Український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет, академік. Народився в Кам’янці-Подільскому, юність провів в Умані. Батько Миколи Бажана, Платон, був військовим топографом.
Близько 1922 року Бажан, після закінчення Уманського кооперативного технікуму, їде до Києва. В Києві Микола Бажан вступає до Кооперативного інституту, а потім до Інституту зовнішніх зносин.
Перший друкований вірш Бажана «Сурма юрм» виходить у «Жовтневому збірнику панфутуристів», в 1923. Перша книжка поезій Бажана «17-й патруль» 1926 року позначена впливами футуризму, конструктивізму. Також Микола Бажан був автором збірок "Різьблена тінь", "Будівлі", "Дорога", "Поезії", "П'ять поезій", "Безсмертя", "Батьки й сини", "Ямби".
На творчість Бажана вплинули М.Семенко, Л.Курбас, а пізніше Олександр Довженко, з яким Бажан познайомився, працюючи у ВУФКУ. Бажан був одним із перших відкривачів і захоплених пропагандистів кіномистецтва Довженка,
1946 року Микола Бажан виступив з промовою на засіданні Організації Об’єднаних Націй, вимагаючи видати радянську повоєнну еміграцію СРСР. Микола Бажан був головним редактором Української Радянської Енциклопедії.
Окрім літературної діяльності Микола Бажан відомий також як перекладач. Він переклав твори О. Пушкіна, В. Маяковського, М. Тихонова, О. Суркова, П. Антокольського, з білоруської - Янки Купали, Максима Танка. Взірцем вважаються переклади Бажана поем класиків грузинської літератури Шоти Руставелі "Витязь у тигровій шкурі" і узбецької - Алішера Навої "Фархад і Ширін".
