С. І. Олійник народився 21 березня (3 квітня) 1908 року в с Пасицели (нині Балтського району Одеської області) в бідній селянській родині. Дитинство провів у селі. У 1923 році переїхав до Одеси, де навчався в середній школі і в 1929 році закінчив Одеський кооперативний технікум. У 1932-1934 роках навчався на літературному факультеті Одеського педінституту. Працював викладачем словесності. З 1929 року співробітничав у газетах, журналах. У 1939 році працював у газеті ВР УРСР «Вiстi». З 1940 року і до початку Великої Вітчизняної війни був співробітником української учительської газети «Радянська освiта». З грудня 1941 по 20 листопада 1943 року С. І. Олійник перебував у Сталінграді і працював там в редакції газети «Сталінградська правда». Писав статті, нариси і вірші про захисників Сталінграда, про робітників, і колгоспників, які допомагали фронту. Навесні 1944 року повернувся до Києва і два роки працював як журналіст у редакції «Когоспнік Украiни». З січня 1946 року є постійним співробітником українського часопису сатири і гумору «Перець». Депутат ВР СРСР (1964-1970).
С. І. Олійник помер 11 січня 1982 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. Творчість
Друкується з 1926 року. До 25-річчя Радянської України написав російською мовою поему про бійця-танкіста «Іван Семенюк». Повоєнного відновлення села присвячена поема «Іван Коляда». Гостроактуальних сатиричні збірки С. І. Олійника виходили окремими виданнями: «Моi земляки» (1947), «Ознака весни» (1950), «Як ми кажем, так i буде» (1951). У російській перекладі вірші поета Чорнобилі видані в книгах «Моє слово», «Такі у нас справи!». Більшість віршів і оповідань присвячено передовим людям колгоспного села, їх новому соціалістичному відношенню до праці. Різноманітна радянська дійсність підказує письменнику сюжети для його злободенних, життєво правдивих і змістовних творів. Вірші автора часто друкувалися в газеті «Правда» та інших іноземних виданнях, переведені на багато іноземних мов. Нагороди та премії Сталінська премія третього ступеня (1950) - за збірку сатиричних віршів «Наші знайомі» («Наші знакомі») (1948) два ордена Леніна орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Сталінграда»
