Статистика
Онлайн всего: 1 Зайцев: 1 Пользователей: 0
|
|
Уж небо осенью дышало,
Уж реже солнышко блистало,
Короче становился день,
Лесов таинственная сень
С печальным шумом обнажалась.
Ложился на поля туман,
Гусей крикливых караван
Тянулся к югу: приближалась
Довольно скучная пора;
Стоял ноябрь уж у двора. |
|
ШУТОЧКА ПРО ШУРОЧКУ
Листопад, листопад,
Все звено примчалось в сад,
Прибежала Шурочка.
Листья (слышите?) шуршат:
Шурочка, Шурочка...
Ливень листьев кружевной
Шелестит о ней одной:
Шурочка, Шурочка...
Три листочка подмела,
Подошла к учителю:
— Хорошо идут дела!
(Я тружусь, учтите, мол,
Похвалите Шурочку,
Шурочку, Шурочку...)
Как работает звено,
Это Шуре все равно,
Только бы отметили,
В классе ли, в газете ли,
Шурочку, Шурочку...
Листопад, листопад,
Утопает в листьях сад,
Листья грустно шелестят:
Шурочка, Шурочка... |
|
1. Одяглися люди в шуби,
Натопили добре груби.
Білки гріються в дуплі,
Миші - в норах у землі.
2. За вікном летять сніжинки -
І сідають на вікні.
Ми танцюєм круг ялинки
І співаємо пісні.
3. Усі дерева в інею -
У синьому, у білому.
Ростуть дими над хатами
Стовпцями волохатими.
4. Сплять ведмеді в теплих лігвах,
Сосни в інею застигли.
І під кригою на дні
Сплять у річці окуні.
5. Мов пушинки-порошинки
На покрівлі, на будівлі
Ніжно падають сніжинки.
6. Новий рік іде горами
У червоних чобітках.
Сяють ясними вогнями
Скрізь ялинки по хатах.
7. Я лечу, лечу, лечу -
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз -
Мимо сосен та беріз.
8. Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю та пшонця.
9. - Ой, ти, зимонько-зима!
І тебе жалощів нема:
Снігом вкрила наш садок,
Розігнала всіх пташок.
10. Три сніжинки білі-білі
У кімнату залетіли.
Біля мене покружляли,
Щоки й ніс поцілували. |
|
ЖУК
Мы не заметили жука
И рамы зимние закрыли,
А он живой, он жив пока,
Жужжит в окне,
Расправив крылья...
И я зову на помощь маму:
-Там жук живой!
Раскроем раму! |
|
ОСЕНЬЮ
Когда сквозная паутина
Разносит нити ясных дней
И под окном у селянина
Далекий благовест слышней,
Мы не грустим, пугаясь снова
Дыханья близкого зимы,
А голос лета прожитого
Яснее понимаем мы. |
|
Осенние листья по ветру кружат,
Осенние листья в тревоге вопят:
"Всё гибнет, всё гибнет! Ты черен и гол,
О лес наш родимый, конец твой пришел!"
Не слышит тревоги их царственный лес.
Под темной лазурью суровых небес
Его спеленали могучие сны,
И зреет в нем сила для новой весны. |
|
ОСЕНЬ
Поспевает брусника,
Стали дни холоднее,
И от птичьего крика
В сердце стало грустнее.
Стаи птиц улетают
Прочь, за синее море.
Все деревья блистают
В разноцветном уборе.
Солнце реже смеется,
Нет в цветах благовонья.
Скоро Осень проснется
И заплачет спросонья. |
|
ВОРОБЕЙ
Заглянула осень в сад -
Птицы улетели.
За окном с утра шуршат
Жёлтые метели.
Под ногами первый лёд
Крошится, ломается.
Воробей в саду вздохнёт,
А запеть –
Стесняется. |
|
Я видел в небе сквозь туман
Корабль инопланетян!
Но папа мне сказал в ответ,
Что неопознан тот объект.
Бадминтон
У реки, на берегу,
Мы играем на лугу.
Вот подпрыгнул я и метко
По волану бью ракеткой!
Загар
Мы приехали на море,
В южный городок.
Стал коричневым я вскоре
С головы до ног.
Пальцы
Это каждый должен знать:
На руке их ровно пять!
Волшебник
Величайший из людей
Этот маг и чародей.
Без труда кусочек мыла
Превратит он в крокодила.
Печенье
Вкусное печенье -
Просто объеденье!
Сладкое, отличное,
Суперземляничное! |
|
Хто любить Україну, чи питати треба?
Той, хто шле молитву за неї до неба.
Хто просить у Бога і миру і волі,
Вітчизні коханій щасливої долі,
Хто думкою лине до рідних степів,
Де прадідна нива батьків і дідів.
Хто любить Україну? Той, хто все працює,
Будня хвилин цінних дармо не марнує,
Чи праця велика, жертовна для справи,
Чи тиха, спокійна, без гамору-слави.
Хто цеглу по цеглі все двигає й носить,
Хто потом перлистим чоло своє росить.
Той любить Україну, той кохати в силі,
Хто знає минуле, сховане в могилі.
Хто гордий, що в змагу за волю-свободу
Наш нарід не плямить козацького роду.
Хто любить наші звичаї та мову
І пісню співає дзвінку і чудову,
Хто все те шанує і хто з тим щасливий,
Той любить Україну - той є правдивий!
Савицька І. |
|
111
|
