Главная » 2013»Март»16 » Реферат - Організм людини як біологічна система. Клітини людського організму
16:14
Реферат - Організм людини як біологічна система. Клітини людського організму
Знання будови і функцій людського організму дозволяє кожній людині свідомо дотримуватися науково обґрунтованих правил особистої і загальної гігієни, уникати різних захворювань, бути здоровою, психічно і фізично розвинутою.
Щоб зберегти здоров'я, потрібно вивчити свій організм, процеси, що відбуваються в ньому, умови, що попереджають хвороби.
КЛІТИНИ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ
Клітини — «цеглинки», з яких побудоване людське тіло. Усі живі організми, що живуть на нашій планеті, складаються з клітин. У рослин, тварин і людини клітини — це мікроскопічні утворення, що мають усі найважливіші життєві властивості, самовідтворення, саморегуляцію, єдність структури і функцій, історичний розвиток. Усі процеси, що відбуваються в клітинах на молекулярному рівні, подібні у всіх живих організмів, починаючи від простих одноклітинних і закінчуючи багатоклітинними вищими рослинами і тваринами. Організм людини складається з величезної кількості клітин, що відрізняються своїми розмірами, формою, величиною і функціями.
Вивчення клітини пов'язане з відкриттям і використанням мікроскопа. Клітинна оболонка була відкрита в XVII столітті англійським фізиком Р. Гуком. Розглядаючи під мікроскопом тонкий зріз пробки, Гук помітив, що вона складається з комірок, розділених перегородками. Ці комірки він назвав клітинами. Довгий час головною-частиною клітини вважали її оболонку. Н. Грю і М. Мальпігі (1671 p.), вивчаючи анатомію рослин, також знайшли дрібні осередки, які називали клітиною. Вперше під мікроскопом деякі клітини тваринних організмів розглянув А. Левенгук (1674 p.). Однак рівень знань про клітину не мінявся до початку XIX століття. Лише через 200 років стало зрозуміло: головне в клітині — не стінка, а її вміст. Надалі, у міру вдосконалення мікроскопа і техніки мікроскопіювання, накопичувалися і відомості про клітини тварин і рослин. На їхній основі складалися уявлення про клітинну організацію всього органічного світу. У1883 р. англійський ботанік Роберт Броун. показав, що обов'язковим компонентом клітини є ядро.
У 1838 р. зоолог Т. Шванн затвердив найважливіше досягнення теоретичної біології: клітина є елементарною одиницею будови і розвитку всіх рослинних і тваринних організмів. Згодом клітинна теорія була багаторазово перевірена і доповнена багатьма новими фактами.
Німецький лікар Р. Вірхов довів, що поза клітинами немає життя, що головна складова частина клітини — ядро. Академік Російської АН Карл Бер відкрив яйцеклітину ссавців і встановив, що всі організми починають свій розвиток з однієї клітини. Відкриття К. Бера засвідчило, що клітина не тільки одиниця будови, але й одиниця розвитку всіх живих організмів.
У наш час основні положення клітинної теорії формулюються в такий спосіб:
1. Клітина є структурною і функціональною одиницею, а також одиницею розвитку всіх живих організмів.
2. Клітині властивий мембранний стан.
3. Ядро — головна складова частина клітини.
4. Клітини розмножуються тільки розподілом.
5. Клітинна будова — свідчення того, що рослини і тварини мають єдине походження.
З клітинною теорією тісно пов'язані виникнення і розвиток цитології (від грецьк. «цитос» — клітина) — науки про будову, склад і функції клітини; цитогенетики—науки про передачу спадковості на клітинному рівні.
Збільшення в 100 000 і більше, яке здатний давати електронний мікроскоп, дозволяє побачити найдрібніші деталі будови клітинних органоїдів.
Розмножуються клітини поділом навпіл.
Ядро — це «керуючий центр» клітини. Воно оточене захисною стінкою — пористою ядерною мембраною. До складу ядра входить ДНК, на якій записаний генетичний код організму.
Ядро клітини занурене в желеподібну речовину—цитоплазму. У ній плавають невеликі пухирці, що переносять білки, а також непотрібні клітині речовини.
Клітини, що виконують різну роботу в організмі, не схожі одна на одну. Деякі з найважливіших типів клітин зустрічаються в м'язах, крові, мозку, шкірі, стінках шлунка, печінки та кістках. Кліткам кожної тканини відведений певний час для поділу, відтворення додаткової тканини. Нервові клітини можуть існувати протягом всього життя організму, кісткові клітини живуть від 10 до 30 років, червоні клітини крові — 4 місяці, а клітини шкіри — всього 7 днів. На відміну від інших клітин організму, у червоних клітин крові, найменших, відсутнє ядро. Це пояснюється тим, що їхня єдина функція — переносити кисень. У діаметрі вони досягають близько 0,007 міліметра.
Вся інформація про організм людини записана на спіральній стрічці, яку називають ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) і яка зберігається в ядрі кожної клітини. ДНК містить всю інформацію, що необхідна для росту вашого тіла. Коли клітина ділиться, ДНК розплітається, як застібка - «блискавка», і в кожній новій клітині утворюється молекула ДНК.
Біологічні процеси, що відбуваються в клітині, нерозривно пов'язані з тими структурами живої клітини, що відповідають за виконання тієї чи іншої функції. Такі структури одержали назву органоїдів.
Всі органоїди клітини, незважаючи на особливість їхньої будови і функцій, знаходяться у взаємозв'язку і «працюють» на клітину як на єдину систему, у якій сполучною ланкою є цитоплазма.
Важлива особливість клітини — подразливість. Подразливість — це здатність клітини реагувати на дію зовнішніх і внутрішніх подразників. Деякі високоспеціалізовані клітини тіла мають особливу чутливість до подразників певного типу: палички і колбочки сітківки ока реагують на світло, клітини носової порожнини і смакових сосочків язика — на хімічні подразники, клітини шкіри — на зміну температури або тиску.
Особливими біологічними об'єктами, що займають проміжне положення між живою і неживою природою, віруси, які є у наш час об'єктом особливої науки — вірусології.
Віруси розмножуються тільки в клітинах рослин, тварин і людини, викликаючи різні захворювання.
Віруси мають дуже просту будову і складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) та білкової оболонки.
Поза клітинами хазяїна вірус не виявляє ніяких життєвих функцій: не
