Серед пам'яток минулого у стародавньому Києвi - знаменитий
ар-хiтектурний комплекс XI-XVIII сторiч - Софiя Київська. Його
центральна споруда - Софiйський собор, закладений у XI сторiччi за
наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенiгами. Собор -
не тiльки неперевершена пам'ятка старовинної архiтектури, а й мемо-рiал
воїнської слави наших предкiв.

Починаючи з часiв Ярослава, Софiя стає важливим культурним центром
схiднослов'янської держави. У Софiйському соборi був свiй скриторiй, а
також перша вiдома нам книгозбiрня, закладена Ярославом.

Слiд пам'ятати, що друкарських верстатiв тодi ще не було, ще не настали
часи Гутенберга, Федорова, Скорини. У своєрiдних майстернях - скриторiях
- працювали переписувачi книг. Скриторiї зазвичай обладну вали при
княжому дворi, при монастирях. А там, де книги переписували ся, там вони
здебiльшого й зберiгалися.

Досить часто київськi князi були фундаторами таких бiблiотек. Про
Ярослава лiтописець повiдомляє: "Ярослав же... любив книги i, багато їх
переписувавши, поклав у церкви святої Софiї, котру створив сам".

Портрет князя, якого за прихильнiсть до наук народ прозвав Мудрим,
дивиться на нас iз кам'яної стели, встановленої вдячними нащадками 1969
року на подвiр'ї заповiдника навпроти Софiйського собору. Цей пам'ятник
споруджено на честь заснування Ярославом першої на Русi бiблiотеки. На
каменi вирiзьблено слова з лiтопису, який звеличує князя за те, що той
"сiяв у серцях людей книжнi слова". У лiтописi пiдкреслюється та "велика
користь", яку дає людям свiт книжок.

На жаль, ми не знаємо, якi саме книги були у книгозбiрнi Ярослава, не
знаємо й того, яка доля спiткала це старовинне книгосховище.