Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
|
Новорічна ялинка
Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
- грає срібними зірками,
в'ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!
М.Рильський
***
Ой хурделиця
низько стелиться.
Дні і ночі гоготить -
не спочине ні на мить.
Завиває:
- дайте сани,
я шуміти перестану
та й поїду, тій поїду
по льодах сріблястих рік,
привезу Мороза Діда і веселий Новий рік.
ЯЛИНКА
Хто це у вікно стукоче,
увійти до хати хоче?
От так гостя!
Вся в сніжинках
завітала в дім ялинка.
Усміхається зелена,
простяга гілки до мене.
І запахло на всю хату
лісом, хвоєю і святом!
Віра Багірова |
|
Завірюха
Ходить нічка по горі,
носить сон у рукаві.
А навкруг, як на те, -
завірюха мете.
Завірюха гуде:
Гу-гу-гу! Гу-гу-гу! -
І дерева стоять
по коліна в снігу.
***
Ми сніжинки, наша мама – це зима,
А Мороз – наш рідний батько,
В світі кращого нема!
Він малює сріблом вікна,
Самоцвіти роздає,
І до танцю нам, снижинкам,
Він на вітрі виграє!
***
Дивні кульки на ялині -
і рожеві, й жовті, й сині...
Ти іще не здогадався,
хто між ними заховався?
Дід Мороз це й Новий рік,
побажать нам щастя встиг!
***
Стоїть запашиста ялинка у хаті,
За стіл вже сідають усі,
Ми друзям так раді на нашому святі,
Вітання звучать голосні:
Бажаємо щастя, здоров'я, наснаги,
Багатства, надії, тепла,
Щоб кожну хвилину у вашому серці
Любов нескінченна жила!
***
Під зелену, під ялинку
Ставляв Дід Мороз корзинку:
В ній цукерки та пакунки,
В ній солодощі, дарунки,
І для цуцика сюрприз -
Кістку Дід Мороз приніс!
***
Пахне смолою ялинка зелена,
Каже бабусі маленька Олена:
"Насіння з ялинки нам стане в нагоді,
Посадимо саме таку на городі,
Бо ця деревина потрібна мені -
Цукерки на ній виростають смачні!" |
|
Ялинка
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди...
„Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси –
Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці”.
Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!”
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.
О.Олесь
Ялинка
Вона зелена і пухнаста,
Весела, радісна й срібляста,
Ялинка вогниками грає,
З Новим Роком всіх вітає.
З лісу вона довго йшла,
Подарунки всім несла.
Їй раді пташки і звірята,
Дорослі раді і малята.
Ялинкові іграшки
Іграшки так хвилювались:
- "Ми на ялинку зачекались.
Її так хочем прикрашати
І з Новим Роком всіх вітати".
Чути гомін, радість, сміх,
Ось нарешті випав сніг.
Білим хутром земля вкрилась,
І ялинка тут з'явилась.
Загадковий годинник
Годинник зранку поспішає,
З Новим Роком всіх вітає,
Тільки дивний в нього час,
Незвичайний він для нас.
В ялинки гілочка здригнулась,
Вона ніби посміхнулась:
- "Мій годинник загадковий
Це тому, що іграшковий". |
|
Сніжинки
Сніжинки зранку вже кружляють,
Одна одній промовляють:
- "Ми сьогодні загадкові,
Сяєм, ніби іграшкові.
Прикрашала нас сама
Красуня Матінка-зима.
З нею Рік Новий крокує,
Свято й радість всім дарує".
Моя ялиночка
Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму
І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!
Катерина Перелісна
Веселий сніг
Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!
Оксана Санатович
Сипле сніг
Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг...
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Все присипав – доли, гори,
Вже ввесь світ – мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
І.Франко |
|
Наша ялинка
За вікном летять сніжинки
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.
Н.Забіла
Подарунки від зайчика
А. Музичук
Через поле, через ліс,
З пагорба в долину
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
ЯЛИНКА
Прибрана ялиночка
Іграшками сяє.
Танці круг ялиночки,
Сміх дзвінкий лунає.
Пишна ялиночка,
Золоті вогні,
Стрінемо радісно
Новорічні дні.
З лісу позбігалися
Білочки й зайчата.
У танок зібралися
З дітками звірята.
М. Познанська
ЯЛИНКА
Ой ялинко зелененька,
Ти була колись маленька,
А тепер ти ось така
І висока, і струнка.
Ось така, ось така
І висока, і струнка.
Швидко ти набралась сили:
Сонце, дощ тебе ростили.
Сірий зайчик для забав
Під ялинкою стрибав.
Для забав, для забав
Під ялинкою стрибав.
Біля тебе ми, ялинко,
Заспіваєм пісню дзвінко,
Візьмем руки у бочок,
Затанцюєм гопачок.
У бочок, у бочок,
Затанцюєм гопачок.
Г. Демченко |
|
ПІСЕНЬКА ЗЕЛЕНОЇ ЯЛИНКИ
В ніч новорічну
Падає сніг,
Вдома лунає
Радісний сміх.
