Готово искупаться!
И меж снегами влажными
Пробив себе окошки,
Подснежники отважные
Уже встают на ножки!
Зима недаром злится...
Федор Тютчев
Зима недаром злится,
Прошла ее пора -
Весна в окно стучится
И гонит со двора.
И все засуетилось,
Все нудит Зиму вон -
И жаворонки в небе
Уж подняли трезвон.
Зима еще хлопочет
И на Весну ворчит.
Та ей в глаза хохочет
И пуще лишь шумит…
Взбесилась ведьма злая
И, снегу захватя,
Пустила, убегая,
В прекрасное дитя.
Весне и горя мало:
Умылася в снегу,
И лишь румяней стала,
Наперекор врагу.
Ледоход
Вадим Косовицкий
Холодом зима подула,
Заковал мороз в ледок
Нашу речку, та уснула,
Мы там сделали каток.
А теперь весна настала,
Небо греет солнца круг,
Речка снизу постучала -
Вся деревня слышит стук.
Разойдитесь, попросила,
Набралась за зиму сил,
Лёд в минуту сокрушила,
И каток от нас уплыл. |
|
Посмотрите, мир вокруг прекрасен…
У соседки дочь родилась – Яся…
А у друга сын родился – Саша…
Счастье рядом – это дети наши.
Только бы здоровья им побольше,
Детства беззаботного подольше,
Куколок, машинок, сладкой ваты…
Ведь они вошли в наш мир когда-то,
Разогнав все тучи, появленьем.
Самый сладкий миг – детей рожденье.
Слово «Мама», первый шаг навстречу…
Детский смех – в секунду взрослых лечит…
Истинное счастье на планете –
Это, без сомненья, наши дети…
Поцелуйте деток, обнимите.
Обожайте, балуйте, любите!
Улыбнитесь сыну или дочке,
Подарите сладости, цветочки,
Отведите в парк и на площадку,
Разрешите скушать шоколадку…
Самый главный приз от Бога – дети…
И для нас важнее нет на свете,
Чем улыбки дочек и сынишек…
Люди, берегите всех детишек!!!
Неизвестный автор |
|
К. Кубилинскас
Весна пришла по снежному,
По влажному ковру,
Рассыпала подснежники,
Посеяла траву.
Барсучьи семьи к сроку
Из норок подняла,
Березового соку
Ребятам раздала.
В берлогу заглянула:
- А ну, вставай, медведь! –
На веточки дохнула –
Пора зазеленеть!
Теперь весна-красавица
Зовет со всех концов
Гусей, стрижей и аистов,
Кукушек и скворцов.
Весна
И. Муравейко
Два скворца летели,
На березку сели,
Сели и запели, -
Как они летели, как они спешили
С берегов заморских
В край родимый, милый
К беленькой березке!
Весна
В. Кудлачев
Еще неделя пролетит,
И март капелью зазвенит.
За ним апрель в цветах придет,
И землю солнышко зальет.
По рощам, паркам соловьи
Концерты вновь начнут свои. |
|
Виктор Лунин
Пробудившись ото сна,
Кистью мягкою весна
На ветвях рисует почки
На полях — грачей цепочки,
Над ожившею листвой -
Первый росчерк грозовой,
А в тени прозрачной сада -
Куст сирени у ограды.
Весна
Алексей Плещеев
Уж тает снег, бегут ручьи,
В окно повеяло весною…
Засвищут скоро соловьи,
И лес оденется листвою!
Чиста небесная лазурь,
Теплей и ярче солнце стало,
Пора метелей злых и бурь
Опять надолго миновала…
Весна
Аполлон Майков
Уходи, Зима седая!
Уж красавицы Весны
Колесница золотая
Мчится с горней вышины!
Старой спорить ли, тщедушной,
С ней — царицею цветов,
С целой армией воздушной
Благовонных ветерков!
А что шума, что гуденья,
Теплых ливней и лучей,
И чиликанья, и пенья!..