В небі кружляють
Зірки золоті,
Наче танцюють
В напівзабутті.
Срібна ялинка
Голками тремтить.
Свята чекає —
Ні хвильки не спить!
Бо о дванадцятій
Гість дорогий
Прийде в оселю —
Рік молодий!
Щастя з собою
Цей гість принесе.
Року новому
Радіє усе!
С. Гордієнко
ЯЛИНКА
Я дивлюсь — яка краса,
Хоч хвоїнки й гострі.
Прикрашатиму не сам
Любу свою гостю.
Лиска свистика несе,
Білочка — гостинці.
Вже ведмедик лапку ссе,
Всівшись на ялинці.
Сніг з'явився на гілках,
Всюди світло стало:
Це ялиночка струнка
У вогнях заграла.
Д. Головко
Кмітлива Дівчинка
Інна Кульська
У Лесі на ялинці
На нижчій з гілочок
Лисичка у хустинці
Танцює гопачок.
А на горішній гілці,
Задерши гребінець,
Грає на сопілці
Півник-співунець.
Леся любить співуна,
Береже його вона,
Тому лукаву Лиску
І вішає так низько:
- Схочеш вгору лізти,
Мого півня їсти, -
А зась! |
|
Звірі
Г. Чубач
Сам собі не вірю: на ялинці – звірі!
Хоч маленькі, а страшні!
Всі підморгують мені:
Вовк, лисиця, два ведмеді…
Хоч маленькі, але вредні:
Коли стежу я за ними,
То вони горять очима.
Мама каже: - Чуєш, Вово,
Всі ці звірі – іграшкові!
- Але я, матусю, їх чомусь боюся!
Сніговик
О. Сенатович
Сніговик Морквяний ніс
Вгору віника підніс
І питає: «Перехожі,
Чом на мене ви не схожі?
Я стою, а ви в бігах,
Ви у пальтах, у шапках…
Гей, скажіть, у вас носи,
Як у мене, - для краси?»
Снігова баба
О. Пєнєгіна
Сніжну бабу ми ліпили,
На санчата посадили.
Повезем її гуляти,
А вона від нас – тікати.
Ми за нею скоком, скоком,
А вона все боком, боком,
За щось зачепилася,
З гірки покотилася.
Дідів портрет
П.Воронько
Ми ліпили сніжну бабу,
Доки вечір наступив.
А вночі якийсь незграба
Шапку й вуса приліпив.
Підійшов Омелько-дід
Усміхнувся: «Все як слід.
Шапка, вуса й борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зробили діти!»
Вмить зібрався цілий рід:
«Справді, з баби вийшов дід!» |
|
Снігова баба
О. Маружний
Порошить метелиця
Білим снігом стелеться.
На подвір’я, як жива,
Вийшла Баба снігова.
У вбранні зимовому,
Гарному, казковому
На сніжку вона стоїть,
Ще й ногами тупотить.
Є у баби палиця,
Баба нею свариться.
Чорні очі аж горять:
Краще Баби не чіпать!
Смачне снідання
Г. Чубач
У дворі під Новий рік
Хизувався Сніговик:
- Із великої морквини
В мене ніс, як в Буратіно!
Зайчик двором пробігав,
Той великий ніс украв.
І тихцем, без хизування,
Він зробив
Смачне снідання.
Іван Франко
Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні,
Міріадами летять
Ті метелики холодні.
Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.
Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.
Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
* * *
Зимою
Богдан Лепкий
Сипле, сипле сніг,
Криє переліг,
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.
Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудешся весною
З рутяним вінком. |
|
Першій сніг
(Платон Воронько)
Голуби злетілися біленьки,
Мабуть хтось їм хліба накришив, -
То вночі пройшов сніжок легенький
І усе довкіл запорошив.
Не спурхне сніжок цей голубами,
Як весінне сонце припече,
Він струмком зів”ється між горбами
І в далеке море утече.
* * *
Ялинка
(О.Олесь)
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди...
„Не віддам, - кричить, - нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:
Порубаєте ліси –
Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці”.
Страшно стало... „Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, -
Я не буду більш ніколи!”
Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку. |
|
Зимова пісенька
(Л.Глібов)
Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком!
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком,
Бабу здоровенную,
. Уночі страшенную,
Зліпимо гуртом.
Зробим очі чорнії,
Рот і ніс червонії –
Буде, як мара!
День і ніч стоятиме
З нашого двора.
Гляне ясне сонечко
В весняне віконечко –
Бабу припече,
Де й мороз той дінеться,
Геть від баби кинеться,
З ляку утече!
Реве, свище завірюха
(Т.Шевченко)
Реве, свище завірюха,
По лісу завило,
Як те море, біле поле
Снігом покотилось.
* * *
Віхола
(Петро Король)
Неспокійна віхола у село приїхала.
По дорозі посріблила
Звірам брови, птахам крила.
В двері стукає і в шибку
Срібним перснем швидко-швидко:
-Відчиняйте двері, люди,
Танцювати з вами буду. |
|
111
|