Уходи себе скорей!
У нее не лук, не стрелы,
Улыбнулась лишь — и ты,
Подобрав свой саван белый,
Поползла в овраг, в кусты!..
Да найдут и по оврагам!
Вон — уж пчел рои шумят,
И летит победным флагом
Пестрых бабочек отряд! |
|
Елена Благинина
Еще в домах пылают печки
И поздно солнышко встает,
Еще у нас по нашей речке
Спокойно ходят через лед;
Еще к сараю за дровами
Не проберешься напрямик
И в садике под деревами
С метлою дремлет снеговик;
Еще мы все тепло одеты -
В фуфайки, в ватные штаны...
А все-таки весны приметы
Во всем, во всем уже видны
И в том, как крыши потеплели
И как у солнца на виду
Капели, падая, запели,
Залопотали, как в бреду.
И вдруг дорога стала влажной,
А валенки водой полны...
И ветер нежный и протяжный
Повеял с южной стороны.
А воробьи кричат друг дружке
Про солнце, про его красу.
И все веселые веснушки
Уселись на одном носу...
Стихи о весне
Игорь Мазнин
С чего это всюду
Такое веселье,
Такое —
С зари до зари —
Торжество?
С того,
Что справляют
Скворцы новоселье...
И только всего-то?
И только всего!
С того,
Что несётся,
Невзрачный,
Бумажный,
По речке ожившей
Кораблик отважный,
А волны и ветер
Качают его...
И только всего-то?
И только всего!
И только всего,
Что, как прежде красна,
Пришла,
Прилетела,
Вернулась весна! |
|
Ластівко, ластівко,
День починай,—
Рано встає до роботи
Наш край.
Ми твої друзі —
Дорослі й малі.
В мирі нам жити
На рідній землі.
М. Сингаївський
КОТИКИ
На вербі з’явився котик –
Сірі очі, жовтий ротик.
Під вербою мурчик грівся
І на котика дивився:
Ти ж такий, як я, м’якенький,
І пухнастий, і гладенький…
То чому ж не любиш сала
І не кажеш мені: «Ма-ло!»?
Л. Новикова |
|
Прилетіли журавлі,
Сіли в полі на ріллі,
То пасуться, то курличуть —
Мабуть, це Весну вже кличуть.
Ходять довгі журавлі,
Щось вишукують в землі,
Щось воркують, щось віщують,
Вже Весну, здається, чують.
А здаля вже крався лис...
Шиї витягли, знялись,
Закурликали з-під хмари
І злетіли на мочари.
У квітках летить Весна,
Журавлів шука й не зна,
Що вони їй вістунами
Відчиняють всюди брами.
Линуть в небі журавлі,
А курличуть до землі...
Линуть сірими ключами,
Відмикають білі брами.
О. Олесь
ВЕСНА
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить — з-під землі
Лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
Всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба! —
В білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
До блакитного простору —
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!
Н. Забіла |
|
Знов починається весна!...
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...
Вчора...
Що й казати!
Всі веселилися
До сліз:
Славко —
Дражнило й задирака —
Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина:
Так починається весна!
А. Костецький
ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
М. Сингаївський |
|
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»
«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.
Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».
Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.
О. Роговенко
ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте...
«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».
О. Олесь |
|
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі..
В синім небі — журавлі...
Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов'ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать.
Т. Корольова
ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ
Крап-крап-крап! —дрібні краплинки
Дзвінко падають з дахів.
Крап-крап-крап! — скляні перлинки
Нам дарують ніжний спів:
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Я почула спів краплинок —
Мелодійний передзвін.
Я спитала у перлинок,
Що за свято прийде в дім?!
«Це весна, весна, весна.
Радість всім несе вона!
Ніжна, добра, чарівна,
Свято нам несе весна!»
Всім жінкам весна дарує
Свято квітів і тепла,
Радо всім вона готує
Море радості й добра.
Т. Корольова |
|
111
|
